Аварійна «Таврида» за 186 мільярдів: для кого Росія будує дороги в Криму

У Криму можуть тимчасово заборонити рух рейсових автобусів на відкритій ділянці траси «Таврида» через великий ризик аварій, ‒ про це наприкінці березня повідомили російські ЗМІ з посиланням на віце-прем'єра Криму Михайла Селезньова. Якщо зміниться схема руху автобусів, що прямують з Сімферополя до Керчі, час у дорозі, заспокоює влада, збільшиться лише на 15-20 хвилин.

Раніше підконтрольний Росії міністр транспорту Криму Сергій Карпов повідомив, що після відкриття першої черги траси «Таврида» аварійна ситуація в Криму погіршилася. Російський уряд планує закінчити будівництво автотраси «Таврида» у 2022 році, роботи оплачують безпосередньо з федерального бюджету.

Журналіст телепроекту «Крим.Реалії» Назар Ситник нагадує історію реалізації російського інфраструктурного проекту на півострові.

‒ У 2016 році російський глава Криму Сергій Аксенов повідомив, що на трасу треба 88 мільярдів рублів ‒ це приблизно 1,5 мільярда доларів. Але вже буквально через півроку траса подорожчала майже вдвічі ‒ 140 мільярдів тільки на кримську частину. Почали говорити, що за лічені місяці зросли ціни на всі матеріали для цієї траси, плюс вона не пройшла експертизу. Потім ціна виросла до 186 мільярдів рублів ‒ більше, ніж весь бюджет Криму за 2016 рік. За це все платять звичайні росіяни, це державний проект, який реалізується за федеральною цільовою програмою. Тендери навіть не проводили, якесь незрозуміле розпорядження Сергія Аксенова призначило генпідрядником траси компанію «ВАД», її власники ‒ Валерій Абрамов та Віктор Перевалов. Вони непублічні люди, але кілька років поспіль отримували найбільші державні підряди.

Назар Ситник зазначає, що для будівництва траси «Таврида» російська влада Криму вилучила понад тисячу земельних ділянок, зокрема і з будинками, пообіцявши власникам компенсації.

‒ У когось були скромні сарайчики, хтось навіть хотів, щоб їх знесли. Але була значна частина людей з двоповерховими будинками, ніхто не з'ясовував, що та як. Спочатку призначили стандартну ціну для всіх, багато хто був незадоволений. Були й ті, кому взагалі нічого не компенсували, вони були змушені звертатися до суду. Іноді змушували людей погоджуватися та підписувати: були випадки, коли вони не підписували жодних договорів і контрактів про це знесення, а просто довіряли сільському голові. Зрештою, вони залишилися з носом, так і не побачили цих грошей і зараз живуть обіцянками.

Керівний партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній вважає, що трасу «Таврида» будували зовсім не для простих кримчан, тому дивуватися якійсь непристосованості для автобусів не варто.

‒ В першу чергу, завдання цієї траси ‒ військове. Тому будували її, звичайно ж, не для кримчан, навіть не для цивільних пасажирів, а для можливості оперативного перекидання військ через Керченський міст. Тому я не здивований, що комусь забороняють їздити, що якість будівництва низька. Так швидко неможливо зробити трасу без цих казусів. Те, що рейсові автобуси збираються запускати іншими маршрутами, ‒ підтвердження того, що вони більш безпечні. Просто на цих ділянках дороги не забезпечене освітлення, нормальна дорожня розмітка, тому що будувалося все дуже швидко. Що стосується захоплень кримчан з приводу цієї траси ‒ Росія вміє справляти враження великої держави й більше нічого. Але рано чи пізно захоплення все одно закінчуються, коли починається реальне життя, жертви та смерті на дорогах.

Радіослухач Юрій із Джанкоя перекладає провину за зростання кількості аварій на недосвідчених водіїв:

«Практично кожен день на роботі мотаюся «Тавридою». Я звернув увагу на незручність одну: поки не готова одна смуга, іншою запущений рух в обидва боки, і ландшафт траси такий, що там може бути рух тільки в одну сторону. Під час обгону люди не розраховують свої можливості, можливості автомобіля, тобто недосвідчені водії і створюють аварійні ситуації. Там скрізь встановлені знаки: обмеження швидкості руху 50-70 кілометрів на годину, але, як правило, наші водії не дотримуються цього. Практично 80% водіїв порушують правила дорожнього руху. Камери зараз поставити неможливо, патрулі стоять, але це не рятує ситуацію. Причина ‒ людський фактор».

Український експерт з транспорту Дмитро Беспалов вважає, що дієві обмеження швидкості допоможуть уникнути аварій, а сама траса швидше політичний проект, аніж просто інфраструктурний.

‒ Зазвичай так і відбувається: відкривають недобудовану трасу або ж реконструюють наявну, намагаються повністю її не закривати, для того щоб частково нею можна було користуватися. Я думаю, що швидкісний контроль дійсно міг би покращити ситуацію ‒ автоматичний, з величезними штрафами. До того ж, на випадок ДТП необхідні бар'єри, які зменшать ймовірність смертельних випадків. Я б не сказав, що мета будівництва цієї траси військова ‒ швидше, політична, власне, як і мосту. Це проект не чисто транспортний. Розвиток інфраструктури ‒ це те, що люди зазвичай люблять і вітають, вони отримали доступ до більшої кількості робочих місць, до Керченського мосту. Це може розширити географію вашого відпочинку, роботи, навчання.

Довідка: У Криму наприкінці 2018 року будівельники відкрили для руху 70-кілометрову ділянку першої черги траси «Таврида» від селища Батальне під Феодосією до Керчі, рух ділянкою нової траси «Таврида» від Сімферополя до Білогірська та 85-кілометрову ділянку траси від Білогірська до Феодосії.

Російський уряд планує закінчити будівництво автотраси «Таврида» у 2022 році.

За прогнозами російського Мінтрансу Криму, проїзд «Тавридою» від Керчі до Сімферополя займатиме близько двох годин, а від Керчі до Севастополя ‒ менше ніж три.

(Текст підготував Владислав Ленцев)