«Весільні депутати» за квотою «Единой России» ‒ активісти про участь руху «Къырым» у виборах

Член президії проросійського кримськотатарського громадського руху «Къырым», перший заступник голови російської адміністрації Первомайського району Айдер Тіппа на V з'їзді руху повідомив, що «Къырым» братиме участь у вересневих російських виборах до місцевих рад півострова в складі партії «Единая Россия».

«Міжрегіональний громадський рух кримськотатарського народу «Къырым» взяв на себе зобов'язання захищати наш народ та його інтереси у представництві влади. Члени президії з виїздом на місця організовували зустрічі зі співвітчизниками в населених пунктах, проводили величезну роботу, закликаючи народ брати участь у громадському житті країни. Результатом стала активна участь кримських татар у виборах президента Росії в 2018 році. І сьогодні, за попередніми повідомленнями, серед загальної кількості охочих подати свої кандидатури для участі у виборах депутатів до органів влади різного рівня, 15% складають кримські татари, які йдуть на чолі з правлячою політичною партією «Единая Россия», ‒ повідомив Айдер Тіппа.

Експерт із міжнародного права Борис Бабін вважає, що рух «Къырым» отримав від «Единой России» озвучену Айдером Тіппа квоту на кількість майбутніх депутатів.

«Я думаю, що так воно і є. Окупанти зацікавлені в тому, щоб структури місцевої влади в Криму були б інтернаціональними. Очевидно, що там є спущена зверху квота. Як показує історія, зокрема історія Криму з 1991 року, охочі потрапити в будь-яку владу і при будь-якому режимі за національною квотою будуть завжди», ‒ зазначив Бабін.

На думку заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова, незважаючи на заяви проросійської організації, велика частина кримських татар не піде на російські вибори в Криму.

«Ближче до виборів вилізуть колабораціоністи всіх мастей. Зареєструвавшись кандидатами в депутати, вони підуть до кримських татар, умовляючи піти на вибори й підтримати «своїх». Я впевнений, перед ними закриватимуть двері, плюватимуть їм в обличчя. Вони «стійко» перенесуть приниження і... стануть депутатами, тому що за правилами Росії вибори відбудуться, якщо на виборчі дільниці прийде хоча б одна людина. Кримськотатарський народ дуже мудрий. Народ несе на собі всі тяготи репресій і принижень, бачить, як нищиться його культурна спадщина та екологія його Батьківщини. Народ, підтримуючи постраждалих від режиму, збирає для них кошти. Адвокати та активісти, ризикуючи свободою і життям, працюють на виснаження. Я вірю у свій народ, він розбереться у всьому, і більша його частина не піде на вибори окупаційної влади», ‒ прокоментував ситуацію Крим.Реалії Ільмі Умеров.

Голова правління проросійської кримськотатарської громадської організації «Милли Фирка» Васві Абдураїмов у коментарі Крим.Реалії зазначив, що навіть якщо представники «Къырым» і отримали квоту в 15%, то ставши депутатами, вони представлятимуть не кримськотатарський народ, а інтереси партії влади.

«Можна припустити, що у приручених владою кримських татар ростуть апетити. Швидше за все, це вони хотіли б отримати квоту в 15% депутатських мандатів. Але хотіти ‒ не означає отримати. Вибори в Криму мають досить специфічний характер: скільки й кому бути депутатами вирішують не виборці, їх «обирають» і призначають задовго до єдиного дня голосування. Пам'ятається, ще у 2014 році була ухвалена постанова про 20-ти відсоткове представництво кримських татар у всіх радах і виконавчій владі Криму. Цю постанову ніхто не скасовував. І де воно ‒ те представництво? Але навіть якщо 15% майбутніх депутатів будуть кримськими татарами, вони представлятимуть не народ, а партію «Единая Россия», котра проводить політику «Крим ‒ без кримськотатарського народу», ‒ зазначив Абдураїмов.

Кримськотатарський активіст Заїр Смедляєв нагадує, що на всіх попередніх російських виборах у Криму анонсували високу явку кримських татар, але в реальності цього не відбувалося.

​«Щоразу у період різних виборчих кампаній наводяться різні цифри та активно мусуються прогнози про фантастично високий відсоток участі в них кримських татар. Тож не дивно, що така пильна увага до участі кримських татар у заходах, іменованих виборами, так само як сам факт активної участі в них, свідчитиме про легалізацію того безправного становища, в якому опинився корінний народ Криму, правосуб'єкт національної державності. Для активізації кримських татар тепер традиційно використовують два методи ‒ батога та пряника. Відповідно до методики пряника народжуються міфи про небувалу активність кримських татар у різного роду виборах та управлінні державою, а як батіг використовують примус працівників бюджетної сфери до участі в них і тиск на активістів, аж до застосування до них усього арсеналу апарату насильства», ‒ розповів Смедляєв.

За його словами, зараз російська влада активізувала зусилля для залучення кримських татар до участі у виборах. Зокрема й із використанням релігійних організацій.

«Паралельно з цим почалися й процеси примусу до участі, серед іншого за допомогою відкриття різного роду адміністративних і кримінальних справ щодо активістів. Усі міфи про активність кримських татар припиняють своє існування після завершення виборів і розподілу портфелів. Тому представники різного роду «присягателів», організацій, які іменують себе кримськотатарськими, а в народі ‒ такими, що впали на коліна, в той час, коли Росія намагається піднятися з них, спочатку робитимуть прогнози про черги, які вже стоять, бажаючи взяти участь, а потім «малюватимуть» 146%», ‒ зазначив активіст.

Українська правозахисниця Галина Койнаш передбачає, що Росія хоче показати міжнародній спільноті лояльність кримських татар через їхню участь у виборах.

«Мені важко судити, але до таких цифр із вуст колаборанта ставлюся скептично. Ясно, що ті, хто хоче довести свою лояльність окупантам, прилаштовані до правлячої партії, але не думаю, що їх стільки. Підозрюю, що подібні заяви присвячені другій річниці рішення Міжнародного суду справедливості ООН (19 квітня 2017 року) за позовом України. Суд (разом з усіма міжнародними структурами та демократичними державами) зобов'язав Росію не порушувати прав кримських татар і припинити переслідування Меджлісу кримськотатарського народу. Росія нічого не припиняє, заборони не знімає, а знаходить охочих вислужитися та стати «доказом» того, що все прекрасно», ‒ повідомила Крим.Реалії правозахисниця.

Кримськотатарський активіст Едем Дудаков нагадав, що подібну практику використовували й раніше в СРСР.

«Це звичайне зведення, підготовлене чиновником. Відзвітував про виконану роботу, найімовірніше, є доручення зверху. Логіка влади проста ‒ кримських татар у Криму ‒ 13%, скільки було депутатів від кримських татар в український період ‒ 12%. Даєш випередження темпів ‒ 15%! Так що все дуже навіть логічно. Точно так само підбирали в СРСР відсоток робітників на з'їзди, до Верховної ради, до партії. Тому мене нічого не дивує ‒ «весільних депутатів» буде не менше 15%. І всі вони натовпом вийдуть на відкриття пам'ятника присяги кримських татар Російській імперії. До речі, в депортації у нас теж були депутати в процентному співвідношенні. І навіть один член ЦК компартії Узбекистану, який говорив, що наш народ укорінився в Узбекистані й на батьківщину в Крим їхати не бажає», ‒ розповів Крим.Реалії Дудаков.

Активістка руху «Вільний Крим» Еміне Ібраїмова також зазначає, що методи роботи «Къырым» нагадують радянську епоху.

«Як це патріотичне словоблуддя слухалимуть делегати з'їзду, взагалі уявити не можу. З'їзд повернув мене в мою юність. Відчуття, що це стенограма зі звітно-перевиборної конференції райкому комсомолу. Виступ представника обкому КПРС, надісланий для натхнення делегатам конференції. Зараз ще зазвучать сурми, загримлять барабани, лавою вийде майбутня зміна... Щось із рухом «Къырым» відбувається дивовижне, то пам'ятник вирішили чомусь від усього народу поставити відданості Росії. А тепер така комсомольська агітація за «Единую Россию». Мабуть, напружуються за «Единую Россию» на знак подяки за сиріт, політв'язнів, вимкнення світла в мечетях та інші «радощі», ‒ розповіла Крим.Реалії активістка.

Російська журналістка Оксана Якубець в коментарі Крим.Реалії висловила припущення, що ті з кримських татар, хто прийде на вибори, голосуватимуть не за партію влади.

«Те, що кримські татари виявили бажання взяти участь у виборах від «Единой России», це просто фарс, а швидше, данина політичній моді. Реально більшість кримськотатарського населення (з-поміж тих, хто прийшов на вибори) проголосують за іншу політичну силу. І для цього у них є дуже багато причин. Перш за все, це клановість, яку розвів депутат Держдуми Бальбек, який загрався в політику, загруз у постійному лобіюванні бізнес-проектів «своїх», це не вирішення соціальних проблем місць компактного проживання і так далі. Та тотальна корупція в органах виконавчої влади Криму, та нестримність і чванство кримських чиновників, явно підштовхує до протестного голосування разом із більшістю населення півострова проти команди Аксенова. Думаю, за підсумками виборів варто очікувати неприємні сюрпризи для партії влади в Криму», ‒ розповіла журналістка.

Водночас, ветеран кримськотатарського національного руху Алі Хамзін вважає, що участь кримських татар у російських виборах ‒ це вимушений захід для тих, хто продовжує жити на своїй батьківщині.

«До рішення, яке озвучив Айдер Тіппа, ставлюся з розумінням. Київські лідери не можуть зрозуміти, що сільському жителю, кримському татарину, набагато простіше прийти в місцеву владу й вирішувати свої питання кримським татарином, аніж представником влади іншої національності. Так, до речі, було і в українські часи. Або в іншому випадку, комусь хочеться, щоб кримські татари сьогодні замкнулися в себе в Криму, чи як їх предки у 18 і 19 столітті виїхали з Криму? Особисто я категорично проти цього. Кримські татари планують брати участь у виборах до місцевих рад, де факто у російському Криму, лише з однією метою: щоб вижити й залишитися на цій багатостраждальній рідній землі», ‒ сказав у коментарі Крим.Реалії Хамзін.

Довідка: Проросійський громадський рух кримськотатарського народу «Къырым» створений наприкінці 2014 року за ініціативою колишнього заступника голови російського парламенту Криму Ремзі Ільясова. У 2019 році Ільясов втратив свою посаду й залишив рух «Къырым». Новим головою президії Міжрегіонального громадського руху кримськотатарського народу «Къырым» став Февзі Кубедінов.

Вибори депутатів до російського парламенту Криму та місцевих рад Росія планує провести 8 вересня 2019 року. Це будуть уже четверті «вибори», що проводяться Росією в анексованому Криму: вересень 2014 року ‒ вибори депутатів місцевих рад, вересень 2017 року ‒ вибори депутатів до Держдуми Росії, березень 2018 року ‒ вибори президента Росії.

Влада України та низки країн Заходу не визнають російські вибори в Криму. Прокуратура Автономної Республіки Крим попереджає про те, що за організацію таких виборів і допомогу в їх проведенні передбачена кримінальна відповідальність.

Крим.Реалії готові надати можливість висловитися всім згаданим у матеріалі сторонам, зокрема й представникам влади.