Російська влада Севастополя після 10 років обіцянок затвердила новий генплан міста. Як виявилось, Чорноморський флот РФ не погодив будівництво мосту через Севастопольську бухту. Що ще написано у головному містобудівному документі анексованого Севастополя і що про це думають містяни, розбиралися Крим.Реалії.
У вівторок, 18 лютого, російський парламент Севастополя одразу у двох читаннях ухвалив новий генеральний план міста.
«Генеральний план Севастополя розроблено на розрахунковий термін 20 років з першою чергою реалізації до 2030 року», – написав російський голова Севастополя Михайло Развожаєв у своєму каналі в Telegram.
За його словами, до генплану входить положення про територіальне планування та карти планованого розміщення об'єктів соціальної, транспортної, інженерної інфраструктури, благоустрою громадських просторів, попередження НС, поводження з відходами виробництва та споживання.
Також, як зазначив підконтрольний Кремлю чиновник, понад 120 гектарів земель передбачено для видачі учасникам «спеціальної військової операції» (так у РФ називають розв'язану проти України війну – КР) та членам їхніх сімей. «Для них формуються території в районі [сел] Полюшки, Орлівки та Верхньосадового загальною площею понад 120 га», – повідомив Развожаєв.
Чорноморський флот РФ проти мосту
Під час обговорення генплану в парламенті Севастополя Розвожаєву та виконувачу обов'язків замгубернатора Максиму Жукалову ставили питання про долю мосту через Севастопольську бухту, який поєднав би Південну та Північну сторони міста, бо, як виявилося, розробники генплану віддали перевагу мосту за тунель.
Жукалов повідомив, що з'їзди з мосту до існуючої вулично-дорожньої мережі призвели б до її суттєвого перевантаження, а розширити дороги у межах історичного поселення неможливо. Розводжаєв пізніше додав, що міст – це надто дорого.
«Можливо, колись у Севастополі до цього питання можна буде повернутися, – сказав російський голова Севастополя. – Але сьогодні ми говоримо насамперед про ефективність. А ефективніше з точки зору вартості та вирішення транспортних питань – тунель».
За версією розробників генплану, тунель глибокого закладення під Севастопольською бухтою виходитиме на поверхню в районі вулиці Богданова. Вхід у тунель планується зробити на перетині Стрілецького узвозу та вулиці Пожарова.
А 20 лютого Максим Жукалов розповів про головну причину, чому замість мосту вибрано тунель. «Їх [розробників генплану] аргументація була досить переконливою – вона пов'язана з тим, що Міністерство оборони [Росії] не погодило мостовий перехід», – сказав він.
Цікаво, що починаючи з 2018 року, російські чиновники обговорювали будівництво мосту через бухту, а не тунелю. Але поворот на 180 градусів було здійснено за лічені місяці до прийняття основного містобудівного документа Севастополя.
Так, ще в жовтні 2024 року російське інформаційне агентство ТАРС з посиланням на відповідь на свій запит департаменту транспорту та розвитку дорожньо-транспортної інфраструктури російського уряду Севастополя повідомляло, що проектування мосту, який з'єднає частини Севастополя на південному і північному берегах головної міської бухти2, планується.
«В даний час на об'єкті «Будівництво транспортного переходу через Севастопольську бухту в місті Севастополі» розроблено техніко-економічне обґрунтування. <…> Початок проектно-вишукувальних робіт запланований на 2027-2030 роки», – йдеться в отриманому агентством документі.
Однак лише за два місяці, 19 грудня 2024-го, про тунель на Північну сторону розповів заступник російського голови Севастополя Павло Ієно.
При цьому історія планування переходу через бухту є досить довгою.
Ще у вересні 2017 року тодішній російський голова Севастополя Дмитро Овсянніков озвучив президентові Росії Володимиру Путіну пропозицію збудувати тунель під Севастопольською бухтою.
Загалом за місяць ТОВ «Інжсервіс» представило на вибір п'ять варіантів будівництва автомобільного переходу під водною перешкодою. Передбачалося, що тунель буде чотирисмуговим здвоєним, а його довжина залежно від вибору траси – від 1,7 до 2,3 кілометра.
Варіант мосту також не відкидався, і до кінця року було обрано маститу компанію для складання техніко-економічного обґрунтування – акціонерне товариство «УСК-МІСТ», відоме будівництвом мосту у Владивостоці на острів Російський. Проте вже у березні 2018 року мостобудівники відмовилися від проекту через ризик санкцій.
З горем навпіл техніко-економічне обґрунтування було складено іншим підрядником, і в грудні 2018 року губернатор Овсянніков розповів, що будуватимуть не тунель, а міст, для якого навіть обрали місце.
У жовтні 2019 року вже новий російський голова міста Михайло Развожаєв поділився з журналістами інформацією, що проект мосту відкладено до 2023 року, оскільки будівництво складне та грошей буде потрібно багато. Крім того, проектування займе щонайменше два роки.
Північний бік Севастополя давно називають депресивним районом міста. Відрізана від центру перепоною у вигляді Севастопольської бухти ця територія не розвивається десятиліттями.
За радянських часів і до російської анексії будівництву мосту через бухту перешкоджав Чорноморський флот. Особливо не влаштовувало його найперспективніше розташування мосту – в районі молу на вході в бухту. У цьому випадку з Північної сторони можна було б за кілька хвилин потрапити до центру міста.
Флотські начальники побоювалися, що при знищенні чи пошкодженні мостової споруди флот виявиться замкненим у бухті і не зможе виконувати завдання з бойового призначення.
Що думають севастопольці
Севастопольці, обговорюючи питання блокування Чорноморським флотом РФ проекту будівництва мосту через бухту, висловлюють різні думки, іноді досить крамольні з погляду російської пропаганди.
«Як показали останні події, флот із Севастополя пішов і в сучасній війні вже не носить тієї переваги, як у колишні часи»,– пише у коментарі до статті на сайті Forpost користувач під ніком Abrval.
«Що стосується проблеми його руйнування та відповідно закриття виходу з бухти для флоту. Постає питання: а як зараз захищені кораблі від атак ворога? У чому проблема та її так само захищати? Як захищають Кримський міст завдовжки 19 км? Якщо військові неспроможні захистити мости, отже, вони неспроможні захистити і кораблі, що у бухті. Військові, спростуйте моє останнє твердження», – відповідає йому коментатор під ніком val.prasolov.
«Це так, флот зараз у загоні і як би він у доступному для огляду проміжку не «забрався» взагалі, а не тільки скукожився до базування в Південній бухті. І так, ні міст, і вже точно, ні тунель економічно не окупляться (не той трафік, навіть з перспективою, щоб хоча б за 50 років зміг компенсувати витрати), але грошей-то, сидячи на прибутковому місці, зрубати хочеться, прикро ж, маючи можливість, упустити, та й до виборів, як ви правильно помітили, потрібно якось, судженню користувач «Верещагин».
«У французькому Бресті та Тулоні мостів у військово-морських баз немає. У британському Портсмуті також немає. В американському Норфолку є, і авіаносцям місця вистачає... Дивлячись, як завдання ставити», – висловлює сумнів щодо обґрунтованості «страхів» ЧФ РФ щодо мосту користувач «Сергей-Дущенко».
Під час обговорення багато читачів висловлюють думку, що вибір на користь тунелю було зроблено через фінансові міркування, а ця споруда аж ніяк не безпечніша для флоту, ніж міст.
«Жукалов повідомив, що з'їзди з мосту в існуючу вулично-дорожню мережу привели б до її суттєвого перевантаження, а розширити дороги в межах історичного поселення неможливо», – цитує той же Верещагін заступника російського глави Севастополя, – ніби до тунелю ці самі з'їзди не потрібні й існуюча мережа. будуть можливі. Хоча вони такі самі, оскільки завдання щодо забезпечення потоків одне й те саме!».
«А мені цікаво, як забезпечуватиметься безпека, якщо тунель буде побудований? Як тунель буде захищений від терористів? - Запитує користувачка з ніком «Міцуко».
«У сейсмоактивній зоні тунель. Тунель не з безшовної гуми зроблений, та ще на глибині 50 м нижче від морського дна. Фантастична дурість. Якби чого, море не відкачаєш», – висловлює сумнів коментатор sergey-ka.
Що ще обіцяють?
Під час обговорення генплану у російському парламенті Севастополя віцеспікер Василь Пархоменко повідомив, що проект не викликав у нього жодної ейфорії.
«Сам генплан не обіцяє ні багатства, ні процвітання, ні комфорту», – сказав Пархоменко, закликавши колег не спокушатися.
Одне з головних питань, наголосив Пархоменко, – чому населення міста до 2046 року планується збільшити до 800 тисяч людей. Для цього, нагадав він, треба збудувати житло, забезпечити всіх енергоресурсами та водою.
«А її [води] немає в тій кількості, яка потрібна місту, що бурхливо зростає», – додав віцеспікер.
Згадані були і злощасний Фіолент, і відсутність необхідної кількості робочих місць.
«Без потужної економіки, яка, на жаль, слабо прописана в генплані, процвітання не видно», – констатував Пархоменко.
«Ми встановили, що ми є базою Чорноморського флоту, що ми – агропромисловий центр, центр технологій, центр прикладної науки, туристично-рекреаційно-реабілітаційний центр та, звісно, морський порт. Щоб забезпечити розвиток економіки, зрозуміло, передбачаємо і точки докладання робочої сили, тому що 803 тисячі жителів мають бути забезпечені і роботою, і зарплатою», – розповів голова парламенту Володимир Нємцев, розповідаючи про головні ідеї генплану.
Під час вивчення документа можна побачити, що з нового генплану Севастополя раптово зникла зона історичної забудови Таврійської набережної Балаклави. Тепер це просто зона відпочинку і, отже, поруч із старовинними будинками можна буде будувати готелі.
З великих інфраструктурних проектів до генплану включено так звану Гераклейську рокаду.
З 2015 року російська влада Севастополя регулярно порушує питання про будівництво Гераклейської рокади – об'їзної дороги, яка має пов'язати Гагарінський та Нахімовський райони міста та ліквідувати автомобільні пробки, що сьогодні стали щоденною реальністю. У 2017 році навіть було проведено попереднє проектування та відбулися громадські слухання, на потім у Кремлі вирішили, що проект вельми дорогий та перенесли його реалізацію на невизначений термін.
У лютому 2019 стало відомо, що проект експертизу пройшов. Чиновники озвучили, що чотирисмугова швидкісна магістраль зводитиметься у 2019–2022 роках у два етапи, які включають нове будівництво та реконструкцію існуючої дорожньої інфраструктури.
Наприкінці листопада 2019 року заступник міністра економічного розвитку Росії Сергій Назаров розставив крапки над «i», повідомивши, що проект мосту через бухту та рокаду планується розглянути лише після 2022 року.
Потім Росія розв'язала повномасштабну війну проти України та питання будівництва рокади перекочував у генплан. Точні терміни будівництва не визначені і, враховуючи тенденції в економіці РФ, будівництва цієї дороги, як і багатьох інших об'єктів, включаючи тунель, в найближчому майбутньому очікувати не варто.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
