Президент України Володимир Зеленський ще 17 липня затвердив та ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони України (РНБОУ) «Про Стратегію морської безпеки України». Контроль за виконанням рішення покладено на секретаря РНБОУ.
«Україна – морська держава, яка здійснює протидію неспровокованій широкомасштабній збройній агресії, безпідставно розв'язаній Російською Федерацією, зокрема з морських напрямків у Чорному і Азовському морях. Відновлення контролю України над тимчасово окупованими територіями, морським узбережжям, власними морськими просторами, а також відновлення і гарантування безпеки морських шляхів є життєво важливим для існування, забезпечення воєнно-політичної та економічної стабільності і розвитку Української держави. Україна зацікавлена у гарантуванні безпеки та забезпеченні свободи судноплавства як у Чорноморському регіоні, так і у світі. ...Російська Федерація як держава-агресор є джерелом довгострокових системних загроз національній безпеці України та інших держав Чорноморського регіону, Середземномор'я, а також глобальній безпеці…» – йдеться у документі.
Як і чому відреагували на затвердження Стратегії в Росії та в анексованому Криму? Навіщо Україні такий політичний документ, де Крим, Чорне та Азовське моря перебувають у центрі уваги? Як морська доктрина Росії забезпечує Кремлю зовнішню агресію? У цих та інших питаннях Крим.Реалії розбиралися разом із українським експертом Богданом Устименком.
У Кремлі та в анексованому Криму бояться НАТО у Чорному морі
Положення нової «Стратегії морської безпеки України», які мають на увазі постійну присутність кораблів НАТО в акваторії Чорного моря, можуть створювати додаткові загрози для Росії. Про це на брифінгу 18 липня заявив речник глави Кремля Дмитро Пєсков.
«Зрозуміло, присутність натівських кораблів, зважаючи і на Болгарію, і на Румунію, є додатковими загрозами для РФ, враховуючи безпосереднє залучення НАТО до українського конфлікту. Росія вживатиме необхідних заходів для забезпечення власної безпеки», – повідомив він.
Дмитро Пєсков також зазначив, що режим перебування в Чорному морі кораблів не чорноморських держав жорстко регулюється конвенцією Монтре, а за її виконанням стежить Туреччина, яка «виконує свої функції в цьому питанні досить чітко».
«...Правовий режим Чорного та Азовського морів і Керченської протоки та гарантування безпеки України у зазначених акваторіях регулюється міжнародним морським правом, зокрема Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права та іншими міжнародними договорами і документами. Співробітництво держав Чорноморського регіону у питаннях захисту Чорного моря від забруднення та засмічення визначається Конвенцією про захист Чорного моря від забруднення та протоколами до неї», – констатує текст Стратегії морської безпеки України.
Голова російського парламенту Криму Володимир Константинов 23 липня також вирішив відреагувати на затвердження в Україні морської стратегії.
«Які морські патрулі? Звідки для них плавзасоби в України? ...Яка постійна присутність сил НАТО? ...Звичайно, ідеально було б закрити для цих міжнародних терористів (так бездоказово і в стилістиці російської пропаганди Володимир Константінов називає владу України – КР) чорноморське узбережжя, як ми закрили для них азовське...» – намагається ставити питання кримський спікер.
При цьому сам Володимир Константинов не визнаний світовою спільнотою ні як депутат, ні як речник російського парламенту Криму. Водночас ані російська конституція Криму, ані федеральні закони, дію яких Кремль поширив на територію півострова після його анексії у 2014 році, не наділяють призначеного Москвою кримського спікера повноваженнями офіційно коментувати міжнародні події та міжнародні відносини. Таких повноважень немає і глава Верховної Ради АРК згідно з Конституцією України.
Всупереч нормативним актам Константинов регулярно приватно «коментує актуальні політичні події», використовуючи обрану ним самим лексику та звороти, часто на межі загальновизнаних етичних норм.
«Крим – серце Чорного моря, багатого на вуглеводні»
Крим.Реалії звернулися за коментарями до одного з розробників Стратегії морської безпеки України, директора «Українського інституту морського права та безпеки» Богдана Устименка.
«Чорне море є серцем Чорноморського регіону, Крим – серце Чорного моря. Хто контролює Крим, той здатний проектувати чинність на все Чорне море та його узбережжя. Потрібно враховувати, що Чорне море – глибоке, але площа відносно невелика. Насправді акваторія Чорного моря прострілюється ракетами. Росія використовує Крим для того, щоб шпигувати за східним флангом НАТО. На півострові Москва встановила у горах при цьому спеціальні військові системи. Звісно, Кремль захопив Крим не через біль за співвітчизників, а для використання півострова як величезної військової бази. Севастопольська військово-морська база – ідеальна: з точки зору зручності для укриття флоту, тут є бухта, яка практично не замерзає, в цілому вона є найкращою на всьому узбережжі Чорного моря. Одна з цілей Росії – проектування сили не лише на Чорне море, а й на Середземне. Це – стратегічна мета Кремля. Таким чином, з військової точки зору Крим є унікальним», – заявив Богдан Устименко.
Крім того, на думку співрозмовника Крим.Реалії, Чорноморський регіон є унікальним й запасами корисних копалин.
«Поки що, враховуючи повномасштабну агресію, Москва не дає нам можливість повністю розробляти колосальні запаси природних копалин, які знаходяться навколо Криму. Щоб зрозуміти величину таких запасів, наведу приклад – близько 2 трлн кубічних метрів газу. Це дуже великі запаси, які більші за весь сумарний обсяг запасів газу, що є у всіх чорноморських держав», – додав він.
У тексті Стратегії особливо наголошено, що на українському шельфі Азовського та Чорного морів розвідано значні запаси корисних копалин. Під морським дном є перспективні газоносні горизонти, що підтверджено добувною практикою як України, так і сусідніх держав Чорноморського регіону – Румунії та Турецької Республіки.
Прогнозні ресурси вуглеводнів оцінюються у 2,3 млрд тонн умовного палива (близько 40% усіх нафтогазових ресурсів України). Водночас їхні поклади на українській ділянці шельфу Чорного моря розвідано лише на 4-5%. У межах виключної морської економічної зони України прогнозні ресурси природного газу становлять 1,751 млрд кубометрів, тоді як розвідані запаси – 48 млрд кубометрів.
«Тому зрозуміло, коли Україна показує логічний, чіткий документ, який відображає стратегічне бачення держави та президента на те, яким чином забезпечувати морську безпеку, росіяни впадають у шоковий стан, оскільки це їм не подобається. Цей документ ми промовляли з Міністерством оборони Великобританії, військово-морським флотом США, румунськими колегами – нашими надійними сусідами та друзями, які нас не підводили весь цей час у Чорноморському регіоні. Цей документ було розроблено з використанням міжнародних концепцій та резолюцій ООН, стратегічних документів провідних морських держав світу. Морська стратегія України повністю відповідає міжнародним стандартам. Більше того, аналогів такого документа не має жодна з країн Чорноморського регіону», – зазначив Богдан Устименко.
Експерт додав, що першу редакцію документу було затверджено ще за два тижні до початку повномасштабної агресії Росії в Україні в лютому 2022 року. Радикальна зміна середовища безпеки призвела до перегляду деяких позицій Стратегії.
«От ми й отримали дуже якісний документ, який, зі зрозумілих причин, спричинив бурхливу реакцію не лише окупаційної влади Криму, а й у Кремлі. Навіть Володимиру Путіну не сподобався цей документ. Це підтверджується висловлюваннями його речника Дмитра Пєскова. Реакція відбулася на другий день після підписання президентом України відповідного указу, який вводить рішення РНБОУ щодо зазначеного питання в дію», – додав співрозмовник Крим.Реалії.
Морська стратегія: інтереси Кремля та інтереси України
«Для керівника Кремля морська доктрина та морська стратегія є надзвичайно важливими. Як тільки його [Путіна] було обрано президентом у 2000 році, наступного року з'явилася перша редакція морської доктрини Російської Федерації. Після захоплення Криму, наступного року – 2015 року – вийшла друга редакція російської морської доктрини. Потім у рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну – 31 липня 2022 року – вийшла третя редакція цього документа. Морська доктрина РФ є стратегічним документом, який відбиває погляди Росії на світові події, на баланс сил у світі та інше. Росіяни дуже серйозно ставляться до своєї морської політики», – стверджує Богдан Устименко.
Відповідно до останньої редакції морської доктрини РФ, національні інтереси Росії поширюються весь Світовий океан і Каспійське море. Акваторії океанів і морів, прилеглі до узбережжя Російської Федерації, включаючи Азовське та Чорне моря, східна частина Середземного моря, Чорноморські протоки – віднесені до документа до важливих районів забезпечення національних інтересів Росії у Світовому океані.
«Насправді, ухвалений у нас документ для України, для Криму як невід'ємної складової української держави, має історичне значення. У той же час нам необхідно підготувати якісний план реалізації морської стратегії, яка є політичним документом, дороговказом», – наголосив експерт.
«...Реалізація Стратегії морської безпеки України сприятиме: деокупації тимчасово окупованих районів внутрішніх вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України, відновлення контролю за узбережжям України у Чорному та Азовському морях; посиленню стійкості України перед дедалі більшими зовнішніми та внутрішніми загрозами у Чорноморському регіоні; зміцненню не лише морської безпеки України, а й усього Чорноморського регіону та Середземномор'я...», – наголошується у тексті морської стратегії України.
Спікер Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявляв у березні, що війська РФ вивели майже всі бойові одиниці Чорноморського флоту з Криму.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
