КРИМ – Напередодні цьогорічного Різдва, увечері 24 грудня, Повітряні сили ЗСУ повідомили про знищення над Чорним морем чергового російського літака. Цього разу надзвукового багатоцільового важкого винищувача Су-30 СМ, що наступного ранку вказав у своєму зведенні український Генштаб.
Пізніше речник Повітряних сил ЗСУ полковник Юрій Ігнат уточнив для Крим.Реалії, що уражений винищувач належав 43-му окремому морському штурмовому авіаполку (ОМШАП). В якому місці сталася така успішна повітряна атака та якими вогневими засобами, Ігнат не відповів. Достовірно відомо лише те, що цей авіаполк входить до складу авіації Чорноморського флоту РФ і з 2015 року базується на аеродромі в селищі Новофедорівка поблизу кримського райцентру Саки.
Якщо знищення цієї «сушки» остаточно офіційно підтвердиться, то в так званому історичному формулярі 43-го ОМШАП запишуть другу бойову втрату за останній місяць. Раніше, 5 грудня, в районі острова Зміїний українці, ймовірно, збили бомбардувальник Су-24 М з двома членами екіпажу (пілотом і штурманом) на борту.
Щоправда, самі росіяни цей факт досі не прокоментували.
Усі втрати авіаторів
5 грудня Су-24 М із Новофедорівки під прикриттям Су-30 СМ, ймовірно того ж авіаполку, летів на дистанційне мінування шляхів цивільного судноплавства. Про це під час брифінгу в медіацентрі «Україна-Одеса» розповів речник командування українських Військово-Морських сил Дмитро Плетенчук. Той Су-24, який збили над Чорним морем, займався саме дистанційним мінуванням. Тобто вони скидають донні міни – є модифікація, що дозволяє скидати міни з літака та фактично встановлювати у такий спосіб. Робили вони це у напрямку нашого зернового коридору, роботу якого РФ має на меті підірвати», – сказав Плетенчук.
На пошуки екіпажу свого збитого бомбардувальника російське командування, за словами координатора групи «Український спротив» Костянтина Машовця, відправили Ан-26 та гелікоптер зі складу 318-го окремого змішаного авіаційного полку (ОСАП) ЧФ, що базується у селищі Кача поблизу Севастополя. Але пошуки росіян виявилися марними. Не було повідомлення з їхнього боку і про те, з якого саме українського озброєння і де точно та як було збито Су-24 М.
Але це не єдині неприємності в новітній історії 43-го ЗМШАП. Йому, за великим рахунком, за ці два неповні роки війни українці завдали відчутної шкоди в живій силі та техніці. Принаймні, значно більшої порівняно з трьома іншими авіаполками російських ПКС (повітряно-космічних сил), які базуються на анексованому Кримському півострові, в Бельбеку, Гвардійському та Качі.
Нагадаю, 9 серпня 2022 року по Новофедорівському аеродрому, точніше, по літаках на стоянках і складованих там же авіабоєприпасах, які в результаті потужно здетонували, українські сили завдали прицільного масованого ракетного удару. За основною версією – адаптованим для знищення наземних цілей українським протикорабельним комплексом «Нептун». Тоді, за різними оцінками, було знищено від 7 до 11 одиниць авіатехніки.
Після тієї «бавовни» російське командування більшу частину літаків, що вціліли, перекинуло на оперативний аеродром у Краснодарському краї, залишивши в Новофедорівці лише чергові засоби.
Проте і про них Сили оборони України не забували. Так, за повідомленням низки російських телеграм-каналів, місцеві жителі чули вибухи в районі аеродрому в Новофедорівці у липні 2023 року. Наразі нічого невідомо про їх результативність із незалежних компетентних джерел. Російська ж влада ті повідомлення тоді не коментувала. Зрештою, як і український Генштаб.
Урок не пішов на користь?
Останнім часом жителі Сак знову періодично чують гуркіт турбін реактивних літаків і бачать їх у небі з боку моря. «Гуркіт був неймовірний, при кожному оглушливому запуску турбін здіймалася стривожена зграя голубів у парку», – розповів Крим.Реалії кримчанин Михайло. Чоловік гуляв у Курортному парку Сак і чув гуркіт турбін літаків з боку Новофедорівки, бачив, як вони злітали, а потім через деякий час сідали назад на тамтешній аеродром.
«За нашими даними, у північно-західній частині Чорного моря щодня фіксуються польоти 7-10 «бортів», ймовірно, 43-го ОМШАП та 318-го ОСАП», – поділився інформацією з Крим.Реалії згаданий Костянтин Машовець.
Чи не змусять російське командування останні невдачі в небі над Півднем України, і особливо одномоментне збиття 22 грудня трьох винищувачів-бомбардувальників Су-34 на Херсонщині якось знизити бойову активність, а з Криму взагалі прибрати льотний парк кудись подалі, як це частково було зроблено з кораблями ЧФ у Севастополі? «Поки що цього не видно, хоча все може статися», – зізнався у розмові з Крим.Реалії речник українських Повітряних сил Юрій Ігнат.
З чого все починалося
На аеродром в Новофедорівці 4-й ОМШАП перебазувався з селища Гвардійське під Сімферополем у січні 2015 року. І одразу йому визначили роль головної повітряної компоненти російського Чорноморського флоту. Практично з того моменту полк став поступово замінювати свої застарілі, ще радянського виробництва, немодернізовані фронтові бомбардувальники Су-24 на багатоцільові важкі винищувачі Су-30 СМ. Останній демонстраційний політ Су-24 у небі над Саками відбувся у 2016 році. Новенькі ж «борти» прилітали до Новофедорівки прямо з Іркутського авіаційного підприємства. Його екіпажі проходили тоді підготовку в навчальному центрі морської авіації ВМФ Росії у Єйську Краснодарського краю. При цьому все ж таки залишалися в полковому строю маловисотні розвідники Су-24МР.
У липні 2015 року російське командування вперше та востаннє влаштувало з нагоди дня морської авіації на аеродромі день «відкритих дверей», на якому, до речі, побував кореспондент Крим.Реалії. Охочі могли потрапити на територію військової частини лише за наявності паспорта з місцевою пропискою. І малий, і старий, як кажуть, міг навіть сісти під наглядом військових у кабіну бойового літака, зокрема Су-30 СМ та Су-24 МР.
Також гостям показали палубний винищувач Су-33 і навчальний літак Су-25УТГ. Останні – зі складу 279-го окремого корабельного винищувального авіаполку морської авіації Північного флоту Росії (гарнізон Північноморськ-3), який напередодні тоді прилетів до Новофедорівки для тренування (відпрацювання зльоту з трампліну та аерофінішерної посадки) на унікальному тренажері. Тренажер розміщений у межах того ж аеродрому. «Нитка» – це комплекс, що імітує точно палубу єдиного на озброєнні ВМФ Росії і ТАКРу (важкого авіанесучого крейсера), що постійно ремонтується, «Адмирал флота Советского Союза Кузнецов», до якого «приписаний» 279-й авіаполк.
До речі, кілька палубних «сушок» цього полку донедавна, як і раніше, продовжували залишатися в Новофедорівці. Про їх навчальне використання або потенційне бойове застосування в умовах російсько-української війни наразі нічого невідомо.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
