У своєму вечірньому зверненні 3 вересня 2023 року президент України Володимир Зеленський заявив, що «Міністерство (оборони України – КР) потребує нових підходів та інших форматів взаємодії як з військовими, так і з суспільством загалом». Президент України запропонував на посаду Міністра оборони України кандидатуру Рустема Умєрова. Вже на ранок після заяви Зеленського нинішній голова Міністерства оборони України Олексій Резніков подав до Верховної Ради заяву про відставку. Рустем Умєров, який обіймав посаду голови Фонду державного майна з вересня минулого року, також подав у відставку зі своєї посади. Хто такий Рустем Умєров, що він говорив про Крим, про свою роботу з деокупації Кримського півострова та як про нього відгукуються колеги, розбиралися Крим.Реалії.
Рустем Умєров може стати першим представником кримськотатарського народу на цій високій посаді в уряді України. Він – ексдепутат фракції «Голос» та радник Мустафи Джемілєва, є делегатом Курултаю кримськотатарського народу.
Плани з деокупації Криму
Рустем Умєров – секретар Комітету Верховної Ради України з прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій. Також він є співголовою міжфракційного об'єднання «Кримська платформа» та увійшов до групи з розробки Стратегії деокупації та реінтеграції Криму і Севастополя, створеної при РНБО України у 2020 році. Про своє бачення деокупації Криму він згадав під час онлайн-сесії міжнародної конференції Українського наукового інституту Гарвардського університету в 2021 році.
Зокрема, Умеров говорив про необхідність чіткого плану деокупації та реінтеграції регіону та про те, чим Захід міг би допомогти Україні в цьому. Також, на його думку, план деокупації Криму має включати інтереси корінного населення, яке виступило за своє майбутнє в межах української держави:
«Наприклад, для Донбасу ми завжди мали «Мінськ», для Криму ми нічого не мали. Тому ми наразі створили «Кримську платформу». Єдиний спосіб вирішити проблему півострова – це включити у формулу [її] вирішення кримських татар, які є корінним народом».
У 2020 році в коментарі Крим.Реалії Рустем Умєров заявив про своє бачення відносин із тимчасово окупованою територією Криму. 2020 року були дискусії щодо можливості подачі води на Кримський півострів з материка. Тоді північну частину Криму слідом за центральною окупаційна влада перевела в режим двогодинної подачі води через посуху і перекритий через анексію Північно-Кримський канал.
Рустем Умєров, на той час народний депутат, повідомив, що якби законопроєкт про продаж води в анексований Крим подали до Верховної Ради України, він проголосував би проти:
«Я вважаю, що в Крим воду подавати зараз не можна, бо це тимчасово окупована територія, і це питання національної безпеки, яке треба вирішувати на політичному рівні. Є державна позиція, політики можуть, як політики, щось говорити. Наша державна позиція – це тимчасово окупована територія. Подача води – це питання національної безпеки».
Робота в команді з повернення українських військовополонених і політв'язнів
Рустем Умєров задіяний у роботі українського уряду у справах щодо повернення українських військовополонених. Зокрема, відомо, що кандидат у міністри оборони України брав участь у поверненні командирів «Азова», що відбулося в Туреччині.
Також Умєров на рівні державних органів України опікується питаннями обміну кримських політв'язнів. Він брав участь у створенні законопроєкту про соцзахист політв'язнів та їхніх сімей. Про свою діяльність у правозахисній сфері Умєров говорив в інтерв'ю «Українській правді» у жовтні 2022 року:
«Права людини – це в моєму ДНК. Я народився в Узбекистані, реінтеграція, приїхав у Київ, почав займатися студентською організацією, європейськими, натівськими речами, які тоді не були популярними, працював помічником Мустафи-ага (Джемілєва, народного депутата України – КР), а потім 2014 рік. Всі перемовини починалися в 2014 році. З'явилися політв'язні, і я був людиною, яка, по суті, курувала цей напрям від Меджлісу. Тому я і знав, скільки в нас політв'язнів, скільки потрібно адвокатів, з якими адвокатами можна працювати».
Про що говорили з Росією під час переговорів
Майже одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Рустем Умєров увійшов до складу української делегації на переговорах України з Росією. Про свою однозначну позицію у цьому питанні заявляв неодноразово, зокрема в ефірі Єuronews у квітні 2022 року:
«Ми не підемо на компроміси щодо територій. Ми хочемо, щоб наші партнери зрозуміли, що міжнародно визнані кордони України є червоною лінією для нас. Втім, ми готові почути будь-які можливі рішення, які не ставлять під загрозу нашу територію, нашу незалежність і гідність».
За які якості цінують Умєрова
2022 року Рустема Умєрова призначили головою Фонду державного майна України. За інформацією голови фракції «Голос» у Верховній Раді України Ярослава Железняка, за кандидатуру Умєрова у парламенті проголосували – 282 депутати, проти – 0.
Железняк був одним із перших, хто прокоментував можливе призначення Умєрова на посаду міністра оборони України в ефірі Radio NV:
«Тут я, відверто кажучи, не дуже об'єктивний, тому що він був дуже довгий час членом нашої фракції до призначення головою Фонду держмайна. Але Фонд держмайна ніколи не був мегареформаторською структурою. Це достатньо складний орган із тисячами підприємств, із тисячами інтересів. Але Рустем пройшов рік без жодного корупційного скандалу. Що, напевно, його характеризує не лише як порядну людину, але і як гарного менеджера».
В українському «Центрі протидії корупції» відзначили позитивні результати роботи Рустема Умєрова на посаді голови Фонду державного майна України, органу, який «завжди був одною з найкорумпованіших клоакою», та його роботи зі збільшення військової допомоги Україні:
«Рустем – один із небагатьох у владі, які мають цілісне стратегічне бачення, як має працювати сектор безпеки та оборони».
Умєров розмовляє 5 мовами: українською, кримськотатарською, російською, турецькою та англійською. Має зв'язки у Туреччині, Саудівській Аравії, Об'єднаних Арабських Еміратах, Катарі. Ось, наприклад, у березні 2022 року Рустем Умєров як спеціальний посланник президента України зустрівся з міністром закордонних справ Кувейту, щоб обговорити ситуацію в Україні та подякувати Кувейту за надану гуманітарну допомогу.
За кандидатуру Умєрова на посаду міністра оборони України найближчим часом мають проголосувати в українському парламенті.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
