У Криму з'явився новий вид політичного переслідування – вручення повісток затриманим кримськотатарським активістам. Це перший відомий випадок, зафіксований правозахисниками. Чого намагаються досягти російські силовики, переслідуючи тих, хто ходить на судові засідання, щоб підтримати підсудних у політичних справах? Як реагують кримчани на мобілізацію та що робити, щоб не потрапити до російської армії на війну з Україною? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії розповіли аналітик «КримSOS» Євген Ярошенко та член Меджлісу кримськотатарського народу, голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.
25 серпня у Криму російські силовики затримали 23 особи. Нібито за непокору законним вимогам поліції. Ці люди прийшли на засідання підконтрольного Росії Київського районного суду Сімферополя підтримати затриманих напередодні активістів «Кримської солідарності» з Бахчисарая та Бахчисарайського району, звинувачених російськими силовиками в організації та участі у терористичній організації. Йдеться про заборонену в Росії організацію «Хізб ут-Тахрір». За словами адвоката Едема Семедляєва, одну людину затримали навіть у кафе, біля будівлі суду.
«Підійшли люди, навіть не в поліцейській формі, а в синьому якомусь одязі, і почали тягнути в автобус. Звичайно, ця людина почала вимагати, щоб їй пояснили, що відбувається та у зв'язку з чим її тягнуть до автобуса невідомі люди, не представившись, у масках. І це вони розцінили, що людина не виконувала законних вимог поліції. Як він мав здогадатися, що це співробітники поліції, невідомо», – розповів Едем Семедляєв.
Ще одного чоловіка підконтрольні Росії поліцейські затримали, поваливши обличчям на щебінь, нібито через те, що той чинив опір законним вимогам.
«Травмували. У нього рука пошкоджена. На обличчі ушкодження», – зазначив адвокат
У відділенні російської поліції у затриманих вимагали залишити відбитки пальців, хотіли сфотографувати їх, а потім спробували вручити повістки.
Були люди, яким по 60, по 70 роківЕдем Семедляєв
«Пізно ввечері, після першої, привезли співробітника військкомату, і вона намагалася виписувати всім повістки. З чого? Були люди, яким по 60, по 70 років. Їм теж повістки? Їх теж хочуть забрати до армії? Чи на СВО (так російська влада називає повномасштабну війну проти України – КР)? Не зрозуміло. Звісно ж, люди відмовилися. Це не місце, де можна і необхідно вручати повістки», – каже Едем Семедляєв.
У такий спосіб силовики намагалися тиснути на людей, вважає адвокат.
«Серед цих людей немає тих, хто ховається від військкомату чи має проходити військову службу. Спробували таким чином тиснути на людей. Через військкомати. Через якісь органи тиснути на людей, аби вони просто не приходили до судів і не підтримували своїх співвітчизників, своїх друзів, близьких, родичів», – упевнений Едем Семедляєв.
У суботу підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя засудив 22 затриманих до адміністративних арештів. Від 24 години до 7 діб. Як повідомляє «Кримська Солідарність», серед засуджених опинилися люди похилого віку, віком від 64 років до 71 року. Суд заарештував їх на 24 години, які спливли на момент оголошення вироку.
За останні три роки правозахисна організація «КримSOS» зафіксувала щонайменше 10 хвиль масових затримань людей біля адміністративних будівель, розповідає її аналітик Євген Ярошенко. Йдеться про затримання, під час яких одночасно було позбавлено волі від 15 до 60 осіб. Однак ще жодного разу не було такого кейсу, коли під час затримання співробітники російських військкоматів на півострові намагалися вручити повістки, зазначає правозахисник.
«З чим це пов'язано – наразі не зрозуміло. Це тривожний сигнал, який свідчить про те, що можуть використовувати повістки чи погрози призову, чи мобілізації як ще один спосіб залякування кримськотатарських активістів, щоб вони не виявляли активності, щоб не брали участь у мирних зібраннях, не ходили на судові засідання над співвітчизниками тощо», – каже Євген Ярошенко.
Дуже важко рекомендувати людям, як поводитись у такій ситуації, щоб уникнути отримання повістки, зазначає Євген Ярошенко.
Рекомендується максимально маневруватиЄвген Ярошенко
«Рекомендується максимально маневрувати, аби не підписувати. Немає підпису, тоді важче довести, що особа була належним чином оповіщена про повістку. Більше того, повістка не завжди означає призов. Можуть роздавати повістки для уточнення персональних даних, сімейного стану, здоров'я, роботи тощо. Особливо, якщо це стосується осіб, яким 60 років і більше», – каже Ярошенко.
Правозахисник зазначає, що восени має розпочатися вже 18-та призовна кампанія до російської армії, і в цей період потрібно бути особливо обережним.
«Аж до того, що рекомендується змінити місце проживання, не користуватися звичним телефоном, спілкуватися лише з тими людьми, яким довіряєш. Щоб можна було ізолюватися від звичного середовища та уникнути максимально контактів із військкоматами», – рекомендує правозахисник.
За інформацією Telegram-каналу «Атеш», який називає себе партизанським рухом, російська влада готує нову хвилю мобілізації кримчан на 30 тисяч людей.
«Наш агент із Севастопольського військкомату повідомляє, що рашисти повним ходом проводять наради та інструктажі. Повістки роздаватимуть у супроводі співробітників поліції або Росгвардії. Особлива увага приділятиметься «ухилянтам», – йдеться у повідомленні.
В офіційних російських ЗМІ підтвердження цієї інформації немає. Більше того, на зустрічі з російськими воєнкорами в липні цього року президент Росії Володимир Путін заявив, що необхідності в новій хвилі мобілізації наразі немає. За його словами, до Збройних сил РФ з січня набрали понад 150 тис. контрактників, ще шість тисяч осіб прийшли на службу як добровольці.
За даними, які є у розпорядженні «КримSOS», восени минулого року, під час активної фази часткової мобілізації, у Криму було мобілізовано 10 тисяч людей. У відсотковому співвідношенні з населенням Росії – це більше у 2,5 раза, ніж у РФ.
Кожен двохсотий житель Криму був мобілізованийЄвген Ярошенко
«Якщо поділити на кількість населення Криму, то виходить – кожен двохсотий житель Криму був мобілізований. Для порівняння, у Росії, де населення 144 мільйони осіб і де було оголошено 300 тисяч, то там мобілізація торкнулася кожного п'ятисотого. Тобто більше ніж у два з половиною раза вищий рівень мобілізації у Криму, ніж у Росії», – вважає правозахисник.
Цього року, каже Ярошенко, посилаючись на дані ГУР МО України, в Росії та на окупованих нею територіях «готується друга хвиля мобілізації, яка може охопити до 450 тисяч людей».
«Цифри, які були озвучені в ефірі, говорять про те, що окупанти планують у Криму набагато вищий рівень мобілізації, ніж у Росії, якщо брати кількість мобілізованих на душу населення», – прогнозує Євген Ярошенко.
За інсайдерською інформацією голови Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендера Барієва, перед російською владою в Криму поставлено завдання до виборів до Держдуми (Єдиний день голосування 10 вересня – КР) мобілізувати для участі у війні з Україною три тисячі осіб: одну тисячу – до регулярної армії, ще дві – до лав приватних військових компаній.
«Крім того, у мене є інформація, що вручають повістки на ринках. Нашими активістами було зафіксовано, що на ринку «Привоз» у Сімферополі носили та видавали повістки для осіб неслов'янської зовнішності. Це, насамперед, і кавказці, і азіати, і зокрема кримським татарам давали», – повідомив Ескендер Барієв.
Часткова мобілізація 2022 року змусила залишити Крим тисячі кримських татар призовного віку, і цей процес триває, каже Барієв.
Лише до Казахстану виїхало дві тисячі людейЕскендер Барієв
«Торік на початковому етапі, коли була часткова мобілізація, лише до Казахстану виїхало дві тисячі людей. Але згодом дехто почав повертатися. Зараз, я думаю, це теж небезпечно, і, швидше за все, люди активізуватимуть свій виїзд, бо за нашою інсайдерською інформацією, з 20 вересня розпочнеться нова хвиля, більш публічна та активніша. Зараз ми можемо однозначно сказати, що тисячі людей виїхали та планують, наскільки я знаю, виїжджати, щоб не потрапити до збройних сил РФ», – розповів Ескендер Барієв в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Про те, що Росія готує нову хвилю мобілізації, заявили і в Представництві президента України в АР Крим. За цими даними, російська адміністрація відкриває мобілізаційні пункти прямо на центральних набережних курортних міст. Один із них вже активно працює в Алушті. Це пов'язано з тим, що росіяни готують нову хвилю мобілізації в анексованому Криму, вважають у представництві.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
