Вибухове літо. Якими будуть наслідки вибухів на військових об'єктах у Криму?

З 17 липня у Криму майже щодня фіксують вибухи та роботу ППО. Крим.Реалії перевірили, як на серію вибухів реагували кримчани в соцмережах та дізналися, як українські експерти оцінюють довгострокові наслідки вибухів та їх значення для воєнних дій.

«За останні два тижні лише два дні минули без влучань чи «роботи ППО» на окупованому півострові», – наголошують аналітики правозахисної організації «КримSOS». Вибухи на мостах, авіабазах, що використовуються як бази зберігання боєприпасів і техніки, на ремонтних базах військової техніки, на нафтобазах, атаки на кораблі. З географією та подробицями вибухів можна ознайомитися на мапі, створеній журналістами Крим.Реалії. Липневу хроніку атак на військові об'єкти ми зібрали у цьому матеріалі. Тепер розглянемо деякі випадки вибухів, про деталі яких раніше не повідомлялося, реакцію на них та прогнозовані експертами наслідки атак.

Чому кримчан не повідомляють сигнали тривоги?

Телеграм-канал «Крымский ветер» 18 липня повідомив про вибухи у смт Роздольне Роздольненського району Криму. За даними каналу, «від двох потужних вибухів близько 02.30 прокинулося все селище». Вибухи там фіксували і раніше, наприклад, 31 березня.

Роздольне відрізняється від інших об'єктів, на яких у середині та наприкінці липня відбувалися вибухи. Це не база для зберігання боєприпасів, не рембаза та не логістично важливий міст. Тут дислоковано підрозділ військової частини 85683 (третього радіотехнічного полку ППО). Датою його створення вважається 8 грудня 2014 року. Головна база дислокації полку – мікрорайон Любимівка у Севастополі. Але у різних частинах Криму розташовані підрозділи полку.

Літери наприкінці номера частини позначають, у якому населеному пункті розташований підрозділ. У лютому, наприклад, вибухи були зафіксовані в районі в/ч 85683-Т, що на Тарханкуті. На посиланні можна побачити групу цієї військової частини в соцмережі «ВКонтакте», де, наприклад, родички призовників обговорювали, в якому з підрозділів краще служити. Названі Тарханкут, Джанкой, Гвардійське, Уютне, Роздольне. Про частину також часто писала російська адміністрація Роздольненського району Криму, вітаючи її з різноманітними святами. У переліку будівель, закріплених за військовими частинами Росії в Криму, опублікованому OSINT-розслідувачем Іраклі Комахідзе, можна знайти цілу низку підрозділів полку в Севастополі, Ялті, смт Понизівка поблизу Ялти, на горі Кастель біля Алушти, 9-му кілометрі траси Керч-Феодосія, в Керчі, Феодосії, Уютному Сакського району, Оленівці Чорноморського району, Роздольному Роздольненського району.

18 липня після вибуху в районі смт Роздольне, джерела телеграм-каналу «Крымский ветер» повідомляли, що «в Роздольному ходять чутки, що у військовій частині все дуже погано». Але детальнішої інформації не з'явилося. Новий вибух у Роздольному стався 20 липня близько 4.55 ранку. Цього разу про влучання у військову частину не повідомляли, вибух був зафіксований у центрі селища на вулиці Леніна. Постраждали чотири будівлі, російські чиновники Криму оцінили матеріальні збитки як «незначні».

Але уламком убило дівчинку-підлітка. Телеграм-канал Mash, який називають близьким до силових структур Росії та Кремля, відразу ж заявив, що «14-річна Ірина Л., яка загинула під час атаки БПЛА, без дозволу пішла з дому – зустрічала з подружкою світанок». Цього ж дня російське видання «Комсомольская правда Крым» повідомило, що сім'я загиблої «нещодавно переїхала до Криму, батько дівчинки – військовослужбовець». У статті також стверджується, що на місці вибуху знайдено частини безпілотника.

Але місцеві жителі продовжували обговорювати у соцмережах, що було причиною вибуху. Телеграм-канал «Крымский ветер» повдіомляв, що, на думку його джерел на місці, над центром селища було збито об'єкт – БПЛА чи ракету. За даними каналу, за кілька днів після вибуху військову частину із селища евакуювали.

«Частину обладнання та о/с перекинули за село Ботанічне (десь у полях, можливо, на місці старих ставків), іншу частину – за село Кумове на березі затоки. На місці в/ч зараз стоїть пара вантажних машин і невелика «будочка» з кількома військовими – охороняють територію, мабуть. Кілька днів тому прямо через селище тягачами вивозили ракети (С300 або С400)», – стверджує телеграм-канал із посиланням на своїх підписників.

На сторінці російського глави Криму Сергія Аксьонова (за документами – Аксенов) в соцмережі «ВКонтакте» тим часом кримчани ставили запитання.

Окрім нововведених сповіщень тривоги на Керченському (Крмиському) мосту більше ніде їх не вводили. Кримчанам не повідомляють про небезпеку, немає і комендантської години. За Сергія Аксьонова відповідає спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов. Він вважає, що чиновники оперативно реагують і роблять достатньо.

«Як тільки відбувається якась трагедія, моментальна реакція. І в цьому плані ми, як влада, ми адекватно поводимося. І чогось іншого робити – у наших повноваженнях такого немає. І потреби, як мені здається, такої немає. І я сподіваюся, що її не буде», – сказав Кнстантинов в ефірі радіостанції «Вести FM».

Військовий експерт, оглядач військового порталу Defense Express Іван Киричевський вважає, що російська влада не зацікавлена в тому, щоб сповіщати кримчан про небезпеку.

«Коли людина може йти під час оголошеної повітряної тривоги – це особиста справа кожного. Інша справа, коли людина йде в момент повітряної атаки вулицею і не підозрює, що може впасти якийсь уламок на неї. Окупанти явно на це розраховують. Те, що російською мовою називається «‎ожесточить». Ну як мінімум, якщо не налаштувати на лояльність до себе, то просто зробити так, щоб вони нас більше ненавиділи. Я думаю, там у цьому логіка полягає. Тому, що, гадаю, всі якісь профільні структури, вони насправді – я маю на увазі берегові служби Чорноморського флоту чи якісь оперативні служби з окупаційних сил на півострові – вони насправді знають, коли ідуть тривоги, і можуть давати команди як мінімум для роботи протиповітряної оборони. А саме цивільному населенню чомусь не дають, бо їх воно насправді не цікавить. Вони хочуть, щоб люди озлобилися, вони цього намагаються досягти», – вважає Іван Киричевський.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров наполегливо радить усім, хто приїхав до Криму після 2014 року, терміново виїжджати. А тим, хто чекає на Збройні сили України – підготуватися до складних моментів і подбати про себе.

«Я, як і раніше, закликаю тих, хто залишається незламним, хто не приймає російських окупантів. Будь ласка, ще раз подивіться і робіть те, що, у разі ускладнення ситуації, допоможе вам та вашим близьким захистити свої життя. Якщо ви живете у сільській місцевості – укрілплюйте свої льохи, підвали. Приготуйте запаси води, їжі, ліків. Я насамперед звертаюся до кримськотатарського народу, українців: бережіть себе, звліьнення скоро. І, зрозуміло, я не можу ще раз не нагадати всім колоністам, які прийшли, хто оселився в Криму з 2014 року під час окупації Криму російськими військами: не випробовуйте долю. Бачите, міст дуже пошкоджений, але поки що стоїть. Але вже виїхати дуже важко. Незабаром цей коридор також буде перерізаний Збройними силами України», – написав Рефат Чубаров у своєму телеграм-каналі.

Значення вибухів у Криму

У Криму акумулюються засоби для забезпечення передових російських підрозділів на лівобережній Херсонщині та Запорізькій області. Українські експерти зазначають: що більше буде знищено техніки та боєприпасів у тилу, то менше потрапить на фронт.

«Б'ють по об'єктах там, де може бути найважливіше логістичне значення. Зокрема для доставки боєприпасів зараз на Запорізький напрямок. Ну і там, де можна знищити щось максимум за один раз. Ті самі нафтобази, у тому самому районі Октябрського. Росіяни ще мають якийсь запас боєкомплекту безпосередньо на польових складах, щоб від наших військ там відстрілюватися. Ще якісь запаси пального, щоби ходити з бронетехнікою в контратаки, є. Але чим більше буде таких ударів успішних з «бавовною» в Криму, тим менше у росіян залишатиметься далі боєкомплекту з паливом», – зазначає оглядач військового порталу Defense Express Іван Киричевський.

Військовий оглядач, координатор групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко вважає, що наступ Збройних сил України на півдні країни дозволить ще ефективніше вражати військові об'єкти в Криму.

«Все між собою пов'язане. Постійний вплив на ці території, окуповані, на цей глибокий тил, дозволяє нам зменшувати можливості росіян щодо забезпечення своїх підрозділів з такого транзитного вузла як Крим. У свою чергу, просування глибше в Запорізькій області, звільнення більших територій, дозволить нам скоротити відстань та ще ефективніше завдавати вогневого ураження по всіх об'єктах, які потрапляють у коло наших інтересів щодо знищення», – вважає Олександр Коваленко.

Як завдаються удари?

Після вибухів на кримській авіабазі Веселе, російський провоєнний телеграм-канал «Рыбарь», який пов'язують із російським Міністерством оборони, заявив, що атака цього дня була унікальна з точки зору маршруту безпілотників. Стверджують, що БПЛА пролетіли 500 кілометрів з аеродрому Долгінцевого біля Кривого Рогу. І що атака була комбінованою.

Трохи пізніше літаки Су-24 повітряних сил України випустили чотири крилаті ракети Storm Shadow: три – по складу з боєприпасами на околицях Вільного та одну – по ремонтній базі біля Новостепового. На жаль, усі чотири влуичли в ціль. Разом із суботньою атакою, а також кілька днів тому по ангару в Старому Криму (там також були Storm Shadow), ЗСУ вже тричі застосували британсько-французьке озброєння по російському півострову», – стверджує телеграм-канал «Рыбарь».

У Повітряних силах України підтверджують, що застосовують для ударів по Криму високоточну далекобійну зброю. Але зазначають, що її досі мало, як і літаків.

«Наші пілоти сьогодні успішно демілітаризують російські склади. Ви бачите самі, ця «бавовна», як ми називаємо, що відбувається в Криму, насамперед, завдяки, власне, нашим льотчикам, які успішно використовують західне озброєння. Я маю на увазі крилаті ракети, які нам пропонують партнери. Це високоточна далекобійна зброя, це саме те, що нам потрібно. Це саме те, чого ми не мали. Але, на жаль, її не так багато. Як самих засобів, які ми використовуємо – це літаки, і самих засобів поразки – маю на увазі цих крилатих ракет. Крім них застосовуються фактично щодня бомби JDAM, але вони не мають такого великого радіусу дії, також застосовуються і протирадіолокаційні ракети HARM», – зазначає речник Повітряних сил ЗСУ, полковник Юрій Ігнат.

Російські чиновники Криму також періодично стверджують, що на місцях вибухів знаходять частини безпілотників Ту-141 «Стриж». Іван Киричевський наголошує, що і на них, і на нових безпілотниках можна планувати складні маршрути.

«Якщо говорити про Ту-141 «Стриж» та Ту-143 – вони радянські, бо робилися в Радянському Союзі. Але навіть на таких дронах з реактивним двигуном була опція, що можна складати ламаний маршрут для польоту, як у крилатих ракет. Чому, наприклад, ці безпілотники і використовували для тренування наших ППО і чому вони потім використовувалися в 2022-2023 роках для ударів по території РФ, у той самий Енгельс – тому що можна планувати складний маршрут. Відповідно, якщо навіть на таких безпілотниках першого покоління є опція планувати складний маршрут, щоб росіяни не могли їх перехопити, значить, і на нові безпілотники це імплементувати також можна», – зазначає оглядач військового порталу Defense Express Іван Киричевський.

На думку Івана Киричевського, перевага Збройних сил України – у гнучкості планів при плануванні ударів і швидкості ухвалення рішень.

«Проблема, яку зараз для росіян створюють Збройні сили України, навіть не в тому, що ППО окупантів не справляється. Тут, найімовірніше, час. Ланцюжок від виявлення цілі до видачі команди і до відправки «бавовногенератора», він значно скороченіший, ніж у самих росіян. Тому що, зважаючи на все, ЗСУ при виборі цілей окупаційних військ, вони якось діють гнучкіше, співвідносячи важливість цілі та наявні засоби. А росіяни як б'ють за заздалегідь на тиждень затвердженим планом, так вони і продовжують бити», – каже Іван Киричевський.

У Повітряних силах України знову наголошують – Україні дуже потрібні літаки F-16, які можуть застосовувати десятки номенклатур озброєння, зокрема ракети різних типів. І це дало б можливість протидіяти російській авіації та кораблям на морі, тоді можна більш прицільно вражати об'єкти в окупованому Криму.

«Літак нам потрібен, безумовно. Крилаті ракети – це крилаті ракети. Є ще оперативно-тактичні комплекси, такі як ATACMS, який може вражати об'єкти балістичної траєкторії на території, зокрема, окупованого Криму. Ми бачимо сьогодні прикуту увагу саме до морського регіону, до Чорного моря, звідки окупанти завдають ударів і літаками Ту-22М3, завдають ударів з кораблів ракетами «Калібр» і завдають ударів з берегового ракетного комплексу «Бастіон» ракетами «Онікс». Боротися з такими ракетами як «Калібр» ще можна засобами ППО, але ось, власне, з «Оніксами» і з Х-22, тут потрібні або спеціальні засоби, або знищити, власне, самі носії, джерела ракет, які їх випускають. Це стосується того ж «Бастіону» – простіше знищити сам комплекс на сухопутній території Криму за допомогою цього ж ATACMS або інших засобів. З ракетами боротися нераціонально, тим більше, що збити їх дуже складно», – зазначає речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

Що можуть дати удари по Чонгару?

Наприкінці червня два автомобільні мости через Чонгарську протоку було пошкоджено ЗСУ.

Крим з материковою частиною України через Чонгарську протоку з'єднують три дороги: дві – по автомобільних мостах та одна – залізницею. Вони використовуються Росією для цивільного та військового сухопутного сполучення анексованого півострова з Росією через Азовське узбережжя України, окуповане її військами з початку повномасштабного вторгнення до країни. Це повідомлення забезпечує російську логістику для бойових дій проти України на південному фронті.

29 липня Сили оборони України знову завдали удару по Чонгарському мосту, що сполучає материкову частину України з Кримом. Про «успішний удар» повідомило управління стратегічних комунікацій апарату головнокомандувача ЗСУ. Пізніше у соціальних мережах з'явилося фото пошкоджених залізничних колій, ймовірно, саме поблизу Чонгара.

В американському Інституті вивчення війни (ISW) 30 липня зазначили, що після чергового удару по Чонгарському мосту російські військові блогери уникали висвітлення цієї теми, що може свідчити про її незручність для Кремля.

Військовий оглядач, координатор групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко зазначає, що для стійкої оборони та можливого зручного відходу на півострів Росія стягує додаткові сили за таким своєрідним паралелограмом – від Василівки до Токмака в бік Чонгара та Армянська.

«Вони орієнтовно концентрують свої підрозділи так, щоб найважче Силам оборони України було наступати саме за цим паралелограмом. Від Василівки до Токмака і проводимо лінії на Чонгар та Армянськ. Що це дозволяє робити? Це дозволяє російським окупантам постійно тримати основні логістичні артерії під своїм контролем, тобто трасу Е105, наприклад. Це дозволяє, на випадок евакуації колаборантів та втечі саме росіян з лівобережної Херсонщини, не лише мати постійний зв'язок через трасу М14, а й Е97 мати вихід на Армянськ», – зазначає військовий оглядач Олександр Коваленко.

Якщо не буде переправи через Сиваш у районі Чонгара, у російських військ руйнується план уповільнити наступ українських військ, і вони самі повільно не зможуть відступати у Крим, вважає Олександр Коваленко.

«Лише через Чаплинку, дуже неякісною дорогою, через Новотроїцьке. Їхати на Новотроїцьке та Чаплинку, і на Армянськ. А дорога саме з Новотроїцького на Чаплинку, вона не найкраща, щоб усю цю масу військову – це 150 тисяч особового складу – евакуювати, щоб вони могли втекти на тимчасово окупований півострів Крим. Тому вони, плануючи дуже довгий, дуже такий млявий відступ саме на Крим через цей паралелограм, вони себе таким чином загнали навіть у пастку. Тому що якщо не працюватиме Чонгарський міст, якщо буде обмежено рух через Армянськ, вони не зможуть повноцінно втекти і багато хто залишиться для подальшого обмінного фонду», – вважає Олександр Коваленко.

The Times пише, що російська оборона слабшає. Українські бійці виходять на важливі висоти і завдають ударів по складах із боєприпасами в тилу. Удари по тилу – це типовий елемент воєнної кампанії на виснаження ворога, вважає Іван Киричевський. Але відчутний результат від цього буде не відразу, скоріше, восени, прогнозує експерт.

«Спрацювати це має за сумарним ефектом десь восени. Коли у росіян розпочнуться проблеми з управлінням у військах та почнуться проблеми з підвезенням боєкомплекту. Ну тому, що заявляти про те, що у росіян там боєкомплект безмежний – ну ні. Виходить так, що за минулий рік росіяни відстріляли 12 мільйонів снарядів, а цього року вони хіба сім собі зуміли дозволити відстріляти. І це з поправкою на все заявлене ними форсування військового виробництва. А якщо є можливість зробити, щоб якась частина цих семи мільйонів снарядів, боєприпасів взагалі не потрапила на передову – ось ми якраз і робимо. Точніше, бачимо, що Збройні сили України роблять», – наголошує Іван Киричевський.

Щоб утримати сухопутний коридор у Криму, російські війська у Херсонській та Запорізькій областях ведуть позиційну оборону, пише Military Media Center. У Великій Британії почали готувати спецназ ЗСУ, щоб зайти до Криму до Різдва, заявляє видання Daily Express. Операція включатиме удари з повітря, суші та моря.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.