Пенсіонерка з Ялти, активістка Олена Гукова повідомила, що російська влада Ялти позбавила її засобів для існування за антивоєнну позицію. Кілька місяців жінці виплачують лише половину пенсії, оскільки на решту накладено арешт з ініціативи ялтинського відділу Федеральної служби судових приставів РФ. Весь цей час активістка змушена шукати можливості для виживання, оскільки пенсії й раніше ледь вистачало на життя, а тепер грошей немає навіть на їжу.
69-річна Олена Гукова – у минулому педагог та екскурсовод. На пенсії багато років займається громадською роботою як активістка та блогерка.
Уродженка російського Магадана більшу частину життя прожила в Кургані та на Уралі. У 90-х роках, за її словами, займалася бізнесом та об'єднала інших підприємців для боротьби з ринковою мафією, що працювала в ті роки.
У Ялті мешкає з 2009 року. У Криму здобула освіту екскурсовода, працювала гідом та видавала збірки текстів своїх екскурсій. Паралельно жінка займалася активною громадською діяльністю, яку продовжила і після російської анексії Криму. В російських реаліях Олена Гукова виходила на одиночні пікети з критикою російської влади щодо благоустрою південного узбережжя, фальсифікацій виборів та корупції.
Президента Росії Володимира Путіна ялтинка називає «фіктивним президентом фіктивної Російської Федерації».
Вона публічно виступає проти повномасштабного вторгнення Росії в Україну, називаючи це «жахом, у який нас кинув Путін».
Саме за її відкриту антивоєнну позицію, як стверджує Олена Гукова, російська влада «прирекла її на смерть», відібравши пенсію.
«Мене тут геноцидять»
Спочатку Олені Гуковій було призначено мінімальну пенсію. На момент початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну вона отримувала 12,6 тисячі рублів на місяць. Але з листопада минулого року на її картку нараховують удвічі меншу суму. Ще половину стягує ялтинський відділ Федеральної служби судових приставів. За що саме – жінка не знає.
Зняття половини пенсії розміром із прожитковий мінімум означає лише мою смертьОлена Гукова
«Я дізналася про це 6 листопада 2022 року, коли зайшла в онлайн свого банку. Написано, що 50% моєї пенсії знімають. За що – невідомо. 7 листопада я написала заяву і просила зняти арешт з моєї мінімальної пенсії, оскільки мені її і без арешту не вистачає. 3,6 тисячі я щомісяця кладу на кредитну картку, борг за якою близько 50 тисяч рублів. До 2,5 тисяч рублів витрачаю на ліки, які мені життєво необхідні. До трьох тисяч рублів витрачаю на комунальні послуги, плюс у мене ще борг за тепло три тисячі рублів. Таким чином, мені не вистачає навіть на їжу. Зняття половини пенсії розміром із прожитковий мінімум означає лише мою смерть», – каже Олена Гукова.
Активістка побоюється нарахування їй пені за прострочення платежів за кредитом, а також зростання боргу за комунальні послуги. Вона звернулася до Федеральної служби судових приставів і суду за роз'ясненнями з приводу підстав для арешту своєї пенсії, а також поскаржилася до Генеральної прокуратури Росії.
Мене тут геноцидять. До нас ставляться, як до ворогів народуОлена Гукова
Олена Гукова не погоджується з тим, що у неї відібрали половину пенсії, тоді як у Росії діє закон, що гарантує громадянам збереження виплат у розмірі прожиткового мінімуму в разі судових стягнень.
«Прожитковий мінімум згідно із законом не мають права у людини відібрати. Тим більше у Криму – прифронтовому регіоні. Я просто в шоці. Це геноцид. Мене тут геноцидять. До нас ставляться, як до ворогів народу. Ми для влади взагалі ніхто, не люди, а просто засіб отримання грошей. Вони з нас знущаються і за це отримують гроші», – заявила вона.
Крим.Реалії намагалися зв'язатися з ялтинським відділом Федеральної служби судових приставів, щоб з'ясувати, на підставі чого заарештовано половину пенсії Олени Гукової. За телефонами, які вказані у відкритих джерелах, нам не відповіли. Ми спробували надіслати до відомства інформаційний запит, але лист повернувся з повідомленням, що його доставка відхилена через налаштування безпеки електронної пошти Федеральної служби судових приставів.
У громадському російському сервісі державних платежів Федеральної служби судових приставів РФ зазначено, що в Олени Гукової є чотири неоплачених заборгованостей на загальну суму понад 75 тисяч рублів. Щоб покрити цю суму з її пенсії, потрібно понад рік.
Покарання голодом
Щоб вижити в Ялті на шість тисяч карбованців на місяць, Олені Гуковій доводиться обирати між придбанням ліків та продуктів. За кілька місяців у такому режимі в активістки погіршилося здоров'я.
Якщо щось зі мною трапиться – у моїй смерті звинувачуйте РФОлена Гукова
«Я – пів року без пенсії. Окрім серцево-судинних захворювань, у мене проблеми зі шлунком, гастрит і панкреатит. Оскільки я практично голодую, загострилися хвороби шлунково-кишкового тракту. Призначили біопсію. Але фашистам і Ялти на нас начхати. Я так погано почуваюся, що сил немає вийти на пікет, навіть до лікарні їхати. Якщо щось зі мною трапиться – у моїй смерті звинувачуйте РФ. Звісно, одразу не помреш, але вони дуже мене просунули до цього», – написала Олена Гукова у листі до редакції Крим.Реалії.
Щоб вижити, активістка кілька разів на тиждень бере безкоштовні обіди та вечері у громадській їдальні при місцевій церкві.
У січні Олена Гукова у своєму блозі розповідала, що за три місяці схудла на п'ять кілограмів.
Професійні революціонери також нічого не мали. У нас багато хто підходить на цю роль – 70% людей живуть у злидняхОлена Гукова
«Як вилікувати печінку та підшлункову залозу? Треба мало їсти. А можна повторити мій досвід: вийти з кількома пікетами, записати антивоєнний ролик, вас оштрафують, і ви вилікуєте все. І для себе користь, і для суспільства. Ніхто не йде на пікети. Одна я йду. Тому що у всіх є, що втрачати: чи пенсії хороші, чи квартири, які судові пристави можуть описати. А в мене нічого немає, і я щаслива. Тому що я абсолютно вільна. Мені втрачати нічого. Професійні революціонери також нічого не мали. У нас багато хто підходить на цю роль – 70% людей живуть у злиднях. Але чомусь вони не виходять на пікети», – розмірковує Олена Гукова.
Російська влада Криму, користуючись воєнним часом, посилює дії, спрямовані на повне придушення залишків активності громадянського суспільства в Криму, заявляли раніше Крим.Реалії кримські правозахисники.
Про те, що за умов повномасштабного вторгнення Росії в Україну «хвиля переслідувань посилюватиметься» проти представників громадянського суспільства в Криму, попереджала, зокрема, координаторка Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник. Російська влада, за її словами, активно реалізовуватиме репресивні заходи, у тому числі, за допомогою застосування кримінальної статті 207.3 та адміністративної 20.3.3 – про «дискредитацію армії РФ».
За словами Олени Гукової, багато кримських активістів і правозахисників припинили свою діяльність через побоювання таких репресій.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.