2 травня підконтрольний Росії Верховний суд анексованого Криму повернув справу громадянської журналістки та активістки Ірини Данилович у суд першої інстанції. Таке рішення було ухвалено у зв'язку з тим, що через стан здоров'я Ірина Данилович не завершила ознайомлення з матеріалами справи. Як відбулося засідання? Як оцінюють рішення підконтрольного Росії суду правозахисники? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин говорив із кримською правозахисницею Лутфіє Зудієвою, головою Центру прав людини ZMINA Тетяною Печончик та активісткою Українського культурного центру Оленою Поповою.
Повернути справу в суд першої інстанції
Засідання підконтрольного Росії Верховного суду Криму проводили у відкритому режимі, саму Ірину, незважаючи на стан здоров'я, на засідання також доставили. «Суд звернув увагу лише на той факт, що через станом здоров'я вона не мала можливості ознайомитися до кінця з протоколами судових засідань. У цьому зв'язку колегія ухвалила повернути справу в суд першої інстанції для завершення процесу ознайомлення засудженої з матеріалами справи», – йдеться у повідомленні сайту «Кримський процес».
Ні батька Ірини Данилович, ні журналістів, які прибули висвітлювати процес, на засідання не пустили.
«Судового засідання не було, ну не бачив його. Ми приїхали для того, чесно скажу, щоб я сходив у Верховний суд до туалету, посидів біля зали №6 судових засідань і вийшов надвір. Жодного розгляду не було. Справу відправили в суд Феодосії у зв'язку з тим, що Ірина, з вини судді Кулинської, не повною мірою ознайомилася з матеріалами справи», – розповів у коментарі журналістам Броніслав Данилович.
«Її обдурили»
В ізоляторі у Ірини Данилович загострилися проблеми зі здоров'ям, вона почала втрачати слух, відчуває сильний головний біль. На знак протесту проти ненадання медичної допомоги активістка 21 березня 2023 року оголосила сухе голодування. 6 квітня стало відомо, що Ірина припинила голодування після того, як адміністрація СІЗО пообіцяла організувати їй медичне обстеження. Як випливає з нещодавнього (28.04) листа Ірини Данилович своєму батькові, текст якого мають Крим.Реалії, ці обіцянки не були виконані.
У своєму листі вона стверджує, що безпосередню відповідальність за це несе начальник медчастини СІЗО-1 Сімферополя Ігор Царьков. Крим.Реалії намагалися додзвонитися у СІЗО Сімферополя, але у приймальні не взяли слухавку. Питання про те, чому Ірині Данилович досі не організували огляд та не надали лікування, Крим.Реалії скерували адміністрації СІЗО електронною поштою.
Батько Ірини Броніслав Данилович у коментарі Крим.Реалії розповів про її стан. Останнє побачення з дочкою він мав 28 квітня цього року.
«Ірина намагалася виглядати бадьорою та веселою. Мені як батькові видно, що їй це дається насилу, і робить це вона для мого заспокоєння, не більше. Її вкотре обдурили державні чиновники», – розповідає Броніслав Данилович.
Ірина припинила голодування, отримавши обіцянку, що її почнуть лікувати, але досі її не обстежили, навіть не поставили діагноз, каже її батько.
Шум у вухах вона порівнює із перебуванням біля двигуна реактивного літакаБроніслав Данилович
«У неї сильний шум у вухах, іноді з головним болем. Шум у вухах вона порівнює із перебуванням біля двигуна реактивного літака. Це заважає їй знайомитися з матеріалами справи», – розповів батько Ірини.
«Мені потрібно одну фразу прочитати п'ять разів, щоб зрозуміти її зміст», – говорила вона мені. Крім цього, вона каже, що в неї від шуму, якщо по-народному висловлюватися, «скоро поїде дах», – описує Данилович стан доньки.
Виправдане рішення?
«Матеріали справи не почали розглядати по суті. Судова колегія на чолі з Наталією Гребінниковою, це ім'я судді, вирішила повернути справу в суд першої інстанції», – розповідає про те, як відбулося засідання підконтрольного Росії Верховного суду Криму правозахисниця Лутфіє Зудієва.
Вона називає це рішення логічно виправданим. Адже ще під час засідань у суді першої інстанції Данилович публічно заявляла, що погано чує, про що говорять суддя і прокурор.
«Це ускладнює ознайомлення з матеріалами справи та порушує її право на захист. Вона написала скаргу, що її незаконно обмежили у термінах, їй не вистачило часу. Ірина вважає, що спочатку їй мають надати медичну допомогу у цивільній лікарні, лікувати від хронічного отиту, а потім вона зможе ознайомитися з матеріалами», – каже правозахисниця.
За її інформацією, один з адвокатів Данилович скерував скарги про стан здоров'я Ірини у підконтрольні Росії наглядові відомства, і Лутфіє Зудієва сподівається, що з їхнього боку буде «адекватна реакція».
Відтермінування від етапу до Росії
Якби підконтрольний Росії Верховний суд Криму розглянув апеляцію, то справа, найімовірніше, закінчилася б вироком, вважає голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.
«Уся ця судова розправа, процес – це фарс, справа сфабрикована від початку до кінця, і Ірина не чинила тих дій, у яких її звинувачують, а справжнім мотивом переслідування є журналістська діяльність Ірини Данилович», – каже правозахисниця.
Вирок ускладнив би ситуацію для Ірини, каже Печончик. У Криму немає жіночих колоній, і Данилович могли б відправити відбувати покарання до Росії.
«Переміщення цивільного населення, яке перебуваєт в місцях ув'язнення, на територію країни-окупанта є порушенням міжнародного гуманітарного права та воєнним злочином. Це дуже нашкодило б Ірині, яка хворіє, якій дуже важко», – зазначає Печончик.
Без медичної допомоги у російських в'язницях – десятки українців
Ненадання медичної допомоги громадянам України у в'язницях окупованого Криму та Росії – системна проблема, каже голова Центру прав людини ZMINA.
«Вперше за дев'ять років ув'язнення померло одразу два політв'язні. Це Джеміль Гафаров і Костянтин Ширінг. Вони мали тяжкі захворювання. Окрім них, десятки інших політичних ув'язнених мають тяжкі захворювання, є особами пенсійного віку, це люди похилого віку, які отримали великі терміни і ризикують не дожити до свого звільнення», – каже Тетяна Печончик.
Вона вважає, що важливо оприлюднити імена всіх, хто, на її думку, несе відповідальність за те, що Ірині Данилович досі не надали медичної допомоги.
«Ми вважаємо, що вони мають понести покарання не лише в рамках кримінального переслідування в Україні, а й мають потрапити до санкційних списків. Це керівник медичної служби Царьков Ігор Миколайович, суддя Наталія Кулинська, яка перешкоджала вивезенню Ірини на медобстеження, а також керівник усіх медичних закладів ФСВП по Криму Павло Павленко, який знає про ситуацію з Іриною Данилович і нічого не робить для того, щоб їй було надано належну допомогу», – заявила Печончик.
Медсестру та громадянську журналістку Ірину Данилович викрали російські силовики трохи більше ніж рік тому, 29 квітня, дорогою на роботу. Того ж дня у будинку, де вона мешкає разом із батьками, провели обшук, було вилучено всі засоби зв'язку. Майже два тижні родичі та адвокати не могли домогтися інформації про те, де перебуває Данилович. У грудні 2022 року Ірина Данилович була засуджена до 7 років позбавлення волі – за версією російського слідства, вона виготовила вибуховий пристрій з медичними голками та зберігала його у футлярі від окулярів. Сама Данилович називає цю справу сфабрикованою.
Вирок українській медсестрі та громадянській журналістці Ірині Данилович, винесений 28 грудня 2022 року російським судом у Феодосії, рішуче засудили у Міністерстві закордонних справ України. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець назвав тортурами ненадання Данилович медичної допомоги російською владою Криму.
Роскомнадзор пытается заблокировать доступ к сайту Крым.Реалии.Беспрепятственно читать Крым.Реалии можно с помощью зеркального сайта: https://d3ezynyqhjsr1l.cloudfront.net. Следите за основными новостями в Telegram, Instagram и Viber Крым.Реалии. Рекомендуем вам установить VPN.
