Віцепрем'єр-міністр України – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук в ефірі Радіо Крим.Реалії відповіла на питання кримчан, які мешкають на півострові та на материковій частині країни.
Як відбуватиметься деокупація та реінтеграція Криму? Як міністерство реінтеграції окупованих територій України може допомогти громадянам України, які живуть на окупованих територіях? Чи полегшать нові правила перетину адміністративного кордону між Кримом і Херсонською областю життя кримчан? Коли на адмінкордоні з'явиться легальне транспортне сполучення від КПВВ до найближчих населених пунктів і назад? Як кримчани зможуть здобути освіту на материковій Україні? На ці питання Ірина Верещук відповіла ведучому ток-шоу «Кримський вечір» Олександру Янковському в студії Радіо Крим.Реалії.
Ірину Верещук було призначено віцепрем'єр-міністром – міністром реінтеграції окупованих територій України 4 листопада 2021 року. До цього вона була народним депутатом від партії влади «Слуга народу», 2020 року Верещук балотувалася у мери Києва, але програла вибори.
Деокупація та реінтеграція Криму і Донбасу – це величезний виклик, це складний та довгий шлях. І ми його здолаємоІрина Верещук
«Справжній мир можливий лише після звільнення Криму та Донбасу від російської окупації. Деокупація та реінтеграція Криму і Донбасу – це величезний виклик, це складний та довгий шлях. І ми його здолаємо», – повідомила Верещук у Верховній Раді України 4 листопада, пообіцявши реалізовувати Стратегію деокупації та реінтеграції Криму.
Міністр звернулася до жителів анексованого Криму та окупованих частин Донбасу, заявивши, що «на них чекають в Україні незалежно від поглядів і мови».
«Де б ви не були, в Криму чи на Донбасі, ми вас любимо і чекаємо, незалежно від того, які у вас політичні погляди, релігійні уподобання, незалежно від того, якою вам мовою зручніше зараз говорити. Настане час, і ми обов'язково будемо разом», – стверджує Ірина Верещук.
Вона вважає, що момент деокупації та реінтеграції Криму здатна наблизити «Кримська платформа» – міжнародний майданчик, що розпочав роботу з ініціативи української влади у 2020 році. У ній взяли участь 46 країн і міжнародних організацій. За інформацією Верещук, зараз міністерство реінтеграції окупованих територій України у співпраці з «Кримською платформою» напрацьовує законопроєкти, які допоможуть прискорити деокупацію Криму.
15 грудня у міністерстві мають намір презентувати «Український національний центр побудови миру», який, за словами Верещук, створюють для збирання фактів про порушення прав і свобод громадян України в Криму та «повернення довіри жителів окупованих територій».
Український віцепрем'єр стверджує, що особисто контролює виконання Стратегії деокупації та реінтеграції Криму, затвердженої президентом України Володимиром Зеленським на початку 2020 року. Вона вже побувала на Херсонщині, де проінспектувала будівництво дамби на Північно-Кримському каналі. Ця дамба поблизу адмінкордону з Кримом блокуватиме подачу дніпровської води на півострів.
На думку віцепрем'єра, українська влада «має зробити все, щоб Росія не здійснила агресивних кроків» щодо цієї споруди і тих, хто її обслуговує.
Верещук стверджує, що Україна «змінює політику стосовно людей», спрощуючи процедуру перетину адмінкордону між півостровом і Херсонською областю. Наразі кримчанам дозволено перевозити все, що не заборонено українським законодавством. Раніше дозволялося перевозити певний перелік товарів і предметів побуту – решта було під забороною.
Міністр реінтеграції окупованих територій України повідомила в інтерв'ю Крим.Реалії, що ініціювала збільшення грошової суми, яку можна легально провозити через КПВВ. Тепер вона становить 100 тисяч гривень або їх еквівалент у валюті. Верещук назвала це «кроком до лібералізації стосунків» із кримчанами.
Водночас жителі півострова повідомляють Крим.Реалії, що насправді ця сума зменшилася. До 21 листопада 2021 року, коли діяла вільна економічна зона «Крим», на адмінкордоні застосовували Митний кодекс України. Згідно з ним, можна було усно задекларувати до десяти тисяч євро, тобто втричі більше, ніж зараз.
Віцепрем'єр запевнила, що гроші від продажу квартири в Криму можна буде перевезти на підставі документів про угоду. Однак з 2014 року Україна визнає недійсними документи, видані в Криму.
Ірина Верещук повідомила в інтерв'ю Крим.Реалії, що найближчим часом з'являться легальні перевезення від КПВВ із Кримом до найближчих населених пунктів материкової частини України та назад.
Я бачила на адмінкордоні молоду матусю з двома дітками, і мене дуже вразило, що вони йшли пішки під дощемІрина Верещук
– Дайте мені три місяці і я прозвітую. Я бачила на адмінкордоні молоду матусю з двома дітками, і мене дуже вразило, що вони йшли пішки під дощем, бо не було на чому під'їхати до КПВВ. І я запитала: «Чому ці люди мають терпіти таке у ХХІ столітті?». Я це питання тримаю на особистому контролі.
Серед найближчих покращень на адмінкордоні між Кримом і Херсонською областю, за її словами, буде якісний Wi-Fi. Він, зокрема, необхідний для завантаження програми «Дій вдома», розробленої для контролю за дотриманням карантину.
Ірина Верещук повідомила в інтерв'ю Крим.Реалії, що має намір ініціювати збільшення стипендій студентам українських вишів з анексованого Криму.
Стипендія для студентів із Криму має бути збільшена до 6,5 тисячі гривень. Це буде вдвічі більше, ніж заразІрина Верещук
– Зараз у нас є напрацювання, які, я сподіваюся, підтримають колеги з уряду та президент України. Стипендія для студентів із Криму має бути збільшена до 6,5 тисячі гривень. Це буде вдвічі більше, ніж зараз. Я дуже сподіваюся, що це хоч трохи допоможе змінити ситуацію. Нам потрібно більше фокусуватися на перевагах української освіти та допомагати кримським студентам облаштовувати життя тут (на материковій частині України – КР).
Вже на початку 2022 року може розпочатися будівництво 400 квартир для кримських татар-переселенців із Криму в Херсоні та Миколаєві на гроші Туреччини, сказала Ірина Верещук в ефірі Крим.Реалії. Під питанням залишається будівництво 100 квартир для переселенців у Києві.
– Сподіваюся, що у лютому ми закладемо з паном Ердоганом (президентом Туреччини – КР) капсулу та зробимо все, щоб розпочати будівництво якомога раніше. Ми розуміємо, що в цьому напрямку роблять Херсон і Миколаїв. Але Київ, де має бути ще 100 квартир, не знайшов землю для цього і не розглядає це питання.
Крим.Реалії готові оприлюднити позицію влади Києва з цього питання.
Кабінет Міністрів України у червні 2021 року затвердив законопроєкт про ратифікацію угоди з Туреччиною щодо будівництва житла для кримських татар-переселенців та учасників операції Об'єднаних сил на сході України. Але будівництво житла поки не почалося.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
Адмінкордон між материковою Україною і Кримом
Після анексії Криму Росією на початку 2014 року між материковою Україною і півостровом проліг формально адміністративний, але фактично – справжній кордон. У Херсонській області на адмінкордоні з Кримом працюють три контрольні пункти в'їзду/виїзду – «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка». З 19 жовтня 2021 року пункт пропуску «Чаплинка», який був кілька місяців на ремонті, вирішили закрити.
