Нагадаємо, що 12 листопада 2019 року Південний окружний військовий суд засудив Мусліма Алієва до 19 років колонії суворого режиму, Енвера Бекірова – до 18 років, Вадима Сірука і правозахисника Емір-Усеїна Куку – до 12 років, Рефата Алімова – до 8, а Арсена Джеппарова – до 7 років ув'язнення.
Військовий апеляційний суд міста Власіха в Московській області 25 червня 2020 року повністю залишив чинним вирок шістьом кримським татарам-мусульманам, засудженим у ялтинській справі Хізб ут-Тахрір.
Міжнародна правозахисна організація Amnesty International визнала Емір-Усеїна Куку і всіх інших фігурантів цієї справи в'язнями совісті й неодноразово проводила громадські кампанії на підтримку кримськотатарського правозахисника.
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці і кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє заповаджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
Військовий апеляційний суд міста Власіха в Московській області 25 червня 2020 року повністю залишив чинним вирок шістьом кримським татарам-мусульманам, засудженим у ялтинській справі Хізб ут-Тахрір.
Міжнародна правозахисна організація Amnesty International визнала Емір-Усеїна Куку і всіх інших фігурантів цієї справи в'язнями совісті й неодноразово проводила громадські кампанії на підтримку кримськотатарського правозахисника.
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці і кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє заповаджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.