Міграційна служба Литви за запитом Міністерства закордонних справ цієї країни з 19 січня на п'ять років заборонила в'їзд російському співакові Філіпу Кіркорову «за виправдання окупації Криму». Артист регулярно відвідує півострів в обхід українського законодавства. Востаннє він був у Криму в жовтні 2020 року, коли там проходив фінал конкурсу «Дитяча Нова хвиля».
Юрист виконавця Олександр Добровінський повідомив, що надіслав владі Литви запит для пояснення причин цієї заборони, додавши, що «від їхньої відповіді залежатиме, де ми будемо судитися». Як можливі інстанції для оскарження рішення влади Литви Добровінський назвав Європейський суд з прав людини та «військовий трибунал у Гаазі». Сам Кіркоров в інтерв'ю «Московскому комсомольцу» запевнив, що «пропагандою насильства не займався» і «нікому не бажає зла, а тільки добра». Про «кримський казус» Філіпа Кіркорова йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Журналіст із Севастополя Давид Аксельрод розповів Крим.Реалії, що на півострові регулярно відбуваються концерти російських і деяких інших закордонних виконавців.
‒ Афіш дуже багато, вони змінюються регулярно, особливо з кінця весни до вересня. Проходять одні концерти, анонсуються наступні, однак я не можу сказати, що їм приділяють багато уваги. До того ж в останні роки я не спостерігаю в таких виступах ніякої політичної складової. Якби у 2014 році російські артисти масово поїхали до Криму з гастролями, тут можна було б говорити про політику. Якщо ж на півострів приїжджають іноземні виконавці, то ця складова так чи інакше виявляється. Їхні концерти анонсуються з набагато більшим ступенем розголосу, і на це звертають увагу не тільки якісь нішеві пабліки в соцмережах ‒ з'являються матеріали у пресі, де концерт подають у політичному ракурсі.
Російський журналіст і музичний критик Артур Гаспарян переконаний, що аргумент «музика поза політикою» не працює, коли між двома країнами триває війна з людськими жертвами.
Усі стали заручниками війниАртур Гаспарян
‒ Днями я зробив велике інтерв'ю у «Звуковій доріжці» (музична рубрика в російській газеті «Московский комсомолец» ‒ КР), де Філіп Кіркоров розповів про те, як йому шкода своїх шанувальників в Україні, які не бачать його вже сім років і пишуть йому листи у великих кількостях. З приводу рішення Литви він говорить, що ніколи ні до якого насильства не закликав, співає тільки про кохання, що у музики не повинно бути кордонів тощо. Деякі судження Кіркорова входили в суперечність з моїми переконаннями як автора смуги. Мої думки в окремому коментарі зводилися до того, що цей повітряний інфантилізм, можливо, і щирий, або ж Кіркоров прикидається, нібито не розуміючи, про що йдеться. В принципі, усі все прекрасно розуміють. Усі стали заручниками війни. Так що, приймаючи ту чи іншу позицію, ти несеш відповідальність за певні непривабливі політичні речі, до яких, можливо, й не маєш прямого стосунку.
Артур Гаспарян вважає, що артисти не хочуть суперечити офіційній позиції російської влади, тому що бояться негативних наслідків для своєї кар'єри.
Якщо ти не хочеш, щоб за тобою роками нудьгували українські шанувальники, не треба було їхати до КримуАртур Гаспарян
‒ Вставати в позу для них загрозливо, тому вони приймають правила гри і потім картинно заламують руки: мовляв, як же так, нас оголосили персонами нон грата в Україні, в Литві чи ще десь! Далі йде нудна демагогія про те, що мистецтво, культура та музика не повинні знати кордонів. На жаль, у воєнний час багато гуманітарних речей, які здавалися нормою життя раніше, перестали діяти. Якщо ти не хочеш, щоб за тобою роками нудьгували українські шанувальники, напевно, не треба було їхати до Криму. Кіркоров ‒ доросла людина, яка прекрасно розуміє ситуацію. Він отримав орден з рук Володимира Путіна, говорив йому щось про «наш Крим» ‒ а після цього скаржиться, що шанувальники в Україні скучили. А взагалі, річ не у Філіпі Кіркорові й не в Аллі Пугачовій ‒ навряд чи ця війна закінчиться швидше, якщо російські артисти перестануть їздити до Криму.
Український продюсер і телеведучий Ігор Кондратюк пропонує ще більше посилити критерії для пропуску російських артистів на материкову частину України.
Відносно тих, хто відвідав Крим, не може бути жодних запитаньІгор Кондратюк
‒ Російські виконавці на кшталт Кіркорова з 2014 року раділи «Кримнашу», будучи залежними від російської влади й потураючи їй. Це була б їхня особиста проблема, але історія з Кримом виходить за ці межі, оскільки ми говоримо про анексію, агресію та міжнародно визнану окупацію, яку засудили всі, окрім кількох країн ‒ сателітів Росії в ООН. Тому щодо тих, хто відвідав Крим, не може бути жодних запитань. Я виступаю категорично за заборону на в'їзд цим виконавцям в Україну. Навіть більше, я вважаю, що до нас не варто пускати всіх російських артистів, які своїми словами або діями не виступили проти анексії Криму. Якщо він промовчав у ганчірочку й міркував про те, що він артист і тому з нього питати нічого ‒ нічого їхати в Україну. Позиція Литви в цьому плані абсолютно зрозуміла й логічна.
Тим часом українська юристка Ганна Маляр вказує на парадокс у планах Філіпа Кіркорова звернутися до Європейського суду з прав людини.
‒ Росія ‒ єдина країна Ради Європи, яка на законодавчому рівні встановила право своєї влади не виконувати рішення ЄСПЛ. Водночас відомий російський співак зібрався подавати позов саме до цього суду, чим фактично перекреслює офіційну позицію своєї держави. Я сподіваюся, що таким чином він підвищить авторитет ЄСПЛ у Росії, тому що у цього артиста мільйони шанувальників. Насправді для мене дивно, чому Філіп Кіркоров та його адвокати, які так підтримують російську владу в анексії Криму, не підтримують її в цьому питанні. Цей казус цікавий також тим, що, хоча Росія як держава відмовляється виконувати рішення ЄСПЛ, а її громадяни водночас подають туди позови проти інших держав, примушуючи їх виконувати рішення суду.
Ганна Маляр підкреслює, що кожна держава має право забороняти в'їзд громадянам інших країн у межах свого законодавства.
‒ На мій погляд, Україна в цьому плані діє дуже толерантно, коректно і часом навіть займає слабку позицію. У Росії після початку війни ухвалили зміни до кримінального законодавства, і заперечення анексії Криму там вважається злочином і прирівнюється до екстремістської діяльності. Україна не зробила такого ж кроку, у нас не з'явилося кримінальне покарання за підтримку російської позиції щодо Криму. Мені здається, вже давно пора вводити таку відповідальність.
Журналісти Радіо Крим.Реалії зверталися до пресслужби Філіпа Кіркорова, однак там не захотіли коментувати цю ситуацію.
У вересні 2020 року у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, що передбачає запровадження кримінальної відповідальності за «публічне заперечення представником влади тимчасової окупації частини території», згідно з яким порушнику загрожував би тюремний термін від 3 до 5 років з конфіскацією майна або без такої. Станом на січень 2021 року цей законопроєкт так і не був ухвалений ‒ документ опрацьовується в профільному парламентському комітеті.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Іноземні артисти в Криму
Іноземні артисти, відвідуючи з гастролями анексований Росією Крим через закриті Україною пункти пропуску, порушують українське законодавство. Деякі з артистів, які виступили на півострові або висловилися на підтримку російської анексії Криму, втратили можливість виступати на материковій Україні.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
