Кримська влада регулярно рапортує про власні успіхи в реалізації інвестиційних, будівельних та соціальних проєктів на півострові. Частина з них фінансуються з федерального російського бюджету, інші ‒ грошима з інших джерел. Водночас з року в рік деякі проєкти, ініційовані місцевою владою, перетворюються на довгобуди. Терміни їх виконання зриваються, введення тих чи інших об'єктів будівництва в експлуатацію переноситься, а інвестиційні програми провалюються.
Не став винятком і нинішній, 2020 рік. Крим.Реалії зібрали інформацію про п'ять великих проєктів, реалізувати які торік так і не вдалося, незважаючи на озвучені плани.
5. Квартири для кримських медиків
Вартість: більше ніж 100 мільйонів рублів
Про необхідність виділення житла медичним працівникам Криму підконтрольна Кремлю місцева влада повідомила ще наприкінці 2019 року. Піти на такий крок кримських чиновників змусив комплекс причин: дефіцит старшого та середнього медперсоналу, низька якість медицини в сільській місцевості, а також питання черг на прийом до профільних фахівців.
Упродовж найближчих двох років держава планує придбати й виділити медикам 600 квартир у новобудовах, говорив російський глава Криму Сергій Аксенов на підсумковій пресконференції, що відбулася у грудні 2019 року.
Тоді ж кримські чиновники уточнили, що на півострові не вистачає близько 600 лікарів та 900 представників середнього медичного персоналу.
У квітні нинішнього року Аксенов рапортував, що угода на виділення першої черги з 300 квартир була укладена з двома девелоперськими компаніями, які реалізують на півострові великі інвестиційні проєкти.
До того моменту неназвані компанії вже нібито передали державі перші 45 квартир, стверджував Аксенов.
Втім, через чотири місяці глава Криму сказав, що програму забезпечення медичних працівників житлом влада була змушена відкласти через пандемію. Нібито кошти, виділені на придбання житла, були перенаправлені на підтримку людей, які постраждали від коронавірусу.
Дію програми кримська влада планує відновити у 2021 році після консультацій з російським Мінфіном. Про долю вже переданих державі квартир ні Сергій Аксенов, ні його підлеглі не повідомили.
Водночас, за інформацією голови комітету з питань охорони здоров'я в підконтрольній Москві Держраді Криму Анни Рубель дефіцит лікарів на півострові до кінця року ще збільшився.
Рубель повідомила, що, на її думку, нестача медиків пов'язана з тим, що «робота з ковідом ‒ це дуже важко [...] і це трохи погіршує ситуацію з кадрами».
4. Історичний бульвар у Севастополі
Вартість: 436 мільйонів рублів
Розташований у центрі Севастополя Історичний бульвар, реконструкція якого стартувала у 2018 році, вже понад рік «стоїть у руїнах». Зараз для відвідування відкрита лише вузька смужка бульвару, де прокладена доріжка, що з'єднує музей ‒ Панорама оборони Севастополя з 4-ю Бастіонною вулицею та Панорамним провулком.
Вся решта території об'єкта вздовж периметра обгороджена зеленим металевим парканом, за яким видно купи будівельних матеріалів, вирвану пішохідну плитку й безліч пластикових труб.
За планом завершити реконструкцію Історичного бульвару місцева влада хотіла у травні 2020 року. Присвятити відкриття простору мали Дню перемоги у Другій світовій війні. Пізніше керівництво Військово-історичного музею-заповідника неодноразово зсувало терміни початку експлуатації об'єкта: спочатку на вересень, а пізніше ‒ на листопад.
Однак уже на початку весни стало зрозуміло, що закінчити реконструкцію у 2020 році не вдасться. Будівельні роботи на бульварі були зупинені за рішенням суду, який ухвалив забезпечувальні заходи у межах цивільної суперечки між колишнім генеральним підрядником ‒ ТОВ «Меандр» та субпідрядником ‒ ТОВ «Ірбіс».
Упродовж 2020 року за фактом фінансових порушень, допущених під час реконструкції Історичного бульвару, була порушена кримінальна справа, а гендиректора «Меандру» Олену Завадську та її колишнього заступника Євгена Ярмоша заарештували в Москві, але через розслідування іншого провадження.
У жовтні міністерство культури Росії оголосило, що знайшли нового підрядника, який продовжить реконструкцію Історичного бульвару. Ним стала московська компанія «Равелін». У Мінкульті повідомили, що вона завершить роботи до кінця 2021 року. Однак декілька днів тому стало зрозуміло, що і ці терміни знову під загрозою зриву.
Річ у тім, що на об'єкті має відбутися низка різних експертиз, повідомив директор Військово-історичного музею-заповідника Олександр Барков. Їх проведення затягнеться до початку березня, таким чином, до цього терміну працівники на об'єкті не з'являться.
3. Центр дитячого театрального мистецтва в Сімферополі
Вартість: 930 мільйонів рублів
Довгобуд дитячого театрального центру ‒ ще один результат роботи ТОВ «Меандр» у Криму. Цього разу ‒ у Сімферополі.
Про будівництво центру на місці знесеного будинку сімферопольського театру ляльок підконтрольна Кремлю влада Криму оголосила на початку 2018 року.
Проєкт театрального центру відразу ж викликав низку запитань у кримських експертів. Колишній головний архітектор кримської столиці Ернст Мавлютов назвав його «кулуарним і спонтанним». На його думку, будівля не вписується в архітектуру старого Сімферополя.
Причиною, через яку кримська влада наважилася на знесення старої будівлі театру ляльок, стала його аварійність, говорили чиновники. За їхніми словами, в останні роки в театрі було відсутнє опалення, а співробітникам установи доводилося власноруч підтримувати приміщення театру у стані, ледве придатному для функціонування.
Водночас підрядник зірвав терміни здачі дитячого центру в експлуатацію практично відразу після початку робіт. У середині 2019 року Сергій Аксенов визнав, що на будівельному майданчику мають місце деякі порушення. Влада обіцяла усунути їх і завершити будівництво до кінця 2020 року.
Компанію «Меандр» у російській пресі неодноразово пов'язували з колишнім міністром культури Володимиром Мединським. У січні 2020 року його відіслали у відставку, він не увійшов до нового складу уряду, який очолив Михайло Мішустін. Через декілька місяців проблеми почалися у «Меандру».
Так, у березні 2020 року Сергій Аксенов повідомив, що у компанії-підрядника «виникли труднощі з грошима», хоча ще декілька місяців тому підлеглі російського глави Криму говорили, що дитячий центр «обов'язково буде введений в експлуатацію» у передбачені договором терміни.
Остаточно розірвати відносини з «Меандром» кримській владі вдалося лише в листопаді. Тоді ж на об'єкт зайшов новий підрядник ‒ ТОВ «Нове місто».
Роботи на об'єкті він почне не відразу. Насамперед, говорила кримська влада, представники компанії мають відкоригувати проєктно-кошторисну документацію, після чого її відішлють на нову експертизу.
За оцінками кримських чиновників, будівництво дитячого центру буде завершене не раніше грудня 2022 року.
2. Набережна імені Терешкової в Євпаторії
Вартість: 870 мільйонів рублів
Реконструкція набережної імені Валентини Терешкової почалася в Євпаторії на початку 2018 року ‒ ще за Андрія Філонова, колишнього мера міста, який нині проходить у кримінальній справі про перевищення посадових повноважень.
Роботи на об'єкті планували завершити до літа 2020 року ‒ напередодні початку високого сезону, говорили представники російської адміністрації міста. До цього часу набережна буде повністю огороджена й недоступна для відвідування, додавали чиновники.
Ще в середині 2019 року складалося враження, що реконструкція йшла за планом. Представники підрядника, компанії «Каштак», рапортували про виконання робіт, відповідно до встановленого графіка, а місцеві журналісти, побувавши на будівництві, писали, що на деяких ділянках ступінь готовності досягала 70-90%.
Щодня на об'єкті працювали не менше п'ятдесяти осіб та десяти одиниць будівельної техніки, стверджував підрядник.
Реконструкція набережної зупинилася досить несподівано. У грудні 2019 року про це повідомив підконтрольний Москві голова Міністерства будівництва та архітектури Криму Михайло Храмов.
За його словами, місто в односторонньому порядку розірвало договір із підрядником через систематичне виникнення претензій. Він уточнив, що підрядник допускав грубі порушення технологій будівництва та проєктної документації, а також регулярно завищував вартість будівельних матеріалів. Усе це було виявлено під час перевірки, проведеної російським Федеральним казначейством.
У січні стало відомо про те, що за фактом цих порушень була порушена кримінальна справа, обвинуваченим у якій є колишній інженер кримської держустанови «Інвестбуд РК».
Кримські чиновники повідомили, що проєкт реконструкції набережної буде скоректований і до свого відновлення буде зареєстрований як об'єкт незавершеного будівництва.
Нового проєктувальника визначив особисто російський глава Криму Сергій Аксенов. Ним стала Сочинська компанія «Гідротехніка». Завершити реконструкцію об'єкта кримська влада обіцяє на початку 2022 року.
1. Велика соборна мечеть
Вартість: близько 5 мільярдів рублів
Соборна мечеть, яку російська влада Криму почала зводити у вересні 2015 року, стала одним з головних довгобудів на території півострова.
Завершити будівництво храму планували у 2018 році, проте за три роки, що минули з початку будівництва, на об'єкті лише почали зводити великий купол і розпочали внутрішнє оздоблення приміщень.
У 2019 році президент Росії Володимир Путін сказав, що запросив на відкриття мечеті президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана, і той, за словами Путіна, «дуже позитивно поставився до цієї пропозиції». Втім, самого відкриття об'єкта так і не відбулося.
Офіційна причина ‒ зміни, що були внесені у проєкт внутрішнього оформлення мечеті. Це було необхідно, щоб додати об'єкту кримськотатарського національного колориту, розповідав депутат Держдуми Росії Руслан Бальбек.
Дата відкриття мечеті була зрушена спочатку на квітень нинішнього року, а потім ‒ на літо. Втім, вже в травні в підконтрольному Москві Муфтіяті Криму та Севастополя повідомили, що через пандемію коронавірусу відкриття знову відкладається.
Через пандемію на об'єкті не може одночасно працювати велика кількість людей, нарікав заступник кримського муфтія Есадуллах Баїров. Якби весь персонал працював би на повну силу, завершити об'єкт можна було за пів року, стверджував він.
При цьому, за словами Баїрова, труднощі з постачанням на об'єкт будівельних матеріалів досі актуальні. Тому, незважаючи на те, що, за запевняннм Муфтіяту, будівельні роботи вже виконані на 80%, чекати відкриття соборної мечеті кримські мусульмани можуть не раніше кінця 2021 року.