21 листопада відзначається Всесвітній день телебачення (World Television Day). Після анексії Криму на базі ДТРК «Крим» російська влада створила проросійську ТРК «Крым». Також як альтернатива проукраїнському кримськотатарському телеканалу ATR, який вимушено залишив півострів, тут вже шостий рік функціонує проросійський канал «Миллет».
Наразі триває розвиток підрозділів ТРК «Крым» на усій території півострова. Про це російський міністр внутрішньої політики, інформації та зв'язку Криму Михайло Афанасьєв повідомив під час урочистого відкриття телеканалу «Восточный Крым 24» у Феодосії.
«Міністерство зацікавлене в розвитку телерадіокомпанії «Крым». ТРК «Крым», як державний канал, є надійним партнером міністерства в реалізації державної інформаційної політики, інформування громадян про соціально-економічний розвиток республіки, значущі події, що відбуваються на її території, важливі соціальні питання. Ну й, окрім того, АНО «ТРК «Крым» ‒ сучасний інформаційний холдинг. У його складі 10 ЗМІ і якістю своєї роботи він задає певну планку для розвитку телебачення Криму», ‒ повідомив він.
Нове ЗМІ тепер висвітлює події Феодосії, Судака, Кіровського та Совєтського районів.
Цьогоріч YouTube заблокував акаунт телеканалу «Крым 24».
«Як відомо, відеохостинг YouTube належить американській компанії Google, яка завжди з готовністю виконує рішення американської влади про запровадження різних санкцій та обмежень проти Росії. Тому сьогоднішня інформація про несподіване блокування YouTube провідного кримського новинного каналу «Крым 24» з дуже невиразним формулюванням «за порушення умов використання» якраз є дуже яскравим підтвердженням того, що робота наших кримських телевізійників ‒ активна, оперативна та об'єктивна ‒ стала настільки помітна, що на це звернув пильну увагу такий інформаційний гігант як Google», ‒ прокоментував ситуацію Афанасьєв.
За інформацією кримського активіста, отамана громадського казацтва Сергія Акімова, всі телеканали в Криму працюють в інтересах влади.
Коли вмикаєш телевізор, починаєш думати, що показують якесь інше життя, а не те, яке в Криму є в реальностіСергій Акімов
«Особисто я з 2015 року перестав дивитися будь-які кримські телеканали, як і припинив слухати кримське радіо. Хоча сам із 2014-го до 2015 року мав безпосередній стосунок до телебачення, у мене була авторська програма на кримському телеканалі «ТВ FM», де я раз у місяць випускав програму про кримське казацтво. Але після того, як почали нав'язувати патріотизм, виражений у беззастережній підтримці влади, я закрив передачу і пішов. До речі, такої передачі немає в Криму досі. До 2015 року ще можна було дивитися кримські телеканали, напевно, тому що на них велика частина співробітників працювала ще при Україні й ефіри вони робили інші ‒ зрозумілі простим глядачам. Потім багато співробітників кримського телебачення з різних причин пішли з роботи. «Крым 24», «Миллет» та інші канали повністю підконтрольні кримській владі й не тільки, також великий вплив на них має Москва, і фінансуються ці канали з бюджету. Тому зараз, коли вмикаєш телевізор, починаєш думати, що показують якесь інше життя, а не те, яке в Криму є в реальності. Думаю, що кримські телеканали точно не популярні серед кримчан, і я впевнений, що популярними ніколи не стануть, якщо не переглянуть політику своєї роботи», ‒ розповів Крим.Реалії активіст.
Кримський журналіст Олексій Назімов вважає, що телебачення в Криму стало пропагандистським рупором російської влади.
Що найбільше вражає ‒ багато новинної інформації подається в майбутньому часі: збудують, запустятьОлексій Назімов
«Особисто я кримські канали практично не дивлюся, благо є інтернет. Іноді вмикаю новини телеканалу «Крым 24» і то мого терпіння вистачає лише на 5-10 хвилин перегляду ‒ відкрита пропаганда, затягнуті, довгі сюжети. І що найбільше вражає ‒ багато новинної інформації подається в майбутньому часі: збудують, запустять і т.д., тобто не за горами той день, коли настане той час! Складається враження, що інформаційна політика кримсько-російських пропагандистів будується всупереч приказці «Скільки не кажи слово «халва», у роті від цього солодше не стане», ‒ поділився своєю думкою з Крим.Реалії журналіст.
На думку кримськотатарського активіста Мансура Тейфука, телебачення в Криму не є незалежним джерелом інформації.
Кримське телебачення, втім, як і все російське, ‒ це інструмент пропаганди в руках владиМансур Тейфук
«Якщо говорити про кримське телебачення, то воно жодного стосунку не має до Всесвітнього дня телебачення. Кримське телебачення, втім, як і все російське, ‒ це інструмент пропаганди в руках влади. Формат телепередач, новин, ток-шоу нічим не відрізняється від пропагандистських загальноросійських телеканалів. Кримське суспільство, яке до 2014 року вже мало можливість черпати незалежну інформацію з різних джерел, отримало рецидив «совкової хвороби», в якій телебачення є такою собі скринькою Пандори, і ця скринька була відкрита добровільно, з ностальгією. Якщо говорити про телеканал «Миллет», який зобов'язаний висвітлювати проблеми кримських татар, показувати переслідування кримських татар із боку правоохоронних органів за інші політичні та релігійні погляди, займатися розвитком культури, мови, ‒ він своєю пропагандистською політикою, цензурою не відстає від інших телеканалів і, на мій погляд, не користується довірою серед більшості кримських татар», ‒ розповів Крим.Реалії активіст.
Кримська активістка Ірина Вронська в коментарі Крим.Реалії повідомила, що, на її думку, багато журналістів кримського телебачення заслужили медалі «Брешу, не червоніючи».
Усі новини прекрасно й оперативно можна прочитати в новинних стрічках в інтернетіІрина Вронська
«Телевізор наша сім'я перестала дивитися вже років десять. Не тому, що його у нас немає, а тому, що дивитися немає що. Вкрай тупе проведення часу біля «дурного ящика для ідіотів» прекрасно компенсується читанням, переглядом фільмів із комп'ютера, прогулянками, поїздками у вільний час. Усі новини прекрасно й оперативно можна прочитати в новинних стрічках в інтернеті, відсутня тупа та нав'язлива реклама (в інтернеті вона теж є, але мене ніхто не змушує витрачати на неї час, на відміну від телебачення). На просторах інтернету більше свободи й вибору. Тепер щодо довіри до телебачення взагалі й до кримського телебачення зокрема. Немає у мене довіри ні до того, ні до іншого. Як «куховарять» новини і факти російські та кримські канали, не тільки мені одній довелося бачити на власні очі на прикладі паплюжних репортажів про сафарі-парк «Тайган». Медалі з написом «Брешу, не червоніючи» видати б кореспондентам. Сподіваюся, що це вже в минулому. Тому телебачення для мене ‒ пройдений етап», ‒ зазначила Ірина Вронська.
Кримське телебачення вже й літні глядачі не витримують ‒ відверта пропаганда та життя в рожевих окулярахЕміне Ібраїмова
Активістка громадського руху «Вільний Крим» Еміне Ібраїмова впевнена, що довіра до телебачення в Криму продовжує зменшуватися.
«Телебачення зараз залишається актуальним тільки для літніх людей. Молодь і люди середнього віку все менше й менше дивляться телевізор, їм цікавіший Інтернет. А що стосується кримського телебачення, то його вже й літні глядачі не витримують ‒ відверта пропаганда та життя в рожевих окулярах. Кримчан дратує дисонанс, коли в телевізорі твердять про грандіозні проєкти, а в реальності жебрацькі пенсії та космічні ціни», ‒ поділилася своїми спостереженнями з Крим.Реалії активістка.
Кримська правозахисна група, проводячи системний моніторинг ситуації зі свободою слова на території Криму, зібрала достатньо доказів того, що після анексії Криму Росією до кінця 2014 року цифрове, кабельне та ефірне мовлення українських ТРК на півострові було повністю знищене.
21 листопада відзначається Всесвітній день телебачення (World Television Day). Засновником цього свята є Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй, яка проголосила цей день у своїй резолюції від 17 грудня 1996 року. Він був обраний в ознаменування дати проведення в ООН першого Всесвітнього телевізійного форуму, який відбувся 21-22 листопада 1996 року.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
