Почнемо з того, що опріснену воду з Чорного моря в Криму вже використовували в недалекому минулому як питну. Щоправда, не всі, у невеликих кількостях і лише в окремому взятому затишному готелі у красивому приморському місці ‒ на березі Зеленої бухти, біля підніжжя гори Коба-Кая (гори Орел), у курортному селищі Новий Світ.
Саме там, нагадаю, напередодні курортного сезону у 2013 році урочисто запустили в експлуатацію першу в регіоні сучасну опріснювальну установку. Придбало та змонтувало її на базі вінтаж-готелю «Новий Світ» тутешнє приватне підприємство «Парадіозіон».
Потужність установки становила 13,2 кВт/год і продуктивність ‒ 42 кубометри води на добу. Якість опріснення води відповідала чинним нормативним санітарним вимогам. Причому вона була значно м'якшою за водогінну, яка постачалася в селище з села Веселе, констатувала тоді нинішній керівник «Масандри», а в той час директор заводу шампанських вин Яніна Павленко. «Це приклад того, як можна сьогодні в Криму розв'язувати проблему з водопостачанням», ‒ сказала вона.
Знову злободенне для Криму питання прозвучало вже в нових умовах ‒ перекриття після анексії Північно-Кримського каналу, який до цього упродовж майже півстоліття стабільно забезпечував на 85% потреби півострова в воді, причому як питній, так і поливній для посушливої в літній період і оброблюваної аграріями степової зони. Питання порушив тодішній прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв на першій кримській виїзній робочій нараді свого уряду.
Пізніше, у листопаді того ж року, російський голова Державного комітету з водного господарства та меліорації Криму Ігор Вайль конкретизував: проєкт з монтажу опріснювальних установок дозволить забезпечити водою близько 60 приморських селищ на Керченському півострові, «якщо економіка цих технологій буде позитивна, щоб наші люди могли оплачувати». Було повідомлено також, що для впровадження пілотного проєкту з опріснення морської води обране місто Судак.
Водночас російський міністр житлово-комунального господарства Криму Олександр Жданов назвав серйозний мінус опріснювальної технології ‒ її дорожнеча: мовляв, один кубометр такої води коштуватиме споживачеві 1 долар США. «Це суперечливе питання, дехто її називає мертвою водою, і суспільство може розділитися у нас», ‒ сказав чиновник на пресконференції в Крыминформе.
Проте це не завадило російському главі Криму Сергію Аксенову розвивати тему на мажорній ноті, наголошуючи, зокрема, що з часом опріснювальні установки можуть з'явитися у всіх приморських містах півострова, і що інтерес до участі у проєкті вже висловила голландська компанія NBK Cargo Service.
Після цього екзотична тема опріснення в Криму заглохла майже на шість довгих років. Точніше, вона відійшла далеко на задній план з тієї простої причини, що російська влада взялася за практичне розв'язання водної проблеми шляхом буріння додаткових артезіанських свердловин. А ще перекидання за допомогою військових трубопроводів для води з річища Біюк-Карасу в Білогірському районі у східну гілку Північно-Кримського каналу. Але це, як виявилося, був лише тимчасовий тактичний успіх і заспокійливе для обивателя. Як і перекидання все тими ж військовими води в критично «стиснуте» Сімферопольське водосховище з Тайганського.
Наша розробка покликана розв'язувати проблему дефіциту прісної води. Вона може застосовуватися для опріснення води практично будь-якого моряОлег Євтушенко
Остання інформація про «панацею з моря» з'явилася ув кримських медіа на початку нинішнього місяця. Цього разу з посиланням на виконавчого директора держкорпорації Ростех Олега Євтушенка. «Наша розробка покликана розв'язувати проблему дефіциту прісної води. Вона може застосовуватися для опріснення води практично будь-якого моря, незалежно від її складу та рівня вмісту солей. Вартість системи нижча ніж в аналогів мінімум на 25%. Великий потенціал для застосування таких установок є, наприклад, у Криму, за кордоном ‒ у країнах Південної Африки та Перської затоки», ‒ повідомив Євтушенко.
А що ж з апробованим на практиці новосвітівського готелю прикладом розв'язання проблеми водозабезпечення? Днями мені вдалося побувати в курортному селищі й зустрітися з головним інженером бутік-готелю «Вінтаж» (так тепер називається готель) Павлом Міхновцом. «Нашу опріснену воду можна, звісно, пити, ‒ розповів він, ‒ але клієнти все ж остерігаються це робити ‒ вода трохи солонувата. Вода тепер переважно використовується для вмивання, душа та для фонтану».
Говорити більше про будь-які інші деталі в роботі встановленої сім років тому опріснювальної установки мій співрозмовник не став. Як і наводити свої аргументи за чи проти тієї чи іншої відомої технології опріснення морської води в масштабах всього Криму.
Максим Денисов, кримський блогер (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
