Вбивство журналіста Павла Шеремета могло бути пов'язане з конфліктом двох людей – міністра доходів та зборів часів президентства Януковича Олександра Клименка та ексзаступника генерального прокурора Анатолія Матіоса. Проте, слідство цю версію нібито проігнорувало. До такого висновку дійшла група журналістів у розслідуванні «Між двох вогнів», котре опублікувало видання «Заборона». Анатолій Матіос у коментарі Радіо Свобода назвав таке припущення маячнею.
Поки в Україні триває суд над підозрюваними у вбивстві Павла Шеремета, журналісти продовжують обговорювати причини резонансного злочину.
Нове розслідування складається з двох частин і розглядає одну з версій, яку, як стверджують автори, офіційне слідство проігнорувало.
У фокусі матеріалу – трикутник взаємин між вбитим журналістом, міністром-втікачем Олександром Клименком та колишнім військовим прокурором Анатолієм Матіосом.
У першій частині розповідається про те, як у серпні 2016 року до поліції звернулася Марина Мацюк. Вона стверджувала, що її знайомий Максим Зотов зізнався їй у причетності до вбивства Павла Шеремета. Журналісти, посилаючися на доступ до частини матеріалів справи, опублікували копію свідчень жінки. Проте, як вважають автори, слідство не відпрацювало цю версію належно. У матеріалах справи, за цими даними, відсутні протоколи допиту самого Максима Зотова.
Журналісти з'ясували, що Максим Зотов, уродженець Донецька, був бізнес-партнером міністра-втікача Олександра Клименка.
За кілька місяців до вбивства Павла Шеремета, контроль над кримінальною справою міністра-втікача отримала військова прокуратура, яку очолював Анатолій Матіос. У 2017 році, в рамках справи проти ексміністра доходів та зборів, заарештували його колишніх підлеглих. Щоправда, через рік вони вийшли на волю.
Павло Шеремет та Анатолій Матіос товаришували, тоді як Клименко, фактично, був роботодавцем Павла Шеремета на радіо «Вести», мовиться у статті.
За місяць до вбивства Павло Шеремет їздив до Клименка у Москву, де той просив придумати план свого повернення до України. Проте перемовини були невдалими.
«Заборона» не змогла з'ясувати роль ймовірного конфлікту між Матіосом та Клименком у вбивстві Павла Шеремета. Однак журналісти зазначають, що це міг бути один із напрямків розслідування, котрий, із невідомих причин, слідство не відпрацьовувало.
Речник МВС Артем Шевченко каже, що контакти Шеремета з Клименком виглядали для слідства підозрілими, проте правоохоронці не змогли перевірити цю версію через неможливість спільної співпраці українських та російських слідчих. Крім того, Шевченко повідомив, що про свідчення Марини Мацюк йому нічого не відомо.
Проте, після публікації першої частини розслідування, де розповідається про те, як Марина Мацюк свідчила проти Максима Зотова, речник МВС Артем Шевченко повідомив, що слідчі не продовжили роботу над цією версію, оскільки знайшли докази «давнього конфлікту» між Мариною Мацюк та Максимом Зотовим. Мовляв, вона могла просто обмовити Зотова.
У другій частині розслідування автори матеріалу наводять свідчення донецького підприємця Владислава Дрегера. У 2019 році він заявив про свою участь у фабрикуванні справи проти Олександра Клименка. Дрегер стверджував, що схему нібито розробляв Анатолій Матіос, його заступник та офіцери СБУ. Всі вони, як зазначається у розслідуванні, від коментарів відмовилися.
Журналісти також з'ясували, що Дрегер був засекреченим свідком у одній із справ, що пов'язана з Клименком. Крім того, у Дрегера ніби був давній конфлікт із родиною Максима Зотова.
Що кажуть герої публікації?
Більшість згаданих у розслідуванні осіб не надали своїх коментарів журналістам.
Радіо Свобода звернулося до Анатолія Матіоса, щоби він оцінив викладені у матеріалі дані. У відповідь Матіос назвав публікацію «маячнею фантазерів» та повідомив, що до нього за коментарем ніхто не звертався.
Співавторка розслідування Катерина Сергацкова повідомила Радіо Свобода, що журналісти декілька разів зверталися до Матіоса, проте він не відповідав.
Після того, як матеріал опублікували, на зв'язок з медіа вийшов сам Максим Зотов. Він заявив, що проживає у Києві, а не у Росії, як зазначається у матеріалі. Зотов підтвердив, що знайомий з Мариною Мацюк та Олександром Клименком, проте він заперечує свою причетність до вбивства Павла Шеремета та заявив, що готовий співпрацювати зі слідством, аби зняти з себе всі підозри. Публікацію називає неправдою.
Крім того, Зотов повідомив, що на нього і його рідних нібито чинився тиск із боку Анатолія Матіоса та його підлеглих із метою дати неправдиві свідчення проти міністра-втікача Олександра Клименка. Підтвердження цього з інших джерел немає. Водночас відомо, що Матіос розслідував діяльність Клименка і домагався арешту його майна.
Медіа-майданчиком для своєї заяви Зотов обрав видання «Вести», власником якого називають самого Олександра Клименка.
Співавтор розслідування Леонід Рагозін, зазначає, що Зотов не хотів спілкуватися з журналістами до публікації матеріалу.
Що кажуть інші розслідувачі?
Журналіст-розслідувач Дмитро Гнап, співавтор фільму-розслідування «Вбивство Павла» звертає увагу на те, що про зустріч Клименка та Шеремета у Москві було відомо давно, проте, доказів причетності Клименка до справи Шеремета журналісти-розслідувачі раніше не знаходили.
«Якщо Зотов і справді причетний до вбивства Павла, то треба залучити експертів, взяти фотографії Зотова і порівняти його з людиною, яка засвітилася на камерах спостереження на місці злочину. Риси обличчя зловмисника на кількох камерах засвітилися», – каже Гнап у коментарі Радіо Свобода.
З приводу того, що якійсь із версій слідчі не дали зеленого світла, то за оцінкою Дмитра Гнапа, «непрофесійна робота поліції у цій резонансній справі – не новина». «У нашому фільмі ми також показували, що вони не опитали важливих свідків, що вони не знайшли те відео, яке знайшли ми. Хоча їх там працювало 112 осіб – величезна слідча група, а нас працювало четверо», – говорить Дмитро Гнап.
Олександр Клименко був міністром доходів та зборів в уряді Миколи Азарова з 2012 по 2014 рік. Після Революції гідності втік з України до Росії.
Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Нині серед підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко (Riffmaster), військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко. Вони заявляють про непричетність до вбивства.
Наступне судове засідання у справі має відбутися в Києві 28 вересня.
