В анексованому Криму продовжують навчатися іноземні студенти, яких у 2020 році налічується понад дві тисячі осіб ‒ такі дані моніторингу, проведеного інформаційним агентством «Голос Крыма». Його автори стверджують, що в Криму навчаються студенти з Індії, Китаю, Сирії, Узбекистану, Казахстану та низки інших країн.
Україна не визнає кримські виші, створені Росією після 2014 року ‒ зокрема, «Кримський федеральний університет імені Вернадського» та «Севастопольський національний технічний університет». Російські дипломи цих навчальних закладів у зв'язку із санкціями не визнаються у більшості країн світу, проте, очевидно, є винятки. Моніторинг «Голоса Крыма» виявив більше ніж десять компаній, які організовують навчання іноземних студентів на півострові, а потім за необхідності допомагають їм легалізувати дипломи. Про міжнародне співробітництво підсанкційних вишів йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Керівник сайту «Голос Крыма» Андрій Щекун розповів Крим.Реалії, як вдалося зібрати інформацію про навчання іноземних студентів на півострові.
з Міністерства освіти та науки України нам на запит відповіли, що вони взагалі не моніторять ситуацію з освітою в Криму під час окупаціїАндрій Щекун
‒ Ми проводили моніторинг відкритих джерел ‒ відомостей так званого Міністерства освіти Криму. Зараз у Криму два найбільших ВНЗ ‒ севастопольський та сімферопольський. У 2018-2019 роках ми збирали відомості, а у 2020-му займалися їх перевіркою, зокрема й за допомогою кримчан, які на місці могли підтвердити нашу поверхневу інформацію і виявити те, що ми не могли. Коли ми вже стали публікувати матеріали, пішли відгуки, зокрема від студентів та викладачів, яких ми знаємо, і вони підтверджують цю інформацію. Скарг на те, що ми пишемо щось неправдиве, немає. При цьому з Міністерства освіти та науки України нам на запит відповіли, що вони взагалі не моніторять ситуацію з освітою в Криму під час окупації. Для нас це був шок.
Андрій Щекун стверджує, що угоди про прийом студентів у тимчасово окупованому Криму є навіть з вишами Австрії та Німеччини, однак це не означає, що молодь звідти дійсно їздить навчатися на півострів.
‒ Мало хто вже цікавиться російським кримським дипломом, тому що всі розуміють, що він незаконний. З 2015 до 2020 року кількість іноземних студентів у Криму зменшилася в рази. За нашими спостереженнями, найбільшу активність з узаконення кримських дипломів виявляє Індія.
Самі представники російських вишів у Криму не приховують, що у них навчаються іноземні студенти. У вересні 2019 року начальник управління міжнародної діяльності «КФУ» Олександр Мащенко розповідав китайським представникам, що у виші навчається близько 2500 іноземців з 59 країн світу. Водночас у звіті щодо пандемії коронавірусу від 13 березня 2020 року повідомлялося, що у «КФУ» загалом 2272 іноземних студенти з 54 країн.
Журналісти Крим.Реалії надіслали письмовий запит до Міністерства освіти та науки України з проханням прокоментувати навчання іноземних студентів у Криму, однак на момент підготовки матеріалу відповідь отримати не вдалося.
З іншого боку, редакції вдалося зв'язатися з одним із підприємців, який допомагає доставити до Криму абітурієнтів з Індії. Бізнесмен Ядавеллі Аджая Пракаш пояснює, що на півострів дійсно їдуть навчатися майбутні медики, і у них потім не виникає проблем з легалізацією освіти на батьківщині.
А те, що санкційна зона ‒ наш прем'єр-міністр говорить: «Хоч з космосу приїжджайте»Ядавеллі Аджая Пракаш
‒ Кримські дипломи у нас дійсні. Незважаючи ні на що, моя країна визнає ці документи, оскільки вказується, що вони з Росії. А те, що санкційна зона ‒ наш прем'єр-міністр говорить: «Хоч з космосу приїжджайте». Ось так дипломатично. Тому в Криму досить добре навчаються наші діти, і в Індії вони показують себе успішніше, ніж студенти з інших країн СНД. Коли вони повертаються, то мають підтвердити свої знання: медики складають іспит під назвою MCI. Кримські випускники складають його добре. Так що там зараз навчається багато наших дітей, незважаючи на коронавірус і подорожчання навчання ‒ десь тисяча осіб у медичній академії. Один рік навчання зараз коштує 250 тисяч рублів, а у 2019-му це коштувало 204 тисячі.
Міністерство закордонних справ України спеціально для Крим.Реалії письмово прокоментувало факти, викладені в публікаціях «Голоса Крыма». Ось що сказала перша заступниця міністра Еміне Джеппар:
«Ми знаємо, що освітній напрямок дуже активно використовується окупантом. МЗС і посольства України на постійній основі реагують на виявлені факти порушення політики невизнання тимчасової окупації Криму. Це і спроби відрядити так званих кримських вчених на міжнародні заходи, індексувати видання так званих кримських вищих навчальних закладів провідними міжнародними наукометричними базами, такими як Scopus або Web of Science, спроби проводити в окупованому Криму міжнародні наукові або освітні конференції тощо. На кожен такий крок ми відповідаємо політико-дипломатичним способом, нагадуючи «порушникові» про обов'язковість дотримання політики невизнання спроби анексії Росією суверенної території України, затвердженої в низці міжнародних документів».
За словами Еміне Джеппар, одним з успішних результатів такого реагування стало те, що в Китаї низка наукових установ припинила міжнародну співпрацю зі створеним Росією «Кримським федеральним університетом імені Вернадського».
«Можу сказати, що інформація, викладена в моніторингу щодо незаконного навчання студентів з-за кордону в Криму від агентства «Голос Крыма», вже взята нами до роботи. Тут варто зазначити, що на відміну від міжнародного офіційного рівня, де контакти з Кримом залишаються повним табу, в гуманітарній сфері дуже важко проконтролювати всі можливі контакти. Безумовно, підготовка іноземних фахівців у «Кримському федеральному університеті Вернадського» та «Севастопольському державному університеті» є незаконною, і видані цими так званими вишами дипломи не мають юридичної сили і не будуть визнані більшістю держав світу. В цьому випадку йдеться про порушення правил невизнання, і ми не залишимо це без уваги... Зокрема, ми вже довели інформацію з моніторингу до відома посольства Індії в Україні та зробимо всі необхідні кроки для реагування безпосередньо в цій країні через наше посольство в Індії».
Аналітик Центру громадянської освіти «Альменда» Олег Охредько вважає, що російська влада Криму при спробі продемонструвати міжнародне співробітництво своїх навчальних закладів з іншими країнами часто перебільшує його або зовсім видає бажане за дійсне.
Більшість договорів на навчання належить до приватних ВНЗ, на які держави не завжди мають великий впливОлег Охредько
‒ Відразу після початку окупації стався різкий спад кількості іноземних студентів у Криму, які або припиняли навчання, або переводилися. Зараз воно поступово збільшується, але важливо зазначити, що більшість договорів на навчання належить до приватних ВНЗ, на які держави не завжди мають великий вплив. Окрім того, росіяни дуже активно використовують всілякі шляхи, щоб показати хоч якусь міжнародну співпрацю у цій сфері: наприклад, у весняному звіті щодо коронавірусу повідомлялося, що китайські студенти, які навчалися в Криму, перебувають на обсервації у своєму рідному місті ‒ щоправда, потім з'ясувалося, що їх лише четверо. Це типова ситуація. Можуть розповідати про те, що в Криму навчаються студенти з Великої Британії ‒ а насправді він лише один, і той виходець із Криму.
На думку Олега Охредька, надалі кількість іноземців у Криму зменшуватиметься, зокрема завдяки міжнародній реакції України на такі факти.
В цьому випадку реакція України правильна, але, на мій погляд, необхідно ще посилити тиск на дипломатичному фронтіОлег Охредько
‒ Щоб маскувати їх, часто вдаються до використання двох вишів. Наприклад, студенти фактично навчаються в Сімферополі, але у філіях російських вишів з Краснодарського краю та інших регіонів. Причому це навіть не філія, а просто будівля, що належить вишу на території Росії. Тоді студенти отримують російський диплом, в якому немає жодного слова про те, що вони були на півострові. В цьому випадку реакція України правильна, але, на мій погляд, необхідно ще посилити тиск на дипломатичному фронті. Окрім нот протесту, необхідно надсилати в інші країни інформацію про українські виші та ті преференції, які можуть отримати студенти під час навчання у нас або при переведенні з кримських навчальних закладів. На жаль, у нас все ж обмежена кількість інструментів на міжнародному рівні.
Керівник освітнього центру «Крим ‒ Україна» Одеського національного медичного університету Володимир Анісімов переконаний, що майбутнім медикам з-за кордону краще обирати легальні українські виші.
Усім кримчанам, які бажають навчатися у нас, ми висилаємо запрошення, щоб вони не перебували на самоізоляції після перетину адмінкордонуВолодимир Анісімов
‒ У 2014 році Україна дала можливість студентам з Криму перевестися, і багато хто з них прибув до нашого університету. З цього року він перебуває у програмі «Крим-Україна», і всім кримчанам, які бажають навчатися у нас, ми висилаємо запрошення, щоб вони не перебували на самоізоляції після перетину адмінкордону. Набір триває і завершиться тільки 23 жовтня, спеціальності ‒ медицина, стоматологія, фармацевтика. Що стосується іноземців, у нас більше ніж три тисячі таких студентів з більше ніж 60 країн. Наш університет відомий у світі, і до нас приходять як персональні запити, так і запити з фірм, що займаються освітніми послугами.
За словами Володимира Анісімова, якщо у випускників російських кримських вишів виникають проблеми з підтвердженням дипломів на батьківщині, то українські випускники можуть зробити це без проблем, якщо така процедура взагалі потрібна.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
