Доступність посилання

ТОП новини

Крим – «особлива платіжна зона». Як працюють банки і платіжні системи на окупованому півострові?


Колаж на тему діяльності банків у анексованому Росією Криму
Колаж на тему діяльності банків у анексованому Росією Криму

Через санкції у Криму не працюють платіжні системи Visa і MasterCard. Росія розробила власну платіжну систему «МИР» у 2015 році, спеціально для Криму. Саме через кримські санкції – немає на півострові державної фінустанови «Сбербанк России». Телепроєкт Крим.Реалії розібрався, що відбувається з російськими банками в Криму, які платіжні системи доступні кримчанам і приїжджим, та які перспективи в умовах анексії має місцева банківська система.

До 2014 року в Криму успішно працювали понад 70 українських банків, серед яких не тільки найбільші фінансові установи України, а й організації з іноземним капіталом. Після анексії ця кількість стрімко знижувалася. Українські банки одразу припинили роботу на півострові. Центробанк Росії відкликав ліцензії у кількох банків у Криму.

Тоді залишив Крим і не повернувся через шість років анексії і «Сбербанк России». За словами голови правління «Сбербанк России» Германа Грефа, банк не може працювати в Криму через санкції.

Герман Греф, глава правління «Сбербанк России»
Герман Греф, глава правління «Сбербанк России»
Немає такої схеми, яка б дозволила нам працювати, не потрапивши під весь пул санкцій
Герман Греф

«Немає такої схеми, яка б дозволила нам працювати, не потрапивши під весь пул санкцій. Якби такі схеми були – ми б обов'язково були там. Це не питання вас чи мене особисто. Це питання всієї фінансової системи країни», – заявляв журналістам Герман Греф.

До літа 2015 року кількість фінустанов на півострові знизилась до 20. Навесні 2016 року у Криму працювали 16 банків. А в 2020 році їх залишилося всього шість. Чотири з них – із кримською пропискою, один із московською і один банк із Санкт-Петербурга. Найбільші – «РНКБ», «Россия» і «Генбанк».

Відділення банку «РНКБ» у Криму
Відділення банку «РНКБ» у Криму

«РНКБ» став першим російським банком, який почав роботу в анексованому Криму в 2014 році. Раніше це був дочірній банк «Банка Москвы» з власним капіталом завбільшки 1,3 млрд руб. Після приходу в Крим «РНКБ» контролював російський парламент Криму через підприємство «Вода Крыма». Тоді Сергій Аксьонов пояснив, що банк був оформлений на підприємство, щоб перестрахуватися від санкцій. Незважаючи на це, в 2014 році «РНКБ» внесли до списку санкцій Євросоюзу, а в 2015 – до списку санкцій США. Сьогодні цей найбільший банк на півострові нараховує 180 відділень із центральним офісом у Сімферополі.

Другий за величиною банківської мережі в Криму – банк «Россия». Його профіль – обслуговування Чорноморського флоту і російської армії. У Росії банк заробив собі репутацію «банку друзів Путіна» і в 2014 році разом зі своїми основними акціонерами Юрієм Ковальчуком і нафтотрейдером Геннадієм Тимченком потрапив під санкції США. Міноритарні акціонери цього банку – Микола Шамалов і російський музикант Сергій Ролдугін, за сумісництвом хрещений батько доньки Володимира Путіна.

Будівля банку «Россия» в Севастополі
Будівля банку «Россия» в Севастополі

Як розповіла Крим.Реалії колишня керівниця роздрібного бізнесу «Укрсоцбанку» в Криму Наталя Лютікова, в 2014 році банк «Россия» вів переговори з представництвом «Укрсоцбанку» в Криму.

Будівля «Укрсоцбанку» в Криму, 2014 рік
Будівля «Укрсоцбанку» в Криму, 2014 рік

«Вони викупили той банк, у якому я колись працювала – «Укрсоцбанк». Вони коли заходили, я тоді ще була в Криму, вони тоді в принципі одразу заявляли, що їх не цікавлять бізнес-показники, їх не цікавило, що вони можуть заробити в Криму. Тому що «ми повинні завести сюди обслуговування військових, силовиків і це буде 120 тисяч контингенту». І, власне, тим, на що вони розраховували, вони й займаються», – розповідає Наталя Лютікова.

Третій найбільший російський банк у Криму – московський «Генбанк». Має понад 90 відділень у Севастополі, Сімферополі, Ялті, Керчі та інших містах. «Генбанк» був єдиним у Криму банком, що випускав карти систем Visa і MasterCard після анексії.

За словами екскерівниці роздрібного бізнесу «Укрсоцбанку» в Криму Наталі Лютікової, «Генбанк» уже другий рік перебуває на санації (санація – це система дій, що дозволяє уникнути банкрутства) банку «РНКБ», який повністю управляє «Генбанком». Банк фінансував і рятував Мінфін Росії.

Відділення «Генбанку» в Криму
Відділення «Генбанку» в Криму

Усі банки в Криму через міжнародні санкції не можуть працювати за кордоном і не обробляють валютні міжнародні перекази. Після анексії міжнародні платіжні системи Visa і MasterCard призупинили обслуговування карт російських банків у Криму та Севастополі.

Банки без міжнародних платіжних систем

У квітні 2015 року в сусідній Росії розпочалась Національна система платіжних карт «Мир». Міжнародні системи обробляли платежі через цю систему, що дозволило жителям Криму й надалі користуватися картами Visa і MasterCard, випущеними російськими банками.

Російська банківська карта з платіжною системою «Мир»
Російська банківська карта з платіжною системою «Мир»

З Visa та MasterCard на «Мир» Крим переходив до 2018 року. Але карти «Мир» також фактично не працюють за кордоном. Тільки в дружніх Росії країнах і територіях, таких як Вірменія, В'єтнам, Абхазія або Південна Осетія. Неможливо ними розрахуватися і в інтернет-магазинах, таких як Amazon чи Ebay, або ж сплатити в Playmarket або Netflix.

Кримчани в цих умовах шукають обхідні шляхи. Як розповіли перехожі на вулицях півострова телепроєкту Крим.Реалії, багато роблять покупки або користуються міжнародними платіжними системами, оформивши банківську карту в сусідній Росії або через родичів, які не проживають у Криму.

Банківські картки міжнародної платіжної системи VISA та MasterCard, випущені в Росії
Банківські картки міжнародної платіжної системи VISA та MasterCard, випущені в Росії

«Якщо є бажання, можна оформити карту Visa на материку і користуватися вдало. Хто хоче, той користується», – розповідає перехожий Крим.Реалії.

У Ялті журналісти зустріли кримчанина, який користується послугами посередників: «Через посередника, плюс три відсотки. Нормально все проходить. Людям скидаю в Росію, а вони з Росії в Штати».

Як розповіла Крим.Реалії колишня керівниця роздрібного бізнесу «Укрсоцбанку» в Криму Наталя Лютікова, трапляються випадки, коли в Криму в платіжних терміналах спрацьовують карти Visa і MasterCard. Таке сталося з її чоловіком торік.

«Коли заїхав до Криму, його з машиною зустріли родичі, і десь на заправці вони зупинилися. І він просто автоматично, не замислюючись, дістає карту Visa або MasterCard, зараз точно не скажу, але ту, з якою ми тут (материкова частина України) розраховуємося на наших заправках. І його там розрахували. Він отримав чек, але єдине, ми його не зберегли. Але ми тоді були всі дуже здивовані», – розповідає Наталя Лютікова.

Робота міжнародних платіжних систем у Криму можлива, якщо маскувати геолокацію
Руслан Чорний

Робота міжнародних платіжних систем у Криму можлива, якщо маскувати геолокацію, вважає український експерт, шеф–редактор інформагенції «Фінансовий клуб» Руслан Чорний. Офіційно працювати на півострові Visa або MasterCard не можуть, а значить можуть використовуватися незаконні схеми.

«Нині ідентифікацію клієнта, хто робить операцію, знімає кошти або сплачує рахунок, можна подивитися прямо на карті, де це відбувається і хто це зробив. Що він купував, за якою ціною, це все прозоро і в системі це видно. Будь-які системи поважають законодавство, вони якщо працюють на цих територіях – вони це роблять поза законом», – розповів Крим.Реалії Руслан Чорний.

Руслан Чорний, шеф-редактор інформаційного агентства «Фінансовий клуб»
Руслан Чорний, шеф-редактор інформаційного агентства «Фінансовий клуб»

Ще один варіант обходу санкцій – біткойни або ефіріум. На думку Руслана Чорного, криптовалюти можуть бути популярними, бо хто власник валюти і де її переводять у готівку – закрита інформація.

Майбутнє банківської системи в Криму

Експерти моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» і кримський портал BlackSeaNews проаналізували вплив санкцій на банківську сферу Криму і дійшли висновку, що банківські санкції унеможливлюють у Криму роботу міжнародних платіжних систем та інших фінансових сервісів.

У Криму залишилося лише шість російських банків із 36 в перші роки окупації

«У Криму залишилося лише шість російських банків із 36 в перші роки окупації. Всі вони під міжнародними санкціями. Банківські санкції унеможливлюють у Криму ані інвестиції, навіть приватні російські, ні міжнародні платіжні системи, ані інші фінансові сервіси», – зазначають експерти.

Будь-яка банківська операція залишає слід у вигляді кеш-залишків в інтернеті, будь-який чек і будь-яка електронна операція будуть прив'язуватися до окупованої території і банки ризикують потрапити під санкції, вважає колишня керівниця роздрібного бізнесу «Укрсоцбанку» в Криму Наталя Лютікова.

Наявні банки в Криму прибуткові, але цей прибуток – це збитки для бюджету Росії
Наталя Лютікова

«Банки не зможуть працювати на зовнішні ринки. Я впевнена, що наявні банки в Криму прибуткові, але цей прибуток – це збитки для бюджету Росії. Тому що це не ринковий прибуток. Це просто вливання з російської економіки коштів у порятунок Криму насправді. Якщо банківська система загнеться, а як гроші отримувати людям? Зарплати? Це ж кровоносна система», – пояснює Наталя Лютікова.

Експерти, опитані Крим.Реаліі переконані – поки Крим не буде деокупуваний, жоден інвестор, який цінує репутацію, навіть російський, на півострів не зайде. А це означає, що кримчанам доведеться і надалі знаходити способи, як обійти міжнародні санкції.

  • 16x9 Image

    Ігор Токар

    Журналіст телепроєкту Крим.Реалії з 2018 року. Протягом 2019 року був журналістом та телеведучим програми «Ньюзрум» від Радіо Свобода. Роботу на національних телеканалах розпочинав регіональним стрінгером. Співпрацював із такими телеканалами: ICTV, 5 канал, Еспресо, 112, Телеканал новин 24. Співзасновник громадської організації та веб-ресурсу «Центр медіарозслідувань Прозоро». Автор документального фільму «Чміль». Закінчив Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, факультет філології та журналістики.

  • 16x9 Image

    Юлія Стець

    Українська журналістка та випускова редакторка. Навчалась на факультеті журналістики Запорізького національного університету. Спеціалізуюсь на соціально-політичних темах. Із 2014 року у фокусі моєї уваги – Крим, права людини, українсько-російські відносини. Із 2016 року співпрацюю з Радіо Свобода та проєктом Радіо Свобода «Крим.Реалії». Лауреатка конкурсу «Честь професії» 2020.

XS
SM
MD
LG