У підконтрольному Росії міському суді Армянська допитали першого свідка у кримінальній справі стосовно лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва. Що робили на кордоні півострова серби та кавказці, хто стріляв у повітря, чи були в цьому місці ознаки «державного кордону Росії», а також що ще згадав допитаний свідок – читайте в цьому матеріалі.
Серби, кавказці та буряти
Перший допитаний у суді свідок, заявлений стороною обвинувачення, – житель Воїнки Музафар Фука. Про те, що Джемілєв планує повернутися на рідну землю через Армянськ, він дізнався через телевізор і вирішив поїхати його зустрічати. Своє рішення суду він пояснив занепокоєнням за життя Джемілєва. Фука наголосив, що як кримський татарин він відчував обов'язок особисто зустріти й захистити настільки шановану людину.
Свідок пояснив свої побоювання: за його словами, відразу за виїздом з Армянська він звернув увагу на групи «загнаних» немісцевих людей, які йшли або стояли вздовж узбіч траси. «Вигляд у них був – бомж він чи хто», – описав цих людей свідок. А в районі поста ДАІ, де розгорнулися основні події 3 травня 2014 року, свідок, за його словами, побачив приблизно тисячу кримських татар і групу людей у камуфляжі з автоматами, які перегородили їм дорогу в напрямку Херсонської області. За спинами автоматників стояв бронетранспортер.
Свідок зазначив, що обличчя людей у камуфляжі були приховані балаклавами. Але він звернув увагу на те, що щонайменше один із цих чоловіків говорив сербською мовою, а ще кілька – кавказькою. Також Музафар Фука наголосив, що бачив там бурятів, хоча і не уточнив, як він визначив їхню приналежність до даної етнічної групи. А ще неподалік цього імпровізованого загородження в лісосмузі він помітив багато військової техніки та людей.
Це був не страх, а обурення
Під час допиту з'ясувалося, що свідок непогано розбирається в армійському спорядженні, оскільки сам раніше проходив службу в лавах Радянської армії. Тому він упевнено заявив, що жодної людини в формі прикордонників на момент подій 3 травня там не було. І співробітників російської поліції – теж. За його словами, там були тільки люди в балаклавах і в камуфляжній формі без розпізнавальних знаків. Причому ці невідомі нікого не пропускали, ніяких вимог не висували й на питання не відповідали, зазначив свідок.
Хто їм погрожуватиме, коли вони з автоматами?
Водночас Фука, відповідаючи на питання захисту, заявив, що не бачив якихось дій із боку кримських татар, які б загрожували життю або здоров'ю цих людей у камуфляжі. «Полеміка була з нашого боку... Але хто їм погрожуватиме, коли вони з автоматами», – пояснив свідок. Момент, коли невідомі відкрили стрілянину з автоматів в повітря, він не бачив. За його словами, спочатку прозвучала черга, потім з іншого автомата – кілька окремих пострілів. При цьому серед кримських татар була значна кількість жінок і дітей.
Ці постріли, на думку свідка, і спровокували людей на активні дії, в результаті яких вони прорвали оточення і вирушили в напрямку Херсонської області. Сам Фука визнав у суді, що відчував під час пострілу не загрозу за своє життя, а обурення. «Так що таке, люди, жінки, діти – а тут така поведінка! Ось це і розбурхало», – розповів свідок.
Джемілєв нікуди не йшов
Показовою стала відповідь на питання прокурора про те, де свідок того дня зустрів Джемілєва і що той робив. Згідно зі свідченнями Фукали, лідера кримськотатарського народу він зустрів за кілометр або два від поста ДАІ. «Там, де зараз – нейтральна територія», – уточнив свідок. Тобто з цих свідчень випливає, що, навіть якщо допускати думку про наявність «державного кордону Росії», обвинувачений усе одно перебував досить далеко від місця, де він умовно пролягав.
«Прорив» Джемілєва. Сім років тому лідер кримських татар намагався потрапити на батьківщину (фотогалерея)
Більш того, Мустафа Джемілєв поводився не так, як зазвичай поводяться особи, націлені на незаконний перехід держкордону. Свідок сказав, що обвинувачений зовсім не намагався просуватися в напрямку Армянська. Він разом із Рефатом Чубаровим і Ленуром Іслямовим, який на той момент входив до складу підконтрольного Кремлю уряду Криму, постійно консультувався з кимось телефоном і більше нічого не робив. А потім сказав присутнім, що поїде назад до Києва після того, як всі благополучно повернуться до Криму.
На уточнювальні запитання захисту свідок підтвердив, що за весь час перебування біля Мустафи Джемілєва він не бачив, щоб якісь посадові особи або співробітники прикордонної служби контактували з обвинуваченим. Ніхто не читав йому повідомлення про заборону на в'їзд, нічого не вимагав і ні про що не попереджував, не складав протоколів або інших документів.
З широкою душею
Після того як лідер кримськотатарського народу ухвалив рішення не в'їжджати на територію півострова, Музафар Фука пішки безперешкодно повернувся до посту ДАІ, де вже, крім невідомих військових, зібралося багато людей з-поміж тих, яких він спочатку дня бачив при виїзді з Армянська і назвав «схожими на бомжів».
За словами свідка, у більшості з них у руках до цього моменту були великі палиці та гілки з навколишньої лісосмуги. Ці люди викрикували образи та погрози на адресу кримських татар, зазначив він. Фука додав, що одному з кримських татар вони навіть розбили лобове скло в автівці, коли люди почали роз'їжджатися з місця подій.
Багато уваги під час допиту цього свідка було приділено питанням про наявність «державного кордону Росії» в місці, де відбувалися події. Як заявив Фука, ніяких повідомлень про наближення до прикордонної території ніде не було. Ніяких споруд для підтримання прикордонного режиму в тому місці також не було. Ніяких інших ознак того, що в цьому місці проходить «державний кордон Росії», він не бачив. Більш того, за його словами, протягом всієї дороги стояли дорожні покажчики з відстанями до українських міст, а на в'їзді до Криму стояв покажчик «Автономна Республіка Крим» – адміністративно-територіальне найменування регіону України.
Також на прохання адвоката Миколи Полозова свідок охарактеризував особистість Мустафи Джемілєва, якого він знає кілька десятків років. За словами Фукали, «це маленька людина з великою душею», яка все життя бореться за права свого народу. При цьому свідок кілька разів наголосив, що обвинувачений ніколи не виявляв схильності до вчинення злочинних дій, завжди був і залишається прихильником виключно мирних методів боротьби за права кримських татар.
Мустафа Джемілєв
Мустафа Джемілєв – лідер кримськотатарського національного руху, дисидент, голова Меджлісу кримськотатарського народу (з 1991 до 2013 року). Був репресований, 15 років відбував термін у радянських таборах і в'язницях. 303 дні голодував в Омській тюрмі. На підтримку Джемілєва виступав російський академік, дисидент Андрій Сахаров, який написав лист генеральному секретареві ООН.
Мустафа Джемілєв зміг повернутися до Криму в 1991 році. Є народним депутатом III-IX скликань Верховної Ради України.
Джемілєв – почесний доктор права Сельджуцького університету (Туреччина), лауреат міжнародної премії ім. Орлика «За демократизацію українського суспільства». Нагороджений медаллю Нансена (ООН), орденом князя Ярослава Мудрого V і IV ступенів.
У 2014 році виступив проти російської анексії Криму. Росія порушила проти нього кілька кримінальних справ. У 2016 році Джемілєв був номінований на премію Сахарова.
