Без підозрюваних та обвинувачуваних: чому «буксує» кримінальна справа про зараження коронавірусом у Криму

Кримінальна справа, порушена в Криму через зараження коронавірусом, «повисла в повітрі». Будь-яких новин про хід слідства або проведені слідчі дії за останні місяці не з'являлося. Крим.Реалії з'ясували, на якому етапі перебуває розслідування цього провадження і чи є перспективи довести його до кінця.

«Я відразу хочу застерегти, ‒ починає розповідь про цю кримінальну справу кримський адвокат Артем Пепа. ‒ Вона була порушена і залишається порушеною за фактом. Тобто нікому підозри або звинувачення ще висунуті не були».

Пепа вступив у справу як захисник кримчанина, який навесні нібито повернувся на півострів з-за кордону і приховав від співробітників Роспотребнадзору цей факт. У чоловіка знайшли коронавірус і від нього, вважають представники російської поліції, заразився медичний працівник, який контактував із ним.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Перетин адмінкордону: як це відбувається?

Справа на тлі закликів Аксенова

Ця кримінальна справа була порушена 30 березня, а за п'ять днів до цього підконтрольний Москві глава Криму Сергій Аксенов на засіданні регіонального штабу з протидії поширенню коронавірусу публічно висловлював своє обурення, що в Криму ще немає жодного засудженого у справі про зараження вірусом.

Категорію ризику тоді, за словами Аксенова, представляли саме кримчани, які поверталися з території материкової частини України, оскільки вони регулярно приховували від російських контрольних органів факт перебування в Західній Європі.

«Якщо за підсумком потім з'ясується, що хтось приховав, що був і привіз заразу до нас, я тоді наполягатиму на кримінальному переслідуванні таких людей», ‒ говорив російський глава Криму.

Подробиць кримінальної справи журналістам не повідомляли. Адвокат Артем Пепа, який захищає кримчанина, який нібито заразив місцевого медика, пояснював своє мовчання тим, що люди «можуть неправильно зрозуміти та бути заангажованими».

Відсутність активних слідчих заходів у справі спочатку виправдовувалася складною санітарно-епідеміологічною ситуацією на півострові та запровадженим російською владою Криму режимом підвищеної готовності. Однак і після скасування всіх обмежень звинувачення так нікому і не висунули.

Кримінальне чи адміністративне?

У справі допитали декількох свідків, також було призначене проведення експертизи. Кримчанин, про якого ЗМІ говорили як про підозрюваного, також допитувався лише як свідок.

Труднощі в розслідуванні цієї справи виникають із матеріально-правовими аспектами, вважає Артем Пепа. Справа була порушена за частиною 1 статті 236 Кримінального кодексу Росії. У цій частині є кваліфікаційна ознака, а саме ‒ масовість зараження людей.

Діяння, коли одна людина з необережності заражає ще одну людину, не є кримінально караним, говорить адвокат. Тому слідству необхідно, по-перше, встановити факт масовості зараження, а по-друге, довести причинно-наслідковий зв'язок між кримчанином-носієм вірусу та всіма іншими зараженими.

За словами адвоката, якщо ж кваліфікаційна ознака доведена не буде, то можна говорити лише про адміністративну відповідальність за частиною 3 статті 6 Кодексу про адміністративні правопорушення Росії (порушення санітарно-епідеміологічних норм, вчинене в період карантину, що спричинило заподіяння шкоди здоров'ю людини ‒ КР).

Масовість ‒ це скільки?

Але як встановити факт масовості? Відповідь на це запитання спробував дати Верховний суд Росії в огляді судової практики з питань, пов'язаних із протидією поширенню COVID-19.

Так, згідно з позицією суду, при вирішенні питання про віднесення захворювання до масового треба брати до уваги не тільки кількість хворих, але й тяжкість самого захворювання, а також наслідки, до яких воно призвело.

Якщо поширення захворювання відбулося в результаті інших обставин, які не залежать від волі особи, яка порушила [санітарно-епідеміологічні] правила, кримінальна відповідальність наступати не повинна.

«Для визначення масштабів захворювання <...> суд має право залучити відповідних фахівців, <...> уповноважених здійснювати державний санітарно-епідеміологічний нагляд», ‒ зазначено в документі.

Утім, у межах експертизи, призначеної у кримській кримінальній справі, відповіді на ці запитання отримати не вдасться, оскільки перед експертом слідство поставило завдання зовсім іншого характеру.

Запитань в експертизі багато, вказує Артем Пепа, але всі вони, за його словами, зводяться до «спільного знаменника»: чи порушував заражений коронавірусом кримчанин встановлені санітарно-епідеміологічні правила? За словами адвоката, його довіритель дотримувався встановлених правил і не порушував їх.