«Кажуть: в'їхав у березні до Криму ‒ ось і сиди там». Як виїхати з півострова і повернутися?

Кабінет міністрів України продовжив обмеження, що діють на адміністративному кордоні між анексованим Кримом і Херсонською областю до 22 травня. З Криму можуть виїжджати громадяни України з реєстрацією на материку, в'їжджати на півострів ‒ громадяни України з кримською реєстрацією. При цьому передбачені окремі винятки.

Тим часом російська влада півострова не пропускає до Криму іноземних громадян, до яких вони відносять і громадян України. У цих умовах низка кримчан при перетині адмінкордону були змушені звернутися за допомогою до правозахисників, уповноважених органів України, а також у ЗМІ. Декілька прецедентів обговорювали в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Слухачка Радіо Крим.Реалії, яка просила з міркувань безпеки зберегти свою анонімність, у листі до редакції розповіла, що при в'їзді до Криму з Херсонської області вона надала російським прикордонникам свій виданий Росією паспорт із кримською реєстрацією (такі паспорти не визнають в Україні та низці країн світу ‒ КР), але, незважаючи на його наявність, її відіслали на двотижневу обсервацію. Вона також стверджує, що виявилася в обсерваторі не єдиною кримчанкою з місцевою пропискою та нерухомістю на півострові. Адвокат із Криму Артем Пепа стверджує, що російська влада Криму вносила зміни у правила в'їзду на територію півострова, і не всі кримчани змогли про це вчасно довідатися.

– Два тижні тому були внесені зміни в розпорядження голови Криму Сергія Аксенова щодо того, що всі особи, які прибувають на півострів з-за кордону, незалежно від наявності місцевої прописки або нерухомості, спрямовуються до обсерватора на 14 днів. Якби ця кримчанка прибула до Криму з суб'єкта Російської Федерації, то її відіслали б на самоізоляцію за адресою її реєстрації або нерухомості. Ці та інші зміни вносилися в указ про «режим підвищеної готовності» упродовж квітня, тому багато кримчан могли про них не знати. Через незнання та неналежне інформування виникає багато проблем.

З іншими труднощами зіткнувся кримчанин Олександр, який живе в Харкові (з міркувань безпеки його ім'я змінене ‒ КР). За його словами, українські прикордонники не випустили його з Криму.

– Прописка у мене в паспорті кримська, але я маю довідку переселенця та реєстрацію в Харкові ‒ там у мене бізнес. На початку березня, до карантинних заходів, я заїхав до Криму, щоб провідати батьків. Уже 29 березня я вирішив повернутися до Харкова через пункт пропуску «Чонгар». Прикордонники перевірили паспорт, завели до вагончика і дали на ознайомлення документ. Підписавши його, я погодився на те, що два тижні перебуватиму на самоізоляції за адресою, вказаною в довідці переселенця. Потім вони сфотографували мої документи і передали вищому керівництву для ухвалення рішення ‒ пропускати мене чи ні. Чекав пів години, потім мені повідомили про відмову: мовляв, у березні ти заїхав до Криму, ось і сиди там зі своєю кримською пропискою. Прикордонники посилалися на відповідне рішення Кабінету міністрів.

З березневого рішення українського уряду випливає, що громадян України з кримською реєстрацією під час карантину можна пропускати на півострів, але випускати звідти не можна. Олександр стверджує, що намагався переконати прикордонників узяти до уваги його довідку внутрішньо переміщеної особи з харківською адресою.

– Прийшов старший зміни, але не захотів мене слухати. Я відразу почав телефонувати на гарячу лінію Держприкордонслужби, але один не працював, а в іншому місці черговий відповів, що не уповноважений мені відповідати. Коли я зрозумів, що позитивного рішення не буде, то попросив у прикордонників письмову відмову, щоб оскаржувати її в суді. Старший зміни наголосив, що ніяких відмов не видає, що з його боку достатньо усного повідомлення. Мене дуже це збентежило. Я вважаю, що керівництво України, ухвалюючи подібні постанови, створює штучний щит для кримчан, які регулярно їздять до родичів на материк або постійно там живуть. Я розумію, що це тимчасові заходи, але зараз у мене немає жодних документальних підстав, щоб оскаржити свою відмову. Хоча мені здається, що якби я і звернувся до суду, засідання призначили б на літо, коли обмеження вже закінчаться.

Правозахисниця з Одеси Юлія Лісова у березні подала позов, щоб оскаржити постанову українського уряду щодо пропускного режиму на адмінкордоні, і нарікає на повільність українського суду.

– Розпорядження Кабміну обурило мене і як юристку, і як кримчанку, у якої частина родини живе на півострові. Якщо я зараз поїду туди, то через кримську реєстрацію в паспорті не зможу виїхати назад. Тому я вважала своїм обов'язком вимагати його скасування через суд. При цьому я оскаржила його ще в березні, і за законом у суду було п'ять днів, щоб відкрити провадження або зробити зауваження щодо позову. Однак упродовж 20 днів я очікувала хоч якогось визначення ‒ і тільки після публікацій у соцмережах мені повідомили на електронну пошту, що судове провадження у справі розпочате. У підсумку перше засідання призначене на 2 червня. Тим часом уряд вніс зміни, що дозволило пропускати людей із Криму на материк «на гуманітарних підставах». Але немає ні жодного списку, ні єдиного підходу до застосування цих винятків із боку прикордонників.

За словами Юлії Лісової, багато кримчан досі не можуть виїхати з півострова ні на лікування, ні на похорон ‒ при тому, що Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України вимагало робити винятки в таких випадках.

– Прикордонники за законом зобов'язані надати письмове рішення про відмову, щоб громадянин міг його оскаржити. А зараз у багатьох навіть немає доказів того, що вони намагалися перетнути адмінкордон. Прикордонники, якщо їх викликати до суду, можуть сказати, що не знають цих людей. Щодо довідки переселенця, вона згідно з нормативно-правовим актам не вважається офіційною реєстрацією місця проживання і не дає підстав перетинати адмінкордон. Але з людської точки зору це має працювати. Тут ми зіштовхуємось із ситуацією, коли посадові особи можуть довільно трактувати норми закону, а це неприпустимо.

Прессекретар Держприкордонслужби України Андрій Демченко стверджує, що прикордонники не можуть видавати письмові відмови кримчанам, оскільки пункти пропуску офіційно не працюють.

– Наскільки мені відомо, цього місяця через адмінкордон із тимчасово окупованою територією не пропустили лише кілька осіб, водночас щодо приблизно сотні людей прикордонники ухвалили окремі рішення і пропустили. Щодо вимог видавати письмові рішення про відмову, хочу підкреслити, що згідно з розпорядженням Кабінету міністрів робота контрольно-пропускних пунктів в'їзду виїзду в Херсонській області тимчасово припинена. Фактично вони не функціонують, але окремі категорії громадян прикордонники пропускати можуть. Дійсно, довідка внутрішньо переміщеної особи не може бути підставою для в'їзду на материкову частину України: у розпорядженні уряду наголошується, що місце проживання має бути зареєстроване в передбаченому законом порядку, й оформлення цієї довідки не вважається таким.

Проте, за словами Андрія Демченка, незначний потік людей на адмінкордоні дозволяє прикордонникам детально з'ясовувати кожний випадок його перетину і враховувати гуманітарні підстави. Прессекретар Держприкордонслужби запевняє, що у її співробітників немає мети залишати українських громадян в біді, і просить кримчан докладно пояснювати необхідність свого виїзду на материк.

Журналісти Крим.Реалії також звернулися за коментарями до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України ‒ зокрема, щоб уточнити, чи готуються ще якісь зміни до постанови уряду про роботу пунктів пропуску в Херсонській області, з огляду на озвучені вище проблеми.

(Текст підготував Владислав Ленцев)