Шість років без Дніпра: скільки коштує для Росії вода у Криму

Російська влада оголосила про намір збудувати в Криму очисні станції для забезпечення півострова якісною водою. Ця проблема особливо загострилася на півострові через активне викачування підземних джерел в умовах відсутності дніпровської води. На станції водоочищення з російського бюджету обіцяють виділити 3,5 мільярда рублів. Крим.Реалії вирішили нагадати, що ще пропонувалося для вирішення проблеми водопостачання півострова та скільки Росії коштували попередні ініціативи.

Заяві російської влади про плани з будівництва у Криму станцій з очищення води передував скандал, пов'язаний із заявою прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля про можливе відновлення подачі дніпровської води на півострів. Ця заява викликала широкий резонанс і завершилася черговою відмовою влади України від такого постачання «до деокупації Криму та Севастополя».

Очищення за 3,5 мільярда

На хвилі скандалу в Україні повноважний представник президента Росії в Південному федеральному окрузі Володимир Устинов провів засідання ради при своєму відомстві, на якому обговорив «підвищення якості питного водопостачання» в регіонах ПФО (Крим у російських реаліях з 2016 року віднесений до цього федерального округу).

І хоча в повідомленні офіційного сайту повпреда слово «Крим» у зв'язку з цими зборами не згадується, підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксенов стверджує, що представники ради в режимі відеоконференцзв'язку обговорили «проблему недостатньої якості питної води на півострові та плани щодо усунення цієї проблеми».

«Сьогодні найменш забезпечені якісною водою міста Саки, Євпаторія, Красноперекопськ, а також Красноперекопський та Первомайський райони. У межах національних проєктів передбачене виділення 3,5 млрд рублів на заходи, які дозволять довести рівень забезпечення населення якісною водою з 77% до 86,2%», ‒ повідомив він.

Сергій Аксенов стверджує, що «вже триває проєктування станцій водоочищення в Красноперекопську та Євпаторії потужностями 15 тисяч кубометрів на добу і 45 тисяч кубометрів на добу відповідно». Закінчення робіт заплановано на 2022 рік.

Щоправда, у російському реєстрі держзакупівель ми не знайшли згадок про такі проєкти.

Судячи з суми у 3,5 мільярда рублів, яку в Криму планують отримати з російського бюджету, проєкт будівництва станцій водоочищення може стати другим за вартістю після ідеї облаштування водосховищ півострова. Всі вони лягають у загальний кошторис витрат російської влади в їх пошуку варіантів альтернативного водопостачання півострова. За мінімальними підрахунками, на ці цілі в Криму вже витратили сотні мільйонів рублів. І планують витратити ще близько 30 мільярдів.

Лідер з освоєння бюджету

водосховищ. Це, на їхню думку, має заповнити дефіцит води в Криму. Зокрема, планується реконструювати гідротехнічні споруди Міжгірного водосховища та наповнювати його з чотирьох місцевих річок: Альми, Салгира, Качи та Бельбека.

Наприкінці минулого року кримські чиновники замовили проєктні роботи з реконструкції Міжгірного водосховища. Спочатку на підготовку техніко-економічного обґрунтування проєкту готувалися витратити 136 мільйонів рублів. Але за підсумками конкурсу суму зменшили до 103 мільйонів рублів. Проєкт готує російське ТОВ «Аргенто Альянс», яке перемогло в тендері. У фірмі повідомили Крим.Реалії, що техніко-економічне обґрунтування для водосховища планують готувати упродовж майже всього 2020 року.

Модернізація Міжгірного водосховища, за розрахунками кримської влади, коштуватиме 25 мільярдів рублів. Директор держпідприємства «Вода Криму» Володимир Баженов порівняв цей проєкт з будівництвом мосту через Керченську протоку.

Голова Росводресурсів Сергій Кирилов торік у жовтні сказав російським ЗМІ, що реконструкція Міжгірного водосховища дозволить «закрити повну потребу Криму та Севастополя у воді до 2025 року». Але це не зовсім так. Володимир Баженов уточнив, що реконструкція Міжгірного водосховища дозволить «безперебійно забезпечувати водою» лише Сімферополь, Саки, Євпаторію та північну частину Севастополя.

Скільки коштують надії на дощ

Водопостачання інших регіонів Криму залежить від технічного стану та наповнюваності інших водоймищ. Але навіть очікування опадів, які можуть наповнити ці водойми, не безкоштовне. Відповідно до російського реєстру держзакупівель, у Криму тільки торік витратили понад 2 мільйони рублів на ремонт підвідного каналу водосховища Щасливе-2 у Бахчисарайському районі та більше ніж 150 мільйонів ‒ на реконструкцію насосної станції Феодосійського водосховища. 6 мільйонів рублів коштували проєктно-пошукові роботи з реконструкції гідротехнічних споруд гідровузла Фронтового водосховища в Ленінському районі в 2018 році. Всі ці роботи необхідні для експлуатації кримських водосховищ і використання їх ресурсів.

Однак практика останніх п'яти років показала, що надії на кримські водойми не завжди виправдовуються, оскільки вони наповнюються водою з природних опадів, причому навіть не цілий рік. Минула зима виявилася однією з найбільш посушливих у Криму за останні роки. Тому й проблема водопостачання півострова загострилася.

10 березня підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксенов нагадав жителям півострова про необхідність економити воду в умовах відсутності її постачання з Дніпра.

Свердловини з наслідками

Найпростіший і доступний спосіб вирішення проблеми водопостачання Криму підконтрольна Росії місцева влада обрала ще в 2014 році ‒ викачування води з підземних джерел. Найбільш масове буріння свердловин за кілька років спричинило мінералізацію підземних вод.

«На жаль, має місце збільшення солоності та мінералізації (води у свердловинах ‒ КР). Це наше спостереження. Практично в усіх свердловинах Сімферопольського, Білогірського та Кіровського районів відзначається перевищення у два рази жорсткості та мінералізації води», ‒ говорив торік у серпні Володимир Баженов.

У зв'язку з цим кримська влада анонсувала у 2021 році інвентаризацію свердловин, «щоб запобігти забрудненню підземних вод і виснаженню водоносних горизонтів внаслідок неврахованого водозабору».

Викачування води з підземних джерел у підсумку спричинило подорожчання питання водозабезпечення Криму. Оскільки тепер російська влада змушена будувати в Криму станції з очищення води, про які згадує Сергій Аксенов за результатами наради у повпреда президента Росії в Південному федеральному окрузі.

«Платити буде не Путін, а платники податків»

Російський незалежний експерт, кандидат геолого-мінералогічних наук Юрій Медовар стверджує, що технологія очищення води в Криму може обернутися ще більшими витратами, ніж вони озвучуються зараз.

«Станції будуватимуть. А куди їм ще подітися, якщо води в Криму немає? Будуть викачувати мінералізовані води й доводити їх до питної кондиції. Це дороге задоволення, яке забирає не тільки гроші, але і велику кількість електроенергії. Кримська вода, на відміну від, наприклад, московської, вимагає очищення не тільки від домішок, але головне, від солоності. Її потрібно доводити до того, щоб мінералізація була менше одного грама на літр. Для цього потрібні серйозні станції навіть не очищення, а опріснення. Вони є в Ізраїлі, де можуть доводити солону воду Середземного моря до питної кондиції. Але це дуже дорого. У нас такої технології немає. Тому надалі витрати будуть ще більшими. Причому платити за це буде не Путін, а ми ‒ російські платники податків», ‒ сказав він Крим.Реалії.

Керівник моніторингової групи редакції BlackSeaNews та «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» Андрій Клименко вважає, що станції з опріснення води в Криму «нічого нового у рішенні цієї проблеми не дають».

«Станції очищення не дають нічого нового в забезпеченні Криму водою. Тому що його питні потреби закриває поверхневий стік кримських вод при сприятливій погоді. Але Росія мусить напоїти військово-морську базу з усією інфраструктурою, і головне ‒ оборонну промисловість. В такому випадку вихід один ‒ будувати плавучу АЕС, яка може бути використана для опріснення морської води. Це десятки мільярдів рублів. Але запуск такої АЕС в Чорне море матиме наслідки на міжнародному рівні. Другий варіант ‒ будувати такий же неатомний комплекс, як в Об'єднаних Арабських Еміратах. Там працює електростанція з паровими турбінами. Надлишок пару інженери використовують для отримання питної води. Але чи можливе таке в Криму? Отже, проблема вирішення не має. Будь-які нові ідеї Росії будуть коштувати додаткових грошей, але не приведуть до бажаного для них результату», ‒ пояснив він.

За шість років, поки Крим де-факто перебуває під контролем Росії, російська влада пропонувала різні способи вирішення проблеми його водопостачання: від водогону дном Чорного моря до завезення води в пляшках мостом через Керченську протоку. Але жоден з проєктів не був реалізований.