Невизначене кримське безробіття: що відбувається на ринку праці півострова

У Криму зростає рівень безробіття. За інформацією Кримстату, яку наводить РІА «Новий день», з листопада 2019 року кількість осіб, які перебувають на обліку в центрі зайнятості в статусі безробітних зросла на 5,7% і склала 5 920 осіб.

Водночас у грудні 2019 року потреба у працівниках у Криму знизилася на 6,2% у порівнянні з листопадом: роботодавці оприлюднили 13 166 вакансій, з них за робітничими професіями ‒ 6 712. Загалом, за повідомленнями Кримстату на кінець листопада 2019 року, рівень безробіття на півострові, підрахований за методикою Міжнародної організації праці, становив 5,5%. Про причини такого стану справ ішлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Заступник російського міністра праці та соціального захисту Криму Леонід Михалевський у вересні 2019 року в ефірі каналу «Крым 24» повідомив про тенденцію до зниження рівня безробіття:

«Робота, яка проводиться у республіці в межах програми зайнятості населення, її заходи якраз дозволяють утримувати та знижувати рівень безробіття. Хотів би зазначити, що якщо торік в аналогічний період рівень безробіття становив 5,9%, то зараз він знижений на 0,3% і становить 5,6%. При цьому кількість робочої сили збільшилася. Якщо в 2018 році вона становила 904 тисячі осіб, то зараз це 924 тисячі осіб. Ми прекрасно розуміємо, що в 2019 році відбулася зміна параметрів пенсійної реформи, так що кількість робочої сили збільшилася через підвищення віку виходу на пенсію... Ми щомісяця отримуємо вакансії, які є у роботодавця, отримуємо відгук, коли відбувається працевлаштування працівників. Навіть більше є портал працевлаштування «Робота в Росії», де роботодавці вносять свої вакансії».​

Російський економіст, експерт Міжнародного фінансового центру Володимир Рожанковський висловив Крим.Реалії думку, що статистичні показники безробіття у Криму не відображають реальної картини на ринку праці.

‒ Інфляція та безробіття ‒ це дві економічних теми, які постійно спотворюються. Щоб зафіксувати безробіття, людина має звернутися до центру зайнятості й повідомити про це.

Їй будуть пропонувати далеку від реалій роботу, вона буде відмовлятися, ходити, відзначатися, і поки вона не втратить терпіння, буде вважатися безробітною. Як тільки людина перестане відзначатися, вона начебто буде працевлаштованою. Нікого не буде цікавити, є у неї прибутки чи ні. Звичайно, близько 6% ‒ це непоганий показник, особливо з огляду на те, що в Європі, в Іспанії рівень безробіття сягав 20%, але це реальні цифри, оскільки там хороші виплати. Тут же заради виплат у 4 тисячі рублів на місяць не кожен встане з дивана, щоб іти оформлятися, відзначатися та звітувати. Так що я не вірю в цифру 6%.

На думку Володимира Рожанковського, підвищення пенсійного віку в Росії залишило на ринку праці безліч літніх людей з серйозними проблемами зі здоров'ям, які не можуть працювати так само ефективно, як працівники середнього віку.

‒ У цілому в останні роки кількість робочих місць у Росії збільшилася через імпортозаміщення. Але недавнє інтерв'ю з Дмитром Медведєвим, де він розповідає про успіхи уряду, ‒ це кричущий факт маніпуляції громадською думкою. Мені дуже шкода, але, мабуть, він перед відходом у відставку намагається якось виправдатися, знайти позитивні моменти у своїй безмежній роботі. Але ж імпортозаміщення як ідея виникла в контексті відповідних санкцій, які Росія сама ввела проти інших країн. Нас не те що відрізали від зовнішніх товарів ‒ ми самі ухвалили це рішення. З таких дрібних, нешкідливих застережень складається загальний портрет честолюбної людини, при цьому не дуже щирої. Чим запам'ятався Медведєв як прем'єр? Перейменуванням міліції в поліцію, скасуванням переведення годинників? Його фраза про «грошей немає, але ви тримайтеся» досі дзвенить у всіх у вухах.

Голова «Кримської асоціації підприємців» Ігор Лебедєв зазначає, що на півострові переважно не вистачає працівників будівельних спеціальностей.

‒ Проєктів багато, людей привозять здалеку, виникають питання та складнощі в міграційному порядку. Ось будується філія університету, і привезли сто осіб із Дагестану. Вони готові виконати роботу, але оформити їх у стислі терміни ‒ проблема. Вивести на роботу їх потрібно завтра, а зробити таку кількість документів можливості немає. Місцевого населення не вистачає на будівництво такого плану. Раніше був прозорий, спокійний потік з України без будь-якого оформлення трудових патентів і всього іншого. Зараз потрібно привозити людей з материка (з сусідньої Росії ‒ КР), і постійно стикаєшся з паперовою тяганиною. При цьому в депресивних районах ‒ у Красноперекопську та інших віддалених від великих міст ‒ природно, менше роботи. Євпаторія вважається курортною зоною, але в міжсезоння люди їдуть на роботу в Сімферополь. У Ялті, в Алушті теж затишшя.

За спостереженнями Ігоря Лебедєва, у низці невеликих приморських міст Криму стало залишатися все менше роботи, пов'язаної з туристичною сферою.

‒ У таких містах усі займалися обслуговуванням курортників, які прибували туди. Зараз кажуть, що п'ять мільйонів туристів приїхали або щось у такому дусі. Може, при Україні двадцять мільйонів приїжджали, і цього вистачало, щоб забезпечити тих, хто живе тут. Була доступність краща, усі приїжджали на свята, на Новий рік, і розвиток курортного бізнесу був дуже поширений. Взяти хоча б Чорноморськ, де з сарайчика могли зробити готельні номери. Зараз народ туди взагалі не доїжджає.

На нараді з соціально-економічного розвитку Криму та Севастополя президент Росії Володимир Путін привів позитивну статистику зі зростання промисловості та падіння безробіття:

«Промислове виробництво в Криму зросло майже вдвічі, а в Севастополі ‒ у 2,5 раза. Оборот роздрібної торгівлі в Криму виріс на 12%, у Севастополі ‒ аж на 29%. Рівень безробіття в Республіці Крим скоротився з 7,2% ‒ у 2015 році було таке ‒ до 5,5% до кінця 2019 року, а в Севастополі ‒ з 8,3% до 4,1%. Це результат завантаження, відновлення роботи деяких підприємств, їх завантаження замовленнями, зокрема й замовленнями федеральних міністерств і відомств».

Директор Кримського експертного центру Олексій Стародубов переконаний, що російський президент наводить нереалістичні цифри для анексованої території, яка перебуває під санкціями.

‒ Це надумана статистика. Визначитися з тим, який реальний рівень безробіття в Криму після анексії, досить складно, оскільки тут вже значнішу роль відіграють пропагандистські інструменти, ніж економічні категорії. Після 2014 року структура економіки та валового регіонального продукту в Криму повністю змінилася. З введенням санкцій Крим перетворився на чорну зону. Там немає нормальної промисловості, нормального фінансового сектора, нормального сільського господарства, там немає характерних для півострова в період до анексії сегментів валового регіонального продукту. Природно, це впливає на рівень безробіття. Пройшли величезні скорочення на промислових підприємствах: наприклад, на «Кримському титані» та содовому заводі на півночі Криму. Так що я не довіряв би цим статистичними даними щодо зростання, покращення всього і вся.

Олексій Стародубов вважає, що як тільки влада Росії припинить фінансування різних проєктів у Криму, на півострові істотно зросте рівень безробіття.

‒ Тільки завдяки федеральній цільовій програмі кримчани хоч якось виживають. Як тільки закінчаться гроші, виникне питання, де працювати людям ‒ а працювати ніде. Ті ж морські порти через санкції закриті, нафтоперевалка не працює. Таких прикладів дуже багато.

(Текст підготував Владислав Ленцев)