Кримська влада майже шість років запевняє, що європейські та західні санкції, запроваджені через російську анексію півострова, не здатні суттєво вплинути на економічну ситуацію в регіоні. Однак одночасно автори цих заяв підписують документи, в яких прямо визнають вплив економічних обмежень на розвиток різних сфер економіки півострова. Ми розповімо, чим відрізняються публічні заяви від реальності.
Крим.Реалії починають цикл матеріалів під назвою «Санкції «не працюють», в межах якого розповімо й покажемо, до чого насправді доводиться вдаватися кримській владі для виживання півострова в умовах міжнародної ізоляції. У першому матеріалі ‒ про ситуацію з морськими портами Криму, які були «націоналізовані» у 2014 році та передані разом з українським майном держпідприємству «Кримські морські порти», підконтрольному Міністерству транспорту Криму.
У квітні 2014 року урядом України були закриті для відвідувань та економічної діяльності всі морські порти півострова: Євпаторія, Керч, Севастополь, Феодосія та Ялта. Згодом ці санкції підтримали країни Євросоюзу та Заходу.
«Гірше нам не буде»
Підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксенов з року в рік говорить, що економічні обмеження щодо півострова суттєво не позначаються на його економічному становищі. Востаннє він говорив про це, виступаючи перед студентами в Московському державному інституті міжнародних відносин. «Коли говорять про санкції, то, звичайно, зрозуміло. Те, що вони відбулися, можна назвати не упущеним прибутком, а втраченими можливостями. У Криму ніколи до 2014 року інвестицій толком не було, тому ми, відповідно, нічого не втратили», ‒ сказав він.
Схожі заяви російський глава Криму робив і в попередні роки. У 2018 році він говорив, що європейські та західні санкції не впливають на економіку півострова, а в 2015 році переконував, що гірше, ніж є, вже не буде. «Все, що вони (західні та європейські санкції ‒ КР) могли зробити проти нас, вони вже зробили. Гірше нам не буде», ‒ наголошував Аксенов.
Такої ж думки дотримувався і спікер підконтрольного Росії кримського парламенту Володимир Константинов, який вважає, що для економіки Криму та кримчан запровадження санкцій «не несе нічого поганого».
На тлі цих публічних заяв кримська влада підписує документи, які свідчать зовсім про інше. Цю різницю можна побачити на прикладі діяльності кримських морських портів.
Як санкції поховали перевалку
У 2018 році в Міністерстві транспорту Криму за дорученням російської влади розробили Концепцію розвитку портової інфраструктури півострова до 2030 року. Вона передбачає диверсифікацію послуг, що надаються морськими портами «для припливу на півострів інвестиційних ресурсів і створення додаткового пасажирського та туристичного потоків». Найбільш перспективним напрямком розвитку частини кримських портів є їх переорієнтування на обслуговування пасажирських перевезень, зокрема туристичних ліній, та створення сучасної яхтової інфраструктури. Крим.Реалії писали, що цю ідею просуває президент Росії Володимир Путін, а заробляє на ній бізнес його друзів.
У Концепції, підписаній Сергієм Аксеновим, мовиться, що санкції «ускладнюють розвиток» портів Криму.
«Наразі у Криму функціонують ДУП «Кримські морські порти» та ДУП «Севастопольський морський порт». Їх функціонування значною мірою зумовлене режимом санкцій, що ускладнює їх розвиток. У порівнянні з 2013 роком вантажообіг портів Криму скоротився більше ніж у п'ять разів. Введення в експлуатацію транспортного переходу через Керченську протоку, з одного боку, дасть потужний стимул розвитку півострова, але водоночас вже в 2019 році істотно знизить попит на поромні перевезення», ‒ сказано у документі.
Виходячи з цього, функціонування всієї транспортної логістики в регіоні істотно зміститься до автомобільних та залізничних перевезень, а значна частина наявних портових потужностей при збереженні режиму санкції фактично залишаться непотрібними, йдеться в Концепції.
Через це кримська влада вимушено переорієнтує діяльність портів: вантажообіг і перевалку замінюють туризмом. Хоча раніше такий досвід, пов'язаний із запуском теплохода «Князь Владимир» з російського Сочі до санкційних берегів Криму, виявився провальним.
«Розвиток перевалкових потужностей портів Криму та збільшення обсягів перевалки вантажів можливі тільки після скасування санкцій щодо Кримського півострова», ‒ сказано в документі.
Але одночасно публічно кримська влада продовжує говорити, що «санкції не працюють».
На межі банкрутства
Про те, що кримські порти «планомірно йдуть на дно», ще в грудні 2017 році говорила депутат підконтрольного Росії кримського парламенту, ексголова профкому профспілкової організації «Кримські морські порти» Ірина Черненко. На одному із засідань вона відкрито сказала, що «націоналізовані» порти півострова зазнають збитків, оскільки не можуть вести повноцінну економічну діяльність, а підприємство «Кримські морські порти» «опинилося на межі банкрутства», оскільки мало на той момент кредиторську заборгованість у пів мільярда рублів.
«Оптимістичною не можна назвати ситуацію в «Кримських морських портах». Починаючи з жовтня 2015 року, зі зміною керівництва ДУП, «Кримські порти» планомірно «йдуть на дно». Завдяки особистому втручанню в ситуацію глави Криму, процес масових скорочень портовиків був припинений, але відсутність грамотної, виваженої стратегії збереження і розвитку «Кримських морських портів» призвела до того, що сьогодні підприємство має всі ознаки банкрутства», ‒ стверджувала Черненко.
Депутатка зазначила, що ситуація з раніше бюджетотвірними портовими підприємствами впливає на те, що міській владі не вистачає бюджетних коштів, щоб вирішувати нагальні проблеми у місті.
У Мінтрансі Криму тоді заяву депутата залишили без коментарів. Однак згодом міністр транспорту Крим Сергій Карпов визнав, що ситуація у «Кримських морських портів» не найкраща. У вересні 2019 року він зустрічався з колективом і профспілкою підприємства для обговорення пошуків «оздоровлення та оптимізації роботи підприємства», повідомила пресслужба відомства.
«В умовах сучасної ринкової економіки в портах різко скоротилася перевалка вантажів. Основна причина ‒ це санкції, накладені на Крим, і викликана ними відсутність суднозаходів іноземних партнерів у порти Криму. Керівництвом підприємства вживає заходи для привернення вантажопотоків і завантаження виробничих потужностей. Організована перевалка інертних вантажів з Абхазії, здійснюється перевалка зерна, соди. Ведеться робота з укладання договорів з грузопостачальниками добрив, вугілля та інших вантажів з різних регіонів Росії», ‒ йдеться у повідомленні.
Сподівання на покращення ситуації міністр пов'язує з відкриттям залізничної гілки мосту через Керченську протоку. Це, на його думку, дозволить організувати постачання до Криму вантажів з регіонів Росії, розвантажить порти Азово-Чорноморського басейну, а також «дасть можливість повніше завантажити» портові потужності кримських портів і покращити фінансове становище підприємства.
Наразі кримська влада намагається відновити діяльність кримських портів в умовах санкцій, анонсуючи найближчим часом початок регулярних морських вантажоперевезень між півостровом та Сирією. Як пункт перевалки та експорту палива в цій схемі, за інформацією російських ЗМІ, планують використовувати Феодосійську нафтобазу, яка потрапила під санкції в 2014 році, згодом її продали фірмі, яку пов'язують з великими гравцями російського бізнес-ринку.
«Заморожені» причали Феодосії
Показова у санкційних реаліях Криму доля Феодосійського морського торгового порту. До 2014 року він надавав послуги з перевалки зовнішньоторговельних, транзитних та каботажних вантажів, зокрема вивантаження-завантаження суден, вагонів і автотранспорту, зберігання на складах і послуги з транспортно-експедиторського обслуговування вантажів. Наприкінці 2012 року там почалася реконструкція трьох причалів у межах державної програми України.
Згідно з розпорядженням Кабінету міністрів України, на ці цілі тоді виділялося 136 мільйонів гривень. На них планували реконструювати портові причали № 1,2 і 3. Згідно з планом, роботи мали завершитися за 12 місяців, тобто наприкінці 2013 року. Але незабаром сталася російська анексія Криму. І роботи там зупинилися.
У Концепції розвитку портової інфраструктури Криму нинішня кримська влада повідомляє, що реконструкція цих причалів досі не завершена. «Будівництво широкого молу ведеться з 2012 року і виконане на 80%. З огляду на незавершеність будівництва щороку йде руйнування недобудованої частини широкого молу. Необхідно вжити заходів для консервації об'єкта з метою уникнення подальшого руйнування», ‒ йдеться в документі.
Тепер усе це планують робити за кошти федерального бюджету.
Втрати двох «фронтів»
В умовах санкцій кримські порти також використовують в інтересах російських військових. «На захоплених кримських заводах «Море» та «Затока» у Феодосії та Керчі організоване будівництво для Чорноморського флоту Росії військових кораблів, говорять експерти з неурядового фонду «Майдан закордонних справ» (Україна).
«Російські суднобудівні підприємства в найближчі роки збудують на захоплених кримських заводах як мінімум дев'ять ракетних корветів, загальна кількість крилатих ракет «Калібр-НК» на їхньому борту складе 72 одиниці. Це несе загрозу не тільки для України, а й для багатьох країн ЄС і Середземномор'я. Варто враховувати також ту принципову обставину, що з 2018 року корабельний склад Чорноморського флоту Росії поповнюватиметься через будівництво нових кораблів безпосередньо на окупованій території», ‒ говорять у фонді.
За інформацією організації, на суднобудівному заводі «Затока» у Керчі розташований «один з найбільших суднобудівних доків у Європі», аналогів якому немає навіть у Росії. «Тому можна прогнозувати розширення його подальшого використання окупантами для військових цілей», ‒ вважають експерти.
Тим часом компенсації збитків у зв'язку з тимчасовою втратою державного майна в портах півострова має намір вимагати від Росії Адміністрація морських портів України. За підрахунками підприємства, ця сума становить 1,24 мільярда гривень (більше ніж 50 мільйонів доларів).
За останніми повідомленнями федеральної бюджетної установи «Адміністрація морських портів Чорного моря», якій підпорядковані і порти Криму, на 1 січня 2019 року дефіцит бюджету підприємства становив 128 мільйонів рублів.
Те, що світові санкції щодо Росії, запроваджені після анексії Криму, «болісно вдарили по економіці», публічно визнав експрем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв ‒ спростувавши тим самим багаторічні запевнення кримської влади у зворотному.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
