Проросійський телеканал «Міллет», підбиваючи підсумки минулого 2019 року, стверджує, що у Криму успішно «відроджується кримськотатарська культура». «Міллет» повідомляє, що кримськотатарські установи культури та творчі колективи брали участь у заходах не тільки в анексованому Криму, але й у регіонах сусідньої Росії і навіть далекого закордоння.
«Найпопулярніші кримськотатарські художні колективи Криму проводять приблизно 200 концертів на місяць. Гастролюють в усьому світі, нещодавно ансамбль «Хайтарма» виступив на фестивалі кримськотатарської культури в Туреччині. Кримськотатарському музею культурної спадщини виповнилося 20 років, тут постійно працюють тематичні виставки. Сезон був багатим на події, десятки виставок із «золотого фонду» зокрема в Санкт-Петербурзі та Туреччині. Кримськотатарська культура відроджується, а разом із нею і весь народ», ‒ повідомляє телеканал.
Кримськотатарський активіст Наріман Джелял вважає, що культурних досягнень кримськотатарського народу могло бути набагато більше, якби «з боку влади не чинилися негласні перешкоди».
Розвиток кримськотатарської культури відбувається за будь-яких обставин. Але я не став би записувати цей факт як досягнення кримської влади або їхніх дармоїдівНаріман Джелял
«Розвиток кримськотатарської культури відбувається за будь-яких обставин. Сповільнюється, прискорюється, але не зупиняється. Але я не став би записувати цей факт як досягнення кримської влади або їхніх дармоїдів. Це результат творчої праці самих кримських татар: артистів, музикантів, поетів, художників та інших. І якби, навпаки, з боку влади не чинилися негласні перешкоди, культурних досягнень було б ще більше. Наводячи статистику концертів, не вказують на їхню якість, а там і ранки, і провінційні гастролі тощо. Це все потрібне, але чи можна вважати їх показником якості роботи музичних і театральних колективів? До речі, чому замовчується ситуація в кримськотатарському театрі, останній сезон якого глядачі оцінили досить низько?» ‒ прокоментував активіст ситуацію для Крим.Реалії.
Аналогічної точки зору дотримується і голова виборчої комісії Курултаю кримськотатарського народу Заїр Смедляєв, вважаючи, що кримськотатарська культура розвивається лише завдяки зусиллям самого народу.
Кримськотатарський народ зберігся і розвивається незалежно від бажання тієї чи іншої влади його знищитиЗаїр Смедляєв
«Кримськотатарський народ зберігся і розвивається незалежно від бажання тієї чи іншої влади його знищити, вигадуючи при цьому різні собі виправдання! Збереглася і розвивається і культура кримськотатарського народу, незважаючи на багаторазові спроби її знищення тим чи іншим тираном-правителем. Розвивається вона й сьогодні, навіть у тих умовах, в яких опинився наш народ, але не завдяки сприянню доброго царя і правителя, а саме всупереч, тільки лише завдяки зусиллям самого народу. Ні захоплення Криму, наступні утиски і знищення кримських татар, які спричинили масовий вихід із Криму, ні червоний терор і голодомор у першій половині ХХ століття, ні масові сталінські репресії проти кримськотатарської інтелігенції, а потім і депортація, не змогли знищити нашу культуру, їм вдалося лише на якийсь час зупинити її зростання! Кримськотатарська культура зберігалася і розвивалася завдяки зусиллям окремих людей, закоханих у свій народ, свою культуру, вони відроджують її переважно за власний кошт. Так відроджувалося наше декоративне прикладне мистецтво, наш театр і музеї», ‒ розповів Крим.Реалії громадський активіст.
За його інформацією, артисти змушені багато гастролювати через нестачу бюджетного фінансування.
Найважчі випробування, що випали на долю нашого народу, не змогли зламати його дух і волю, і навіть перебуваючи в тюремних катівнях і місцях заслання, наша інтелігенція продовжувала творитиЗаїр Смедляєв
«Говорячи про театр і величезну кількість гастролей, хочу відзначити дві сторони. Перше: кримськотатарський народ, навіть перебуваючи у важких матеріальних умовах, потребує нашої культури, із задоволенням ходить на концерти та вистави. Друге: такі шалені темпи гастролей пов'язані з нестачею державного фінансування, для отримання більш-менш гідних заробітків артисти змушені працювати на знос. Існують кілька приватних музеїв, в які, на жаль, іноді під різними приводами здійснюють набіги силовики, можливо, у пошуках наживи або чинення тиску на ентузіастів. Найважчі випробування, що випали на долю нашого народу, не змогли зламати його дух і волю, і навіть перебуваючи в тюремних катівнях і місцях заслання, наша інтелігенція продовжувала творити. Приписувати розвиток кримськотатарської культури тій чи іншій владі ‒ все одно що говорити, що завдяки депортації збільшилася народжуваність. Незважаючи на всі життєві ситуації, наш народ продовжує розвиватися, створювати нові сім'ї, народжувати дітей, зберігати й розвивати нашу культуру!», ‒ говорить Заїр Смедляєв.
Кримськотатарський активіст Едем Дудаков зазначає, що культура Криму опинилася в сірій зоні.
Ансамбль «Крим» раніше кілька разів на рік гастролював на прохання нашої діаспори у Туреччині, Румунії, навіть в Узбекистані. Тепер ці культурні зв'язки порушеніЕдем Дудаков
«Вони можуть говорити що завгодно. Але досить поговорити з артистами ансамблю «Крим» або «Хайтарма», щоб переконатися, що окрім Росії вони нікуди не їдуть. Влада влаштовує їм пропагандистські турне в Росії. Це факт. Але той же ансамбль «Крим» раніше кілька разів на рік гастролював на прохання нашої діаспори у Туреччині, Румунії, навіть в Узбекистані. Тепер ці культурні зв'язки порушені. Наша найбільша діаспора у тій же Туреччині перестала здійснювати культурний обмін з історичною батьківщиною. Взагалі в галузі культури Крим став сірою зоною. В першу чергу, у цьому програв наш народ. Це невиправні втрати. На жаль», ‒ зазначив у коментарі Крим.Реалії активіст.
Кримськотатарський громадський активіст Нурі Бейтулаєв також стверджує, що інформація телеканалу «Міллет» перебільшує культурні досягнення в Криму.
«Заяви про відродження кримськотатарського народу та його культури явно перебільшені і нагадують вихваляння костюма «голого короля». Про відродження можна буде говорити лише після відновлення його державності та фактичного виконання інших умов, наприклад, повернення до історичної топоніміки, обов'язкового вивчення кримськотатарської мови в усіх школах тощо», ‒ висловив громадський активіст свою думку Крим.Реалії.
Кримськотатарська історія та культура потрапили в поле зору більшості українців уже після анексії Криму Росією. Більшою мірою ‒ через активну позицію кримських татар, частина яких виїхала на материкову частину України після російської окупації, але продовжила боротьбу за свою батьківщину й докладає зусилля для збереження своєї культури у вигнанні.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.