Віцепрем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба вважає, що потрібно визначитися з міжнародним форматом обговорення питання деокупації Криму. За його словами, в Україні розуміють, що Росія виступатиме проти таких ініціатив.
«Ми спокійно до цього ставимося, але вважаємо, що для початку нам потрібно визначитися, який саме формат ми хочемо, і навіть без Росії почати в ньому говорити. Тому що нам треба дискутувати, нам потрібна рефлексія щодо того, яким буде шлях до деокупації Криму», ‒ сказав Кулеба.
Він зазначив, що влада України схиляється до формату, схожого на Нормандський, де сторони могли б обговорювати Крим.
Постійний представник Президента України в АРК Антон Кориневич розповів Крим.Реалії, що представництво підтримує подібну ініціативу віцепрем'єр-міністра і готове надавати в цій роботі необхідне сприяння.
Навіть без участі Росії такий міжнародний формат переговорів щодо Криму нам необхідний, і ми готові працювати в цьому напрямку.Антон Кориневич
«Ми в Представництві Президента в АРК давно говорили, що нам необхідний міжнародний формат переговорів щодо Криму, і ці переговори мають бути присвячені саме деокупації Криму, кримському питанню. Ми раді, що віцепрем'єр-міністр України Дмитро Кулеба озвучив ідею необхідності такого «кримського формату» переговорів, і ми, безумовно, готові брати участь у роботі у цьому напрямку. Щодо того, що на перших порах такі переговори можуть відбуватися без участі Росії, то це очевидно ‒ Росія може не захотіти брати участь у такій платформі, вважаючи, що «питання Криму закрите». Як би там не було, навіть без участі Росії такий міжнародний формат переговорів щодо Криму нам необхідний, і ми готові працювати в цьому напрямку. Його робота приведе до необхідної міжнародної уваги до теми окупації Криму та необхідного тиску на Росію як державу-окупанта», ‒ розповів постпред Президента.
На думку заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова, для деокупації Криму формат переговорів без участі російської сторони буде навіть ефективнішим.
Необхідно домовлятися з країнами-партнерами та міжнародними організаціями щодо посилення економічного, політичного та дипломатичного тиску на Росію до такої стадії, щоб ці санкції реально подіялиІльмі Умеров
«Згоден, що Путіна не треба втягувати в переговорний процес щодо повернення Криму. Необхідно домовлятися з країнами-партнерами та міжнародними організаціями щодо посилення економічного, політичного та дипломатичного тиску на Росію до такої стадії, щоб ці санкції реально подіяли. Але ми не можемо просити інші країни про підтримку, коли сама Україна все активніше й активніше торгує з окупантом і агресором. Вже підписані договори із ловлі риби та транзиту газу. Це дуже небезпечні кроки, що загрожують суверенітету України. Навіть більше, це загроза існуванню всієї України. З Росією і з Путіним не можна домовлятися. Їх можна змусити повернути Крим у цій війні, тільки перемігши», ‒ поділився своєю думкою з Крим.Реалії заступник голови Меджлісу.
Українська правозахисниця Олександра Матвійчук вважає, що створення подібного формату щодо кримського питання дозволить не тільки домагатися деокупації Криму, а й активніше ставити питання порушення прав людини у Криму на міжнародному рівні.
«Наразі не існує міжнародного майданчика, в межах якого Україна могла б поставити питання порушень прав людини в окупованому Криму. Про необхідність його створення експерти та правозахисники говорять уже кілька років. Але ні в кого немає відповіді на те, як затягнути в переговорний формат Росію. Представники Кремля повторюють як мантру, що, мовляв, «питання Криму закрите». Тому, щоб не стояти на місці, потрібно шукати інші формати міжнародних переговорів, які можуть допомогти синхронізувати дії міжнародної спільноти навколо питання зняття окупації Криму», ‒ так правозахисниця прокоментувала ситуацію для Крим.Реалії.
Скептично оцінює пропозицію Дмитра Кулеби українська правозахисниця Галина Койнаш, яка вважає, що питання Криму потрібно було внести до Нормандського формату.
«Я зі скепсисом ставлюся до будь-яких міжнародних «форматів» щодо повернення Криму без участі, навіть на першому етапі, держави-окупанта. Хотілося б думати, що західні партнери України погодяться сісти за стіл переговорів з питання про дієві способи змусити Росію забратися з Криму, але важко повірити, по-перше, що питання буде поставлене саме так, і, по-друге, що йтиметься про конкретні, здійсненні заходи. Без таких заходів Росія буде й надалі тиснути на всіх, щоб питання про Крим не ставилося, і подібні заходи перетворяться на порожню балаканину. Я не впевнена, що варто було погоджуватися на Нормандський формат без питання про деокупацію Криму, а тут ще й без Путіна», ‒ зазначила правозахисниця.
Президент України Володимир Зеленський, виступаючи на спільній пресконференції після зустрічі в «нормандському форматі» в Парижі, вказав на фундаментальну позицію України та її народу. Зокрема, він зазначив, що і Донбас, і анексований Росією Крим є частиною України.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
