«Потрібно забудовнику ‒ вирубають і червонокнижні»: знищення кримської сосни

Підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксенов доручив припинити вирубку кримської сосни після масових звернень жителів півострова про незаконне знищення дерев і продаж лісопродукції. На своїй сторінці у Facebook Аксенов також повідомив про плани відновити насадження кримської сосни поблизу селища Аерофлотське.

Навесні 2019 року Міністерство природних ресурсів та екології Росії виключило цей вид дерев, який ще називається сосна Палласа, з російського переліку рідкісних і підзахисних рослин Червоної книги. Наказ фактично діє і в анексованому Криму. У російському Мінекології Криму визнали, що кримська сосна й так добре росте на півострові, а в соснових насадженнях підвищений ризик лісових пожеж, який необхідно звести до мінімуму. Про наслідки скасування охоронного статусу для кримської сосни йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Колишній директор Нікітського ботанічного саду Валерій Єжов розповів Крим.Реалії, чим кримська сосна корисна для природи півострова.

– Вона займає приблизно 80% соснових насаджень у Криму, тому в Червоній книзі України вона не була присутня, але була захищена заповідним статусом. Це гірничо-лісовий Ялтинський заповідник та Кримський природний заповідник, де сосна виконувала роль перш за все регулювання клімату. Це приплив додаткового кисню на Південному узбережжі, фітонциди, оздоровлювальне повітря тощо. Але є й інший аспект сосни кримської у степовій зоні: зараз уже зрозуміло, що змінюється клімат, наступають пустелі й напівпустелі. У Херсонській області ця сосна фактично зупинила наступ пісків, тому треба думати не тільки про Південне узбережжя Криму. Всі ці розмови про пожежну небезпеку ‒ я думаю, це все політика. Щоб зберігати зелені насадження, потрібна присутність людини, але не з сокирою в руках, тим більше що соснам загрожують ще й різні захворювання.

Валерій Єжов зазначає, що в межах регулювання щільності насаджень дерева дійсно можуть вирубувати або пересаджувати в інші місця.

– Але для Південного узбережжя Криму питання санітарної вирубки дуже делікатне. У нас є ще червонокнижна сосна Станкевича в таких заповідних місцях, як Батилиман, Ласпі, в Новому Світі. «Великі фахівці» можуть просто переплутати її з кримською сосною, а якщо деревина знадобиться в ім'я якогось будівництва, то так і зроблять. Мені здається, кінцева мета вирубки ‒ саме полегшити собі будівельні питання, але рішення Аксенова прив'язане до Нового року. Це чисто популістський крок, щоб показати, що вони піклуються, охороняють, а потім це все спустять на гальмах.

Російське видання «Новый день» у своїй публікації від 16 грудня звертає увагу на те, що після виключення кримської сосни з переліку рідкісних рослин «більше половини новорічних дерев, які продаються на ялинкових ринках Криму, ‒ це сосна Палласа», причому коштує вона набагато дорожче за інші дерева. Водночас «Комсомольская правда» оскаржує цю інформацію, зазначаючи, що після скасування охоронного статусу сосни привозять тільки з Краснодарського краю сусідньої Росії.

Кримський еколог Маргарита Литвиненко стверджує, що сосна Палласа дійсно зустрічається на ялинкових ринках напередодні Нового року.

– Такі незрозумілі пертурбації в Криму зараз не рідкість. З одного боку, вони говорять, що вивели кримську сосну з Червоної книги. З іншого боку, у Криму для Нового року дерев у достатній кількості взяти не можна: їх не садили після 2014 року, щоб зараз продавати. Якщо це сосна Палласа, торгувати нею в будь-якому разі не можна, це фактично торгівля забороненими видами рослин. Найприкріше, що більшість цих сосен через необґрунтовану дорожнечу просто не продаються. Ми можемо спостерігати, як 1-2 січня автівки звозять ці дерева, щоб переробити їх на тріски. Зараз на ялинкових ринках не говорять, звідки беруть дерева, документи вимагати практично неможливо, як я переконалася. Штампи я бачила тільки в одиничних випадках.

Начальник департаменту лісового та мисливського господарства, старший державний інспектор російського Мінекології Криму Володимир Капітонов висловив місцевим ЗМІ думку, що Червона книга фактично не давала захисту кримській сосні:

«В основному всі хвойні насадження патрулюються постійно. Не можна сказати, що щодня, але практично цілодобово. Зараз посилений контроль цього, але порушників, у порівнянні з попередніми роками, стає менше. Може, народ до цього свідоміше ставиться. То казали, що сосну кримську виключили з Червоної книги, і тепер це колосальна проблема, але ніякої проблеми немає, це залежить від свідомості людей. Червона книга, вона в принципі не захищає сосну кримську, все залежить від людей. Лісова охорона, погано або добре, але працює. Це є, люди про це знають. Штрафи за порушення ‒ від трьох до п'яти тисяч рублів, плюс сума збитку залежить від діаметра та величини зрубаного дерева. Від штрафу в три тисячі рублів до семи років в'язниці».

Маргарита Литвиненко вказує на те, що методи охорони лісу в Криму, за її відомостями, залишають бажати кращого.

‒ Оскільки самих лісників мало, у них дуже велика територія, вони залучають, наскільки мені відомо, казачі організації. Вони не мають повноважень поліції і співробітників лісової охорони, але поводяться набагато жорсткіше. Звісно, люди стали краще розуміти цінність рослин, завдяки телебаченню, радіо, пресі, але вони насправді просто залякані. Вони не один раз бачили жорстокість охоронців і просто не хочуть знову з цим зіткнутися. Це реально те, що говорять люди в селах, які живуть поруч з цими насадженнями. Що стосується штрафів, три тисячі ‒ це багато для тих, хто живе в селах, але це не така сума, яку можна назвати страхітливою. Зрубати й, можливо, заплатити три тисячі або піти на ринок і купити її трохи дешевше? Тим більше з сіл на базар треба їхати, а ліс поруч. А взагалі, якщо якомусь забудовнику потрібно, масово знищуються і червонокнижні рослини.

(Текст підготував Владислав Ленцев)