Твори кримських в'язнів Кремля потрапили до короткого списку фіналістів другого літературного конкурсу «Кримський інжир». За інформацією організаторів конкурсу, це громадський журналіст, активіст «Кримської солідарності» Осман Арифмеметов і Сервер Мустафаєв ‒ координатор громадського об'єднання «Кримська солідарність».
Хто ще подавав свої роботи для участі в «Кримському інжирі»? Як проходитиме конкурс у 2019 році? Як перемогти в конкурсі? На ці та інші актуальні теми в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Доброго ранку, Крим» відповідає програмний директор «Кримського дому» в Києві Алім Алієв.
‒ Люди, які надсилають на конкурс свої роботи, це професійні поети?
Конкурс стає вже народнимАлім Алієв
– Кожен член журі отримував зашифровану роботу. І мені здається, що це важливо для об'єктивності. Коли ми робили розшифровку, ми побачили, що нам прислали роботи дуже різні люди. Наприклад, із сіл Бахчисарайського району, з Судака. І для мене, як організатора такого конкурсу, це дуже важливо. Конкурс стає вже народним. Не просто національним, а виходить за межі України. Свідчення тому ‒ роботи з Йорданії та Туреччини. При цьому роботи надсилали й відомі українські та кримськотатарські поети. Частина з них навіть не потрапила до короткого списку. Це говорить про те, що якість текстів зростає. Теми набагато різноманітніші, ніж торік.
– Коли будуть відомі переможці?
‒ Церемонія нагородження переможців відбудеться 13 грудня в «Будинку звукозапису». Буде нагородження переможців, і ‒ сьогодні я вперше це озвучу ‒ буде перший в історії кримськотатарського народу симфонічний концерт для фортепіано, написаний за партитурами композитора Усеїна Бекірова.
‒ Ви говорите, що теми стали різноманітніші. Що мається на увазі?
Ми видаємо дуже цікаві тексти, які розширюють розуміння КримуАлім Алієв
– Одна з робіт, яка мені запам'яталася, це текст про 20-і роки у Криму, про голод і досліди над людьми в Криму. Про історію професора Павлова (Іван Павлов ‒ КР), який ці досліди проводив. Або про перші поверненнях кримських татар у 60-і роки до Криму. Такі історії теж є. І мені здається, що це перехресно: ми заглиблюємося в дуже різні контексти. Ми видаємо дуже цікаві тексти, які розширюють розуміння Криму.
‒ Це біографічні твори?
‒ Там є дуже різні. Найчастіше, якщо говорити про прозу, це повісті, оповідання. Є з художнім вимислом, а можуть бути засновані на реальних подіях.
‒ Після попередніх конкурсів ви випускали книги. Цього разу теж буде?
‒ Я підозрюю, що це буде не одна книга. Ми отримали багато дитячих робіт. І можливо, ми спробуємо розділити: поезію та прозу зробити як одну книгу, а дитячі роботи ‒ як ще одну. Але це буде вже в 2020 році.
‒ Це писали діти чи ці твори писали для дітей?
‒ Для дітей. Це казки українською, кримськотатарською мовами. Це також переклади. При цьому мене тішить, що у нас з'являються переклади українських письменників і поетів. Переклали Сергія Жадана, Юрія Іздрика, Ліну Костенко. Ці тексти важливі для розуміння української літератури в кримськотатарському контексті. Це взаємопроникнення, культурний діалог, якого нам дуже не вистачало в попередні 20 років.
‒ Це можна назвати «містком» між материком та островом?
Ми візьмемо великі теми, про які ми чомусь не говорилиАлім Алієв
– Абсолютно. Тому, наприклад, ми говоритимемо про війну та мир в історичних наративах. Що нас розділяє? Що нас об'єднує в історії? Ми говоритимемо про табуйовані теми в літературі: про тему сексу, ненормативної лексики. Ми також говоритимемо про літературу з в'язниць із відомими дисидентами. І ми говоритимемо про літературу Кримського ханства. Ми візьмемо великі теми, про які ми чомусь не говорили.
– Твори кримських в'язнів Кремля Османа Арифмеметова та Сервера Мустафаєва потрапили до короткого списку фіналістів. Що це за роботи?
‒ Це два тексти ‒ у різних категоріях. Поезія Сервера Мустафаєва ‒ про те, хто ми є насправді: погляньмо в глиб себе, у традиції, хто ми ‒ кримські татари, мусульмани. А текст Османа Арифмеметова ‒ проза та частина історії про те, як прийшли до нього з обшуком, як він потрапив за ґрати. Тексти нам передали через адвокатів. Це нас дуже глибоко зворушило. Для нас дуже важливо, що такі тексти приходять. Це не означає, що вони будуть переможцями, але до фіналу роботи потрапили об'єктивно.
‒ Коли журі бачить такий текст, а поруч, наприклад, конкурсна робота про природу, відчувається різниця смислів?
Кожен текст оцінюється за п'ятьма категоріямиАлім Алієв
– Кожен текст оцінюється за п'ятьма категоріями. Харизма тексту, наскільки він прописаний за канонами, правилами української або кримськотатарської мов, глибина тексту, новизна теми... Це не означає, що ми прочитали текст і поставили загальну оцінку. Ні. Щодо кожного критерію ми виставляємо бали, потім вони підсумовуються.
‒ А чи надсилають вам роботи люди з іншою політичною позицією? Які думають, що Крим ‒ це Росія?
‒ У текстах таких історій не було. Чи отримували ми роботи від таких людей? Я не знаю. У нас немає запитання: «Яка ваша позиція?».
‒ А якби отримали?
‒ Текст оцінювався би за мистецькою значущістю.
Довідка: Перший письменницький конкурс «Кримський інжир» стартував влітку 2018 року. Прийом робіт завершився 31 жовтня. За цей час на конкурс прийшло 244 роботи від 135 авторів з усієї України в шести номінаціях: «поезія», «проза кримськотатарською мовою», «проза українською мовою», «переклад» і «жіночий погляд».
(Текст підготував Артем Лаптієв)
