«Кримчани приємно здивовані»: що нового на пунктах пропуску «Каланчак» і «Чонгар»

На адміністративному кордоні Криму з Херсонською областю запрацювали оновлені пункти пропуску «Каланчак» і «Чонгар». Тут завершилася перша черга реконструкції, яку почали наприкінці вересня, а саме облаштування режимної зони, де кримчани проходять паспортний контроль.

Завдання реконструкції контрольно-пропускних пунктів в'їзду-виїзду на адмінкордоні з Кримом влітку 2019 року поставив новообраний президент України Володимир Зеленський. Тоді голова Херсонської області Юрій Гусєв пообіцяв завершити роботи на «Каланчаку» та «Чонгарі» до кінця 2019 року, в іншому випадку ‒ піти у відставку.

Журналіст Крим.Реалії у Херсоні Ірина Домащенко розповідає, яку роботу провели будівельники.

– Усі чекали президента, але він не приїхав. Як сказав голова Херсонської обласної адміністрації Юрій Гусєв, візит Зеленського не скасовується, а переноситься. Можливо, він приїде на відкриття сервісних зон. Ми спілкувалися з людьми ‒ кримчани говорять, що приємно здивовані тому, що тут відбувається. На їхню думку, нові КПВВ набагато кращі за ті, які були до цього, і навіть кращі, ніж на боці окупантів. Багатьох цікавив туалет ‒ тепер він є в режимній зоні і виглядає гідно. Що стосується самої режимної зони, тут асфальтована дорога, покладена тротуарна плитка, приміщення для оформлення документів і проходження митниці стали комфортнішими. Є лавочки та навіс, де можна сховатися від дощу.

Ірина Домащенко зазначає, що проєктувальники також подбали про людей з інвалідністю, і що наступним етапом має стати облаштування сервісної зони.

– Там буде автовокзал, центр надання адміністративних послуг, кімната матері та дитини. Тут уже працює служба доставки, має почати працювати медичний пункт. У прикордонних районах є велике питання з нелегальними пасажироперевезеннями ‒ доходило навіть до сутичок цих перевізників із чиновниками. Наскільки я знаю, був проведений конкурс, і легальні перевізники є, але питання в тому, наскільки їм дають працювати. До «Чонгара» без власного транспорту поки дістатися проблематично, проте чиновники обіцяють, що питання буде вирішене. Зараз тут уже стоїть майбутня будівля автовокзалу, тому сподіваємося, що якість транспортних послуг покращиться.

Голова Херсонської обласної державної адміністрації Юрій Гусєв вважає досягненням відкриття двох оновлених пропускних пунктів вже у листопаді та називає приблизну вартість робіт.

– Нові контрольно-пропускні пункти покликані задовольнити потреби людей, щоб ті, хто перетинає адміністративний кордон, повертаючись із тимчасово окупованої території, або їдучи туди, тепер відчували, що держава Україна на всіх рівнях про них піклується. Щодо питання, чому за п'ять років нічого тут не зробили, це не до мене: я очолюю облдержадміністрацію рівно чотири місяці. За цей час ми зробили великий ривок разом із Міністерством інфраструктури, особисто з міністром Владиславом Криклієм і з керівником «Укрзалізниці» Євгеном Кравцовим. Ми менше ніж за два місяці реалізували доручення президента та провели масштабну реконструкцію КПВВ. Поки фінальну суму ми назвати не можемо, але попередньо йдеться про суму приблизно 100 мільйонів гривень, отриманих Україною від донорів.

Юрій Гусєв підкреслює, що, за його розпорядженням, уже працює міжвідомча група для легалізації транспортних перевезень та протидії нелегальним підприємцям у цій сфері. Голова Херсонської обласної державної адміністрації не виключає, що після того, як на «Каланчаку» та «Чонгарі» будуть повністю завершені всі роботи, пункт «Чаплинка» закриють через непотрібність.

Помічник начальника Азово-Чорноморського регіонального управління з питань взаємодії із засобами масової інформації Держприкордонслужби України Максим Сорока розмірковує про перспективи «Чаплинки» й оцінює нові умови роботи на інших пропускних пунктах.

– Дійсно, досить невелика кількість людей перетинає адмінкордон через КПВВ «Чаплинка». Зараз питання про закриття не стоїть. Як тільки все буде облаштоване на «Каланчаку», дивитимемося на «Чаплинку». У будь-якому випадку, це рішення буде ухвалювати адміністрація Держприкордонслужби спільно з різними міністерствами, Кабінетом міністрів. Що стосується нинішньої реконструкції, в ній були враховані рекомендації та зауваження від нашої служби: були створені якісні умови як для людей, які переходять, так і для співробітників. Це збільшення кількості віконець для паспортного контролю, тепло, затишок, навіси для прикордонників. Це окремий модуль для відпочинку та споживання їжі, вольєри для собак. Створені всі умови, щоб співробітники якісно виконували свої завдання.

За даними Держприкордонслужби України, з 2014 року пасажиропотік через адміністративний кордон зменшується. Раніше відомство повідомляло, що за вісім місяців 2019 року українські прикордонники оформили в обох напрямках 1 722 098 осіб, що на 23129 менше аналогічного періоду минулого року.

Експредставник президента України в Автономній Республіці Крим Борис Бабін вважає, що українській стороні не варто перетворювати контрольно-пропускні пункти на адмінкордоні на постійні об'єкти.

– Загалом завдання президента було виконане. Було б добре, щоб і наступні завдання президента щодо Криму так само виконувалися. Питання облаштування цих пунктів важливі, як і надання адміністративних послуг громадянам ‒ це правозахисні, гуманітарні питання. Звісно, їх не варто змішувати з завданнями деокупації та протидії російській агресії. Наскільки ці пункти мають бути стаціонарними ‒ політичне питання. Я сподіваюся, сьогодні є компромісне бачення: все-таки, тут не державний кордон, і має бути констатація того, що це тимчасові споруди, але, водночас, із забезпеченням гуманітарних потреб. Поки не вирішена проблема нелегальних перевезень та надання адміністративних послуг.

Борис Бабін раніше висловлював думку, що надавати такі послуги прямо на адмінкордоні може бути небезпечно через потенційне стеження з боку російських спецслужб, і що такі центри мають розташовуватися в населених пунктах.

(Текст підготував Владислав Ленцев)