«Сто років в'язниці за віру». Активісти ‒ про ялтинську «справу Хізб ут-Тахрір»

Російський прокурор вимагав загалом 98,8 року позбавлення волі для шістьох фігурантів ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір»: Мусліму Алієву ‒ 20 років позбавлення волі, Інверу Бекірову ‒ 20,6 року, Емір-Усеїну Куку ‒ 15 років, Вадиму Сіруку ‒ 15 років, Арсену Джеппарову ‒ 13,6 року, Рефату Алімову ‒ 14,6 року в'язниці.

Обвинувачені у цій справі були затримані в лютому-квітні 2016 року в Ялті. Їх звинувачують у причетності до забороненої в Росії ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір».

Міністерство закордонних справ України вимагає від Росії звільнити фігурантів ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір».

Член Меджлісу кримськотатарського народу Гаяна Юксель вважає подібні дії з боку російської влади репресіями щодо кримськотатарського народу.

«Подібні жахливі за термінами покарання за неіснуючі злочини ‒ це ще одна картинка тієї реальності, яка настала в Криму після 2014 року. За 23 роки, та й після, цими людьми, яких зараз називають терористами, не було скоєно жодного теракту, не було жодного прецеденту. Це яскравий приклад репресій проти корінного народу Криму, нехтування його правами», ‒ повідомила вона Крим.Реалії.

На її думку, Росія для західного світу навмисно створює картинку загрози в особі кримських татар у Криму.

«Представники західних країн, налякані загрозою тероризму, при озвучуванні такої інформації та звинуваченні цих людей часто вважають за краще просто вірити, ніж з'ясовувати тонкощі, деталі, займатися аналізом ситуації. А самій Росії потрібна картинка наявної загрози в Криму, з якою вона нібито успішно веде боротьбу, і головне місце в цьому сценарії мають займати саме кримські татари», ‒ зазначила Гаяна Юксель.

Кримськотатарський активіст Ренат Параламов, який зазнав тортур у Криму і виїхав після цього на материкову Україну, впевнений, що під приводом боротьби з тероризмом російська влада розправляється з неугодними на півострові.

«Основний резонанс справ щодо «Хізб ут-Тахрір» пов'язаний зі звинуваченням, до якого ця організація не причетна. Двадцятирічна історія діяльності легально в Україні ‒ тому приклад. У Криму ніколи не чули про загрозу тероризму, але після подій 2014 року очевидно, що «боротьба з тероризмом» перетворилася на інструмент розправи над неугодними. А через світову увагу до проблеми Криму це стало ще очевидніше. Усі репресії пов'язані із загальносвітовою ісламофобією, і Росія не виняток, а навпаки ‒ вона один з їхніх хедлайнерів у цьому питанні. І прийшовши до Криму, вона продовжувала ту роботу, яку вона напрацювала у себе на материку», ‒ розповів Крим.Реалії активіст.

Він зазначив, що звинувачення в тероризмі ‒ це «зведення рахунків за мирний спротив у Криму».

«Думаю, що Росія готова повністю звільнити всіх політв'язнів, тим самим ще раз показати світовій спільноті, що з нею можна домовлятися і відновити колишні відносини. Ускладнення у вирішенні цього питання пов'язане з тим, що, думаю, тут замішані більші гравці, які мають свої інтереси. Кримські мусульмани не використовували силові методи боротьби, і підтвердження тому ‒ історія кримськотатарського національного руху. Тому сьогодні ми бачимо, що мирна боротьба виявляє всю брехливість Російської Федерації і помилкові звинувачення в тероризмі, поваленні державного ладу тощо. Через те що ситуація з Кримом привертає світову увагу, виразніше виявляється незаконність і неспроможність звинувачень у тероризмі», ‒ вважає активіст.

Кримськотатарський активіст Ісмаїл Рамазанов, вимушений залишити анексований півострів, також вважає, що звинувачення у «справі Хізб ут-Тахрір» пов'язані не з тероризмом, а з мирним спротивом російській анексії Криму.

«На мій погляд, Російська Федерація намагається маніпулювати кримськотатарським питанням. Що стосується фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір», то серед них є відомі правозахисники, наприклад, Емір-Усеїн Куку, Сервер Мустафаєв. Є серед них активісти. Насправді, кожен з них зробив свій внесок у ненасильницький спротив кримських татар. Ті ж волонтери, які допомагають сім'ям політв'язнів, ті, хто приходить до судів для підтримки своїх співвітчизників, ‒ всі вони частина мирного спротиву нашого народу російській окупації Криму», ‒ повідомив свою думку Крим.Реалії активіст.

Активістка громадського руху «Вільний Крим» Еміне Ібраїмова вважає, що переслідування і репресії не зможуть зламати дух кримськотатарського народу.

«Ми опинилися в «королівстві кривих дзеркал», де за вкрадені мільярди дають медалі та звання, а за віру ‒ сто років в'язниці. Все це говорить про те, що у країні все дуже складно з такими поняттями, як свобода та права людини. Сподіваюся, що ситуація з часом зміниться, враховуючи все більше прагнення народу до свободи. Кримські татари довели, що залякати нас не вийде. Ми занадто волелюбний народ, ніякі репресії цього не змінять», ‒ сказала активістка.

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомила, що робоча група на чолі з помічником президента України Андрієм Єрмаком продовжує переговори про звільнення 113-ти українських в'язнів, серед яких 89 ‒ кримські татари.

Україна має забезпечити ефективну інформаційну підтримку кримським татарам, яких переслідують через політичні мотиви в анексованому Криму. Про це 14 жовтня повідомила адвокат Ліля Гемеджи під час зустрічі родичів другої бахчисарайської групи «Хізб ут-Тахрір» у Кримському домі.