Активісти громадянського руху «Кримська солідарність» оголосили на Кримському півострові чергову акцію зі збору 10-рублевих монет. Ці кошти необхідні для виплати штрафів, призначених кримським татарам за акцію в Москві на підтримку співвітчизників, засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір».
Акцію «Єдність дорожча за штрафи» активісти «Кримської солідарності» оголосили 30 липня у відповідь на рішення Таганського районного суду Москви, який оштрафував 18 кримських татар за акцію протесту проти переслідувань своїх співвітчизників російською владою в Криму. Перед цим, 11 липня, російська поліція затримала в Москві кілька десятків кримськотатарських активістів, які прийшли до будівлі Верховного суду Росії з плакатами «Наші діти не терористи», «Припиніть репресії в Криму».
«У кримських татар є одна чудова традиція ‒ розділяти біди та радості разом. «Кримський марафон» та акція «Єдність дорожча» ‒ це показник того, якими б величезними не були штрафи, народ не погодиться з несправедливістю і допомагатиме своїм співвітчизникам і одновірцям», ‒ наголосили активісти.
Під час марафону в соцмережах люди з різних регіонів почали публікувати свої фотографії з плакатами «Єдність дорожча за штрафи» та 10-рублевими монетами. Крим.Реалії розповідають, для яких цілей активісти збирають гроші.
За що в Москві судили кримських татар
Акції біля Верховного суду Росії передували події 24 грудня 2018 року. В той день Північно-Кавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив фігурантів Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» Енвера Мамутова до 17 років позбавлення волі в колонії суворого режиму; Рустема Абільтарова, Ремзі Меметова та Зеврі Абсеїтова ‒ до дев'яти років колонії суворого режиму.
Засуджені провину не визнали, оголосивши про «політичне переслідування» та подали апеляційну скаргу до Верховного суду Росії. 11 липня суд, розглянувши скаргу, постановив скоротити вирок фігурантам справи на три місяці.
У зв'язку з цим кримськотатарські активісти вийшли в Москві на підтримку співвітчизників 11 липня. Чекаючи на рішення суду, вони розгорнули плакати з написами «Наші діти не терористи», «Припиніть репресії за національним та релігійним принципом у Криму». В результаті поліція затримала й доправила у відділки 46 людей.
Стосовно них склали адмінпротоколи за частиною 5 статті 20.2 КоАП Росії (порушення порядку проведення зборів, мітингу, демонстрації або пікетування).
Адміністративні справи розглядали в липні та серпні Таганський, Бутирський і Міщанський районні суди Москви. Наразі рішення ухвалені не в усіх справах, але усі ухвалені постанови однозначні ‒ активістам призначені штрафи від 10 до 20 тисяч рублів. Ці суми відповідають одній кримській пенсії чи зарплаті в сільській місцевості.
Російський адвокат затриманих Костянтин Андрєєв назвав ці рішення «заздалегідь заготовленими».
Найцікавіше, що в Таганському суді справа розглядалася за частиною 5 статті 22. Тобто збори були визнані законними, але дії осіб незаконними
«Це право громадян брати участь у судовому засіданні й чекати біля будівлі суду рішення суду. Це гарантоване Конституцією Росії. Ніде в законі не сказано, що це неможливо. Але найцікавіше, що в Таганському суді справа (щодо кримських татар ‒ КР) розглядалася за частиною 5 статті 22 (КоАП Росії ‒ КР). Тобто збори були визнані законними, але дії осіб незаконними. Така ось плутанина. Ми бачили конвеєр проваджень судових рішень. Рішення, звичайно, були заздалегідь заготовлені. Жодне клопотання адвокатів не було задоволене. Але все, що ухвалено ‒ це підстава для подальшого оскарження в наступних інстанціях і в Європейському суді з прав людини», ‒ сказав він у коментарі «Кримській солідарності».
Не було обтяжувальних обставин у справі, були пом'якшувальні. Проте штраф максимальний
Російська адвокатка Ольга Гнєздилова, яка теж захищала в суді кримськотатарських активістів, говорить, що суд мав можливість призначити менші штрафи, але не став цього робити.
«Усім призначені штрафи максимальні ‒ 20 тисяч рублів. Хоча в суду була можливість призначити нижче мінімуму. Це й Конституційний суд каже, і пленум Верховного суду Росії. Але тим не менше суд визнав це важким порушенням. Не було обтяжувальних обставин у справі, були пом'якшувальні. Проте штраф максимальний», ‒ говорить вона.
Скільки треба заплатити
За інформацією «Кримської солідарності», суддя Таганського районного суду Москви Юлія Смоліна 29 липня призначила штрафи у 20 тисяч рублів 18 кримчанам, затриманим біля Верховного суду Росії 11 липня. Їхні дії були кваліфіковані за частиною 5 статті 20.2 КоАП Росії.
Штрафи у 20 тисяч рублів були призначені кримчанам Рустему Таїрову, Едему Абдуллаєву, Олександру Гаврикову, Кязиму Усеїновим, Наріману Ібраїмову, Зенуру Аппазову, Елеонору Ізмаїлову, Рустему Джелялову, Осману Хошу, Іззету Сайфуліну, Марлену Джемілєву, Ремзі Бейтуллаєву, Рефату Камілову, Осману Абдуразакову, Марлену Ахаєву, Едему Алієву, Еміну Рустемову та Аметхану Умерову.
9 серпня в Міщанському районному суді Москви за цією ж статтею оштрафували на 10 тисяч рублів ще чотирьох кримських татар: Ремзі Сеферова, Мустафу Абдураманова, Мустафу Сейтаблаєва та Азіза Карахалілова. Рішення у цих справах винесла суддя Тетяна Бараковська.
Загальна сума штрафів наразі становить 400 тисяч рублів. Це ще не всі судові розгляди. У серпні плануються судові рішення в інших справах, пов'язаних із акцією 11 липня. Усі їх активісти мають намір оскаржити в апеляційній інстанції. Але якщо вона підтвердить рішення суду першої інстанції, штрафи доведеться виплатити. Тому в Криму активісти вже почали збирати гроші в межах марафону «Єдність дорожча за штрафи».
«Наша підтримка дасть сили і мужність відстоювати права кримських татар»
10 серпня матері кримськотатарських політв'язнів провели дуа (молебень) за своїх дітей і «всіх несправедливо звинувачених і засуджених одновірців». Вони також висловили солідарність з активістами, яким призначили штрафи в Москві й підтримали акцію «Єдність дорожча за штрафи».
Також солідарність із кримськими татарами виявили мусульмани Туреччини ‒ жителі Анталії та Стамбула. В акції беруть участь кримчани різного віку та соціальних статусів: пенсіонери, активісти, підприємці, жінки, діти.
Приєднатися до акції закликав голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
«Почалася кампанія допомоги десяткам кримських татар, над якими відбулися суди за їхню участь у мітингу протесту проти свавілля окупаційної влади, репресій та гонінь. Активісти оголосили в Криму кампанію допомоги цим людям, щоб закрити штрафи. Але питання не стільки в штрафах, скільки в демонстрації єдності кримськотатарського народу. Ми будемо дуже вдячні, якщо до цієї кампанії «Єдність дорожча за гроші» долучаться наші друзі, сусіди, співвітчизники, люди інших національностей у Криму. Ще раз хочу вам побажати якнайшвидшого звільнення від російських окупантів», ‒ сказав він у своєму відеоблозі в Facebook.
На підтримку марафону виступив заступник голови Меджлісу кримських татар Ільмі Умеров.
Допомагає збирати кошти для співвітчизників кримськотатарський журналіст, ведучий телеканалу ATR Шевкет Наматуллаєв.
«Кримський марафон «Єдність дорожча за штрафи» відбувається і на материковій частині України. Наша підтримка кримським активістам дасть їм ще більше сил і мужності відстоювати права кримських татар! Штрафи, як і раніше, будуть виплачені монетами», ‒ повідомив він у соцмережах.
Перераховувати кошти для виплати штрафів кримськотатарських активістів журналіст пропонує на його картку «ПриватБанку». Потім вони будуть передані на півострів.
«Боротьба з народом виявляється безуспішною»
У «Кримській солідарності» поки не можуть назвати кількість учасників марафону. Поки вони судять про неї з соцмереж, де всі охочі публікують фото з 10-копійчаними монетами, але вже зараз говорять, що акція стала міжнародною.
Багато хто розуміє, що в Криму немає ніяких екстремістів і терористів. Є інакомислення, є мирний протест цілого народу
«Ми отримали 148 фотографій із Туреччини, 70 із материкової України, більше ніж 600 фотографій із Криму. Наш марафон з першого дня вийшов за межі національних, конфесійних чи географічних кордонів. Тому що багато хто розуміє, що в Криму немає ніяких екстремістів і терористів. Є інакомислення, є мирний протест цілого народу та бажання захистити людей. І до цього багато хто хоче бути причетними, нехай навіть ось таким символічним внеском у вигляді 10-рублевої монети», ‒ розповів Крим.Реалії координатор «Кримської солідарності» Сервер Чолакчик.
Нинішній марафон став продовженням акції «Кримський марафон», яка вперше була оголошена «Кримською солідарністю» 2017 року. Тоді підконтрольні Росії кримські суди вперше стали практикувати великі грошові покарання для активістів, які приходять підтримати співвітчизників під час обшуків.
Потім практика адміністративних штрафів щодо кримськотатарських активістів стала в Криму масовою. У всіх випадках суми стягнень стають проблемними для сімей. Тому у відповідь на це активісти вирішили збирати гроші всім світом 10-рублевими монетами, якими й виплачують штрафи.
Найбільша сума, яку вдавалося зібрати під час марафону в попередні роки, становила 2 мільйони рублів. Ці кошти пішли на оплату штрафів учасникам одиночних пікетів «Наші діти не терористи» проти репресій щодо кримських татар.
Востаннє активісти збирали кошти в червні 2019 року ‒ на штрафи кримській активістці та правозахисниці Лутфіє Зудієвій і координатору «Кримського дитинства», дружині фігуранта Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» Муміне Салієвій.
У марафоні беруть участь не тільки кримські татари, а й представники інших національностей у Криму та за його межами, кажуть активісти «Кримської солідарності».
«Ми дякуємо всім, хто надав і надає свою допомогу і підтримку, незалежно від конфесії чи національності, і вніс свої 10 рублів (або еквівалент у будь-якій грошовій валюті) у цей марафон, виявивши тим самим свою солідарність з тими, хто піддається тиску та несправедливості, яка відбувається сьогодні в Криму. Ми продовжуємо спостерігати, як боротьба з нашим народом, метою якої є бажання погасити нашу любов, взаємодопомогу та взаємну підтримку, знову виявляється безуспішною», ‒ каже Сервер Чолакчик.
Активісти мають намір продовжувати акцію, поки не зберуть необхідну суму коштів для оплати штрафів. І запевняють, що продовжать її в майбутньому, якщо практика стягнень щодо кримських татар продовжиться.
Затримання кримськотатарських активістів на Красній площі
Сімох кримськотатарських активістів, учасників пікету на Красній площі в Москві 10 липня, після затримання відвезли до відділення поліції Китай-міста. За словами російської правозахисниці Олександри Криленкової, затримали Февзі Абдураманова, Ескендера Люманова, Сінавера Німетуллаєва, Решата Емірусеїнова, Сіяра Гафарова, Енвера Сейтумерова і Сейрана Джемілєва. Всім сімом затриманим закидають порушення встановленого порядку проведення мітингу (стаття 20.2 КоАП Росії).
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
