«Рамзан знає, що його батька вбила ФСБ». Розмова з ворогом Кадирова

«Тумсо, ти просто талант. Ти був би хорошим аміром!», «Тумсо, ти робиш велику справу! Дай Аллах тобі здоров'я!» ‒ такі коментарі залишають глядачі Youtube-каналу Тумсо Абдурахманова. У ролику «Розмова з кадирівським Лордом» вже понад три мільйони переглядів. Сайт «Кавказький вузол» відкрив спеціальну сторінку «Тумсо проти кадирівців», а російська служба Бі-бі-Сі підготувала репортаж «Один день з ворогом Кадирова».

Всього чотири роки тому Тумсо Абдурахманов був нікому не відомим співробітником компанії «Електрозв'язок» у Грозному. Його доля змінилася після випадкового конфлікту з керівником адміністрації глави Чечні Ісламом Кадировим. Тумсо розсудливо залишив Чечню та оселився в Грузії, а звідти перебрався до Польщі. Відеоблог Абдурахманова з різкою критикою того, що відбувається в Чечні став швидко набирати популярності. У 2018 році йому зателефонував голова парламенту Чечні Магомед Даудов на прізвисько Лорд. У лютому у Тумсо відбулася дискусія з міністром нацполітики Чечні Джамбулатом Умаровим.

Тумсо Абдурахманов називає себе громадянином Ічкерії і порушує заборонені теми ‒ зокрема, говорить про роль Ахмата Кадирова, батька нинішнього глави Чечні, який виступав за незалежність і закликав до джихаду, а потім перейшов на бік Росії. У бесіді з журналістом Максимом Шевченком Тумсо назвав Ахмата Кадирова зрадником. Після цього Магомед Даудов оголосив Тумсо кровну помсту, а родичів блогера ‒ 84-річного рідного дядька та двох двоюрідних ‒ змусили відмовитися від нього й пообіцяти, що в разі вбивства Тумсо вони не будуть мститися.

Тумсо Абдурахманов боїться за своє життя та змушений вживати заходів обережності. Польща надала захист його сім'ї, але сам Тумсо отримав відмову в отриманні статусу біженця ‒ оскільки він «являє загрозу для безпеки країни». Тумсо каже, що не розуміє, що стоїть за цим формулюванням. Він намагається опротестувати рішення, але загроза депортації в Росію досить велика.

​У розмові з Радіо Свобода Тумсо Абдурахманов розповів про свій блог, політичні репресії в Чечні та культ Ахмата Кадирова, який він порівнює з радянським культом Леніна.

‒ Журналісти часто називають вас жертвою обставин, жертвою режиму Кадирова, а мені здається, що ви не жертва, а герой, нападник на чудовисько. Як ви самі себе бачите ‒ тим, хто атакує чи чинить спротив?

‒ Однозначно тим, хто захищається. І точно себе не позиціонують як того, хто атакує. Так, іноді я проводжу контратаки, але вони зумовлені обороною. Я змушений цим займатися в цілях самозахисту, щоб не потрапити до них в руки. У будь-якому випадку я є жертвою свавілля, яке там відбувається.

‒ Але чим більше ви виступаєте, тим більша небезпека. А ваші виступи стають все сміливішими, і ви відрізаєте собі шляхи для компромісу.

‒ Я ніколи не ставлю перед собою питання, чи відріжу я шляхи для компромісу. Я просто бачу, що маю на цю тему відреагувати, і реагую. Я ніколи не планував бути блогером, не вибудовував якихось концепцій, все робиться на імпровізації. Буває, що я роблю дублі, перезнімаю якісь помилки, але планів і сценаріїв у мене немає. Напевно, тому ролики й виходять у мене такими природними і справжніми.

‒ Я думаю, що ви вже більше ніж блогер. Ви фактично політик і стихійний правозахисник, адже до вас звертаються люди за допомогою.

‒ Я б себе не хотів характеризувати як політика. Не виключаю, що, можливо, прийду до цього, але поки я блогер і правозахисник, як ви сказали, стихійний, непрофесійний, до якого звертаються у зв'язку з тим, що у людей немає можливості кому-небудь скаржитися на порушення своїх прав. Тому люди звертаються до мене ‒ переважно інкогніто. У мене є навіть прощальні відео: забирають когось, викрадають, його друзі вже в стані готовності, що та людина, можливо, щось про них скаже, наговорить, і найближче коло теж заберуть. Перед тим, як це станеться, вони надсилають мені прощальні відео, показують свої обличчя та говорять: якщо з нами щось трапиться ‒ ми, може бути, загинемо, не повернемося, ‒ будь ласка, ми даємо тобі право ці відео опублікувати. Тому слово «політик» краще ми приберемо звідси, сам себе я так не характеризую. Я блогер і, напевно, стихійний правозахисник ‒ це ви правильно сформулювали.

‒ А коли вас називають ворогом чи навіть головним ворогом Кадирова, як ви сприймаєте таку характеристику?

‒ Я розумію, що я його ворог. Не знаю, головний чи ні ‒ кожна людина має право на свою оцінку. Але те, що ворог ‒ це однозначно. Я його ворог, і він мій ворог, безумовно. Він ворог будь-яких нормальних, порядних людей.

‒ Ви були готові до того, що Лорд оголосить вам кровну помсту? Це стало шоком для вас?

‒ Не скажу, що це шок, але це було несподівано. Але до того, як він її оголосив, чи були у мене ілюзії, що мене не вб'ють, що вони будуть зі мною справедливо спілкуватися? Звичайно, ні. І без оголошення кровної помсти було зрозуміло, що вони мене вб'ють з величезним задоволенням. Хоча оголошення кровної помсти в цей момент я, звичайно, не чекав, для мене це було несподіванкою.

‒ А те, що натиснули на ваших родичів і їм довелося від вас відректися в мечеті, ‒ це незвичайна річ для Чечні?

‒ Це для Чеченської республіки останнім часом буденність, коли змушують людей відмовлятися від своїх родичів за будь-яку критику. Кілька таких було випадків. Родичів блогера Ахмеда Аліхаджиєва теж змусили від нього відмовитися. Тому це для мене було очікуваним.

‒ Багато пишуть про арешти та вбивства гомосексуалів у Чечні, але інші випадки репресій не отримали належного розголосу. Я тільки з вашого відео дізнався про долю викладача Хазіра Єжиєва, який був, певно, убитий за коментар у «ВКонтакте» з приводу Кадирова. На які верстви чеченського суспільства припадають репресії і чи посилюються вони?

‒ З кожним роком репресії тільки посилюються ‒ це однозначно. Десять років тому ми не могли навіть уявити, що настільки все буде складно у нас. Під машину репресій може потрапити абсолютно будь-яка людина, якщо посміє відкрито не погодитися, розкритикувати дії влади. Ось випадок з Айшат Інаєвою, яка в пориві емоцій через чергову хвилю поборів комунальних послуг у 2016 році зробила аудіозапис, де критикувала владу. За це її та її чоловіка Кадиров змусив вибачатися. Потім поїхала ціла делегація до них, був осуд перед усім селом. Це звичайна чеченська жінка. Торік зник безвісти співробітник УФСІН у Чеченській республіці, у січні його тіло привезли, віддали батькам, сказали закопати.

Це вже репресії щодо співробітника державної структури. Репресії нікого не обходять стороною, будь-яка людина може потрапити, незалежно від рангу. Якщо в якийсь момент ви перейдете дорогу представнику влади, то вас змусять вибачатися, як цього депутата з Красноярська. Це взагалі людина з іншого регіону, не чеченець, але його теж торкнулася машина репресій. Вона працює дуже серйозно, і поки впоратися з нею не вдається.

‒ Я згадую історію зі зникненням співака Зелімхана Бакаєва...

​‒ Цілком очевидно, що його вбили. Кадиров по суті зізнався в його вбивстві, просто поклав відповідальність на його родичів. Його звинуватили в приналежності до групи нетрадиційних людей. Вони незграбно намагалися зробити відеоролик, що він нібито перебуває в Німеччині, але журналісти дуже швидко виявили, що це не Німеччина. Очевидно, що його більше немає в живих.

‒ Як би ви охарактеризували Лорда, який оголосив вам кровну помсту?

‒ Це людина, небезпечна для самого Кадирова. Я думаю, що Кадиров розуміє небезпеку, яка походить від Даудова. По-перше, Даудов ‒ чоловік, який спочатку був на стороні Ічкерії, потім був узятий у полон кадирівцями, перейшов на їхній бік, зрадив усіх, хто був разом з ним на боці Ічкерії. Завдяки його інформації його колишні товариші були вбиті. За це він отримав зірку Героя Росії, дуже серйозно піднявся кар'єрними сходами в кадирівській Чечні. Це людина, яка вже один раз зрадила, і Кадиров прекрасно знає, що він, якщо треба буде, його теж зрадить у зручний момент. Даудов розумний у поганому сенсі цього слова. Він набагато розумніший за Кадирова в політичному плані, він набагато кровожерливіший за нього, він навіть досвідченіший, ніж Кадиров.

​У будь-який момент Кремль може змінити свою ставку з Кадирова на нього. При цьому він користується сьогодні авторитетом у кадирівській ієрархії, завдяки чому може замінити Кадирова. Я думаю, Кадиров розуміє, що він для нього небезпечний, швидше за все, у нього якісь думки в голові є, щоб його дискредитувати, усунути. Кадиров дуже ревний до таких речей. Ну і останнє: якщо подивитися за сукупністю найнижчих людських якостей, то Даудов дуже погана людина. Те, як він поводить себе публічно, і те, що він буде робити без камер, ‒ це дві абсолютно різні людини.

​‒ Але навіть і публічно він робить заяви, неприпустимі для глави парламенту. Пам'ятаєте, обіцяв нацькувати вівчарку на російську опозицію... Але все йому сходить з рук.

‒ Поки їм всім все сходить з рук. Будь-кому, хто перебуває в кадирівській ієрархії, все сходить з рук, що б вони не робили. Вони можуть Нємцова вбити прямо під стінами Кремля ‒ це їм сходить з рук. Політковську вони можуть вбити, Естемірову вони можуть вбити. У цьому Даудов не самотній.

‒ Тут є логічна суперечність. Стало бути, вони Кремлю не підкоряються і Кремль не може змінити Кадирова на Даудова. Чечня просто диктує свої умови Москві.

‒ Ні. Я думаю, це ілюзія, яка у вас склалася необґрунтовано. Ці люди підконтрольні Кремлю, і видно, наскільки вони бояться, коли хтось із них опиняється перед своїм начальником Путіним. У цей момент усі маски злітають. Коли Кадиров опиняється в кабінеті Путіна, він з зухвалого хижака моментально перетворюється на маленьке цуценятко. На зустрічі Путіна, Матвієнко та Володіна з очільниками регіональних парламентів Даудов зачитував доповідь. У нього пересохло в роті, так він хвилювався, читаючи цю доповідь! Мені навіть захотілося, щоб Путін до ньогоу підійшов, погладив його, заспокоїв.

Ось ці моменти показують, наскільки це все ілюзія. Вони дуже підконтрольні, вся їхня влада безпосередньо залежить від Кремля. Точно так само, як Кадирова-старшого Кремль прибрав, вони можуть і молодшого прибрати. У будь-який момент можуть просто зробити кадрові перестановки. Так, безумовно, Кремлю доведеться продумати це правильно, щоб без будь-яких заворушень, але це вони зроблять. Також Кремль чудово розуміє, що якщо в якийсь момент просто припинить свою підтримку, то там вони переб'ють один одного. Кадирівська вертикаль тримається тільки через Путіна. Усередині їхньої ієрархії дуже серйозні проблеми, вони один одного ненавидять.

‒ Ви сказали, що вони прибрали його батька. Ви вважаєте, що теракт проти Ахмата Кадирова був спланований у Москві?

‒ Спланований і виконаний, звичайно! Я прекрасно розумію, що ніхто, окрім Кремля, не міг посадити Кадирова-старшого на міну ‒ це неможливо було. У Басаєва не було ніякої можливості посадити Кадирова прямо на міну, це могли зробити тільки в Кремлі. Я ж грозненський, жив прямо в центрі міста поруч із цим стадіоном, де підірвали Кадирова-старшого, все відбувалося на моїх очах. Я пам'ятаю, як ми, будучи підлітками, ходили на цей стадіон грати в футбол, і за два місяці до цього вибуху ми так само йшли грати в футбол, а нас зупинили російські солдати, які оточили цей стадіон, сказали, мовляв, все, хлопці, розвертайтеся.

На наступний день знову пішли грати в футбол, а там знову стоять російські солдати. З цього дня й до вибуху упродовж двох місяців цей об'єкт був повністю підконтрольний російським військам, туди не пускали нікого. Всі, хто там проводив ремонти, проходили через російський огляд, там стояла російська техніка, об'єкт був узятий під охорону завчасно. В таких умовах закласти міну туди, куди сяде Кадиров, це річ неможлива. Тому я, звичайно, не вірю, коли Басаєв говорить, що це вони ліквідували. Я думаю, що Басаєв зробив цю заяву лише для того, щоб отримати фінансування, це політичний хід був з його боку.

​‒ У «ДНР» прибирали Захарченка та інших своїх командирів таким же способом...

‒ У Грозному немає взагалі ніяких сумнівів, що це саме Кремль прибрав Кадирова. Якщо Басаєв туди щось закладав би, він би заклав так, що півстадіону знищили б. У 2004 році в урядовий комплекс заїхала вантажівка, начинена вибухівкою, ось це був типовий басаєвський вибух ‒ такий вибух, що весь Будинок уряду знесло. Це зрозуміло, його почерк. А на стадіоні явно працювали професіонали з ФСБ.

‒ Якщо це розуміють усі в Грозному, стало бути, Рамзан теж так вважає?

‒ Я думаю, Кадиров прекрасно це знає. Кадиров не просто так опинився в момент вибуху в Москві і через півгодини вже був у Кремлі в спортивній формі.

​‒ Так, знамениті кадри.

‒ Він же був керівником служби безпеки, 9 травня ‒ це відповідальний захід, парад, чому він в цей момент опинився в Москві? Кадиров кого тільки не звинувачував у смерті свого батька, він уже й колишнього президента Алханова звинуватив у смерті батька, сказав, що це вони підготували. Потім звинуватив у цьому братів Ямадаєвих. Це говорить про те, що він знає, хто вбив його батька, але використовує цю карту, коли йому вигідно. Потрібно когось оголосити ворогом народу, він звинувачує: ти, мовляв, мого батька вбив. Я думаю, він все прекрасно знає. Навіть смерть його рідного брата через кілька днів після смерті батька (за чутками, він від передозування помер), я думаю, не випадкова.

​‒ Ви не раз говорили про те, що «шлях Ахмата» ‒ це нова релігія в Чечні або ідеологія, схожа на ленінізм...

‒ Однозначно, це пряма паралель з ленінізмом, вони копіюють все. У нас на чеченською мовою була газета «Шлях Леніна», зараз «Шлях Ахмата-Хаджи». Спочатку вони це робили як якусь політичну ідеологію, але останнім часом, особливо цього року, релігійно-політичну роблять. Вони цілеспрямовано зводять Кадирова-старшого в лик святих. Духовні особи всякі, типу муфтія та радників у справах релігій, активно долучилися до цієї роботи.

Припускають навіть такі вирази, що «його слова були пророчими», «він міг передбачити майбутнє», «якщо хтось прийде на його могилу та звернеться до Всевишнього з благанням, то це місце більш гідне того, щоб молитва була почута». Такі заяви робляться, блюзнірські з ісламської точки зору. Думаю, дуже скоро ми побачимо, як на могилі Ахмата Кадирова з'явиться мавзолей, недовго залишилося.

​‒ Вам же й погрожують кровною помстою за нешанобливі слова про Ахмата Кадирова?

‒ У моїх словах не було образи, я просто охарактеризував дії людини, я не назвав його якось принизливо. Я сказав у розмові з Шевченком, що Кадиров-старший є зрадником чеченського народу. Це була відповідь на запитання Шевченка, він запитав «Ким був Кадиров у 1999-му?», я сказав: «Він був тоді вже зрадником чеченського народу». Шевченко сказав, що, мовляв, ви ображаєте його пам'ять. Я сказав: «Я зневажаю пам'ять Ахмата Кадирова». Це не образа людини. Образа людини ‒ це коли Кадиров говорить, що я байстрюк, ось це вже перехід на особистості. Це образа мене, моєї матері, моєї сім'ї. А я просто охарактеризував дії Ахмата Кадирова: він був спочатку на одній стороні, потім перейшов на іншу сторону й став боротися з тими, з ким він був вчора. З будь-якої точки зору цей вчинок називається зрадою, а людина, яка вчинила його, називається зрадником. Гаразд, зі мною можна не погодитися, мені можна висунути контраргументи, але на такі речі не відповідають кровною помстою ‒ це дурість повна. Ось це і є придушення будь-якого інакомислення, тобто людина не може висловити свою думку, навіть якщо він знаходиться за межами цієї республіки. Просто огидні речі там відбуваються.

‒ Тільки що змінився керівник в Інгушетії. Юнус-Бек Євкуров відправлений у відставку. З чим це може бути пов'язане ‒ з територіальним конфліктом з Чечнею?

​‒ Я думаю, що Євкуров не впорався із ситуацією, піднявся занадто великий шум через це. Кремль такий менеджер не влаштовує ‒ це однозначно. Кремлю потрібно, щоб все було тихо. Нехай краще там будуть вбивати, катувати людей, ніж ці мітинги, хвилювання. Уявіть: там іде мітинг, ФСБ довбає звіти кожну годину, і це тримає в напрузі влади. Такий намісник, який не може впоратися з цією темою, їм не потрібний. Євкуров не захотів стати, як Кадиров, катом свого народу, тому його змінили. Я думаю, що для жителів Інгушетії це не найкраща зміна. Зараз вони радіють, але потім будуть ностальгувати за Євкуровим.

​‒ Чи є прихована соціальна напруга в Чечні, чи московські гроші якось стримують ситуацію?

‒ Соціальне напруження в Чечні стримує тиранія. Ніякі гроші з тих, що виділяються Кадирову, до населення не доходять. Навпаки, населення грабують, і за рахунок цього грабунку Кадиров возить всю свою бійцівську команду відпочивати в Дубай, цілий рік там орендує віллу. Розкрадання бюджету передбачає те, що у людей забирають гроші. На міністерства, на різні відомства бюджет виділяє гроші, і ці гроші опиняються в кишені у Кадирова. Це ціла програма переведення в готівку грошей, підставні фейкові контракти. Тому гроші точно нікого не тримають. Тільки тиранія, яку влаштовує Кадиров. Люди зникають без вести, потім привозять їхні тіла, навіть не дають поховати відповідно до канонів ісламу, кажуть: швидко закопайте вночі, як собак. Ось ці речі людей зупиняють. Звичайно, люди бояться.

‒ На вас не намагалися напасти? Було щось, окрім заочних образ?

‒ Ні, нічого такого не було. Різні погрози в соціальних мережах, повідомлення, але спроб замаху не було жодного разу.

‒ Чеченські емігранти старшого покоління, з якими я говорив, називають вас голосом покоління. Чи відчуваєте ви себе таким виразником думок чеченської молоді?

​‒ Так, це правда. Основна моя аудиторія ‒ молоді люди, від підліткового віку і до 40 років. Але я не кажу нічого такого, чого люди не знають, ексклюзиву в моїх словах немає, за винятком рідкісних випадків, а так я кажу те, що знають усі, але сказати не можуть, тому що з ними станеться те, що з Хізіром Єжиєвим сталося. Потреба висловитися є. Я це говорю, і люди раді тому, що я висловлюю їхні думки. Я їх дуже добре розумію, адже я теж був на їхньому місці буквально три-чотири роки тому, перебуваючи в Грозному. Коли в Європі хтось висловлювався, я дивився, і в мене було таке відчуття, що це я висловився, і мені було приємно. Я розумію, що вони відчувають, коли я говорю.

‒ Ви підтримуєте зв'язок зі старою опозиційною діаспорою? Наприклад, з людьми, які роблять «Кавказ-центр»?

‒ Це прабатьки «Імарату Кавказ», це тема, яка мені нецікава, від них я тримаюся подалі. Є люди, які були в уряді у Дудаєва, потім у Масхадова, старе покоління ‒ Закаєв, Ідігов. З кимось із них у мене є взаєморозуміння, але переважно ми просто ігноруємо одне одного, а в якихось випадках навіть є нападки на мене. Я поки не відповідаю, бо сьогодні ми не потребуємо таких чвар. Час, я думаю, все розставить на свої місця.

‒ Бачив вашу цікаву бесіду з сином Джохара Дудаєва...

‒ Джохар Дудаєв, безумовно, був геніальною людиною. Тепер кадирівська пропаганда виливає брехню на сім'ї наших колишніх лідерів ‒ сім'ю Дудаєва, сім'ю Масхадова. Кадирова заслужено звинувачують у розкішному житті, в тому, що він грабує і народ, і російську скарбницю, і на ці гроші шикує. І саме в цьому вони постійно намагаються звинуватити дітей Дудаєва, дітей Масхадова, кажуть, що, мовляв, це вони гроші крали. Найголосніше кричить «тримай злодія» сам злодій. Сьогодні сім'я Дудаєва ‒ біженці в одній з країн Європи, у них немає вілл в Дубаї, у них немає багатомільйонних скакунів. Звідки у держслужбовця Кадирова гроші на спортивні клуби, величезний таксопарк, один з найдорожчих у світі особистий літак?

‒ Так само працює і московська пропаганда, вони постійно намагаються звинуватити опозиціонерів у корисливості.

‒ Коли я говорю про кадирівську пропаганду, я її не відокремлюю від кремлівської. Це все одна влада,одна методичка, працюють вони за однією схемою. Є така тенденція, я її давно помітив, що на Чечні Кремль випробовують якісь ноу-хау. Щось у Чечні випробовується, впроваджується, а потім у всій Росії. Чечня зараз є полігоном для Кремля: якщо там пройде, то і в Росії пройде.

‒ Як ви уявляєте ідеальний розвиток ситуації в Чечні?

‒ Ідеальний розвиток подій ‒ це повернення до мирного договору між Росією та Чеченською республікою Ічкерія від 1997 року, який був підписаний Єльциним і Масхадовим. Повернення до цього договору, повне виведення військ, деокупація регіону ‒ ідеальний результат, але вкрай малоймовірний.

‒ А ідеальний розвиток вашої приватної історії? Польща вам відмовила в політичному притулку. Що ви маєте намір робити? Не збираєтеся переїжджати до іншої країни?

‒ Я не маю ніякої можливості куди-небудь переїжджати, буду домагатися статусу біженця тут. Але поки, на жаль, не можу сказати, що є позитивні зрушення в моїй справі.

‒ Ви підозрюєте, що рішення ухвалене під тиском Кадирова?

‒ Я думаю, що йде серйозніше робота, не на рівні Кадирова ‒ це вже рівень російських спецслужб. Мабуть, у них є порозуміння в цьому питанні з польськими колегами. Я просто не знаю, в чому мене звинувачують, тому мені дуже складно коментувати або якось захищатися. Але очевидно, що російські спецслужби дали якусь неправдиву інформацію, на яку, на жаль, купилися польські спецслужби. Мені б дуже хотілося дізнатися, в чому конкретно мене звинувачують.

‒ У вас є можливість опротестувати це рішення?

‒ У мене є різні інстанції для апеляції. Питання по притулок перебуває у Вищому суді Польщі, аналог Верховного суду Росії. Питання по депортацію в іншій інстанції ‒ це управління у справах іноземців.

‒ Тобто негайна депортація вам не загрожує?

‒ Коли ти визнаний небезпечним для країни, стосовно тебе, на жаль, не працюють правові норми, тебе можуть у будь-який момент просто тупо посадити на літак і вислати. І були такі прецеденти. Тому моє становище дуже небезпечне. Не можу сказати, що я живу спокійно, будучи впевненим, що мене не депортують, але в той же час правові важелі у мене ще не вичерпані.

‒ А ви отримали підтримку від польських юристів, правозахисників?

‒ Так, навіть польський омбудсмен був присутній на моєму слуханні в суді. За мене заступилися Amnesty International, Human Rights Watch, російський «Меморіал», польські журналісти, польський омбудсмен. Але поки це, на жаль, не дає ніяких результатів.