«В очах не було життя». Історія Асана Чапуха

Крим.Реалії завершують цикл історій про фігурантів «справи Веджіє Кашка». Останній матеріал ‒ про найстаршого з обвинувачених Асана Чапуха. Він пробув у СІЗО менше за всіх, але дуже постраждав, в першу чергу морально.

Асану Чапуху ‒ 65 років. За 321 день в ув'язненні він переніс два інсульти, тричі оголошував голодування. Останній раз не їв тиждень, вимагаючи надати йому медичну допомогу. Йому змінили запобіжний захід 10 жовтня 2018 року з утримання в СІЗО на домашній арешт. А в лютому 2019 року підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя зняв частково обмеження запобіжного заходу, дозволивши Асану Чапуху самостійно відвідувати лікаря в чітко визначений час. Його дружина Асіє Чапух згадує день, коли чоловіка в жовтні минулого року привезли додому: «Коли його відпустили, радості було стільки ж, скільки ось тоді, коли відпустили хлопців (змінили запобіжний захід для Бекіра Дегерменджі, Казіма Аметова та Руслана Трубача ‒ КР). Але коли його привезли, це було звичайно страшно бачити. Тому що привезли мало не овоч. Зараз більш-менш, а то в очах майже не було життя. Було важко дуже ‒ дивитися в ці очі».

Асіє Чапух згадує, що під час затримання Асана її в Криму не було ‒ вона поїхала до дочки в сусідню Росію. 22 листопада 2017 року чоловік провів її, а наступного дня зателефонували родичі: «Ваш будинок оточили й ОМОНівці, і ФСБ. Асан поїхав до Сімферополя, ми не можемо нічого зрозуміти». На обшук Асана Чапуха привезли близько 22:00, цього ж дня заарештували, а наступного вже був суд із обрання запобіжного заходу.

Зараз Асіє та Асан Чапух вимушено живуть на орендованій квартирі в Сімферополі, це було головною умовою слідчого для домашнього арешту. Під час нашої розмови з Асіє Асан мовчки дивився телевізор. Він майже не встає з дивана, йому важко пересуватися, в СІЗО у нього відняло всю ліву сторону, він дуже погано говорить після двох пережитих інсультів і дуже гостро сприймає розмови про період, проведений у в'язниці.

У кімнаті на видному місці лежить тонометр, Асіє говорить, що тепер майже не розлучаються з цим приладом.

«Коли інших хлопців відпустили під домашній арешт, йому (Асану Чапуху ‒ КР) стало погано після засідання. Звичайно, він дуже зрадів і перехвилювався. Тиск підскочив моментально. Йому зараз не можна переживати ніяких різких емоцій: ні негативних, ні позитивних. Я максимально намагаюся не нагадувати й не розпитувати його про час, проведений в ізоляторі, тому що для нього це болючі спогади. Там дуже сильно ламають людей», ‒ зазначає Асіє.

Чапух сподівається, що результатом буде «хоча б умовний термін. Вони не винні ні в чому, просто хотіли бабусі допомогти. Вони вже стільки перенесли ‒ усі четверо ‒ і стільки здоров'я вони втратили, не передати». Асіє Чапух зазначає, що незважаючи на всю ситуацію з арештом її чоловіка, без народної підтримки було б набагато важче: «Я дуже вдячна людям за ці суди, за дзвінки, за допомогу. Треба щось? Відразу ж привозять, допомагають, відгукуються. Незважаючи на жах усієї ситуації, я не відчувала себе покинутою весь цей час. Спасибі їм за це, молодці».

Через кілька днів після візиту до сім'ї Чапухів було чергове судове засідання у «справі Веджіє Кашка». Всі фігуранти вже перебували під домашнім арештом, їх везли на засідання з дому.

У перерві між слуханнями люди, які прийшли підтримати своїх друзів, розповідають: «Заходимо до зали, намагаємося потрапити на засідання, а судові пристави між собою обговорюють. Мовляв, ось ще, на них бензин витрачати, возити їх із дому на суд, із суду додому. Мовляв, знайшли собі таксі безкоштовне». Хтось із натовпу, почувши цю розповідь, голосно парирує: «Ось! Я і кажу, відпустіть людей невинних ‒ і бензин витрачати не треба буде, він і так у Криму нині дорогий».

«Справа Веджіє Кашка» не закрита. Всі фігуранти перебувають під домашнім арештом. У кожного з них на нозі браслети, а виходити їм не можна далі порогу власного будинку. Їх возять автомобілями російської Федеральної служби виконання покарань під конвоєм, вони все так само відвідують судові засідання, звинувачення з них не зняті. Проте 10 жовтня 2018 року та 24 січня 2019 року ‒ дні, коли Бекіру Дегерменджі, Асану Чапуху, Руслану Трубачу та Казіму Аметову більше не довелося перебувати в стінах Сімферопольського СІЗО ‒ все запам'ятали надовго.

«Мені здається, тоді гуляв весь Крим. У нас останнім часом так мало приводів для радості, що ми хапаємося за будь-яку можливість. А вже коли невинні люди мають шанс нарешті бути вдома, а не в тюрмі ‒ це взагалі щастя», ‒ розповідає кримськотатарська активістка Лутфіє Зудієва.

«Справа Веджіє Кашка»

23 листопада 2017 року в Сімферополі російські силовики затримали групу кримських татар ‒ Казіма Аметова, Асана Чапуха, Руслана Трубача та Бекіра Дегерменджі.

Їх підозрюють у вимаганні коштів у громадянина Туреччини Юсуфа Айтана. При затриманні російськими силовиками стало погано ветерану Кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка. Пізніше жінка померла.

Активіст кримськотатарського національного руху Наріман Джелял стверджує, що громадянин Туреччини, через якого затримали групу активістів, вкрав гроші сім'ї Веджіє Кашка.

27 січня підконтрольний Кремлю Київський райсуд Сімферополя змінив запобіжний захід фігурантам «справи Веджиє Кашка» Бекіру Дегерменджі, Казіму Аметову та Руслану Трубачу й відправив їх під домашній арешт.

Після анексії в Криму фактична російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».