Упродовж минулого року деякі топ-чиновники в уряді Криму опинилися за ґратами, ще частина ‒ чекає підсумків слідства. Не обійшлося і без нових скандальних арештів. Всі справи стосуються корупції та зловживання владою. А на материковій Україні кримських політичних діячів судять за статтями про держзраду та посягання на територіальну цілісність. Згадуємо найрезонансніші кримінальні справи 2018 року.
Гучні арешти та звинувачення
Серед найгучніших затримань кримських чиновників минулого року можна виділити справи віце-прем'єра Криму Віталія Нахлупіна, екс-мера Ялти Андрія Ростенка та першого російського мера Сімферополя Геннадія Бахарева.
З цієї трійки уникнути покарання поки що вдалося лише Андрію Ростенку. 22 травня його затримали російські силовики в московському аеропорту «Шереметьєво» й звинуватили в перевищенні посадових повноважень у використанні землі санаторію «Алупка» (що перебуває під контролем МВС Росії). 23 травня Басманний суд Москви виніс рішення про утримання Ростенка під вартою до 21 липня, а пізніше Московський міський суд визнав це рішення законним.
Після двох місяців тримання в московському слідчому ізоляторі кримського чиновника випустили на свободу під підписку про невиїзд. На цьому наполягав і глава російського уряду Криму Сергій Аксенов (Аксьонов). За його словами, Ростенко невинний.
16 листопада кримінальну справу проти екс-мера Ялти закрили через відсутність складу злочину.
На думку російського активіста в Криму Володимира Гарначука, Сергій Аксенов кинувся рятувати Андрія Ростенка через їхнє спільне кримінальне минуле.
«Колеги у 90-ті, знають не перший рік один одного. Андрій був вищим за ієрархією, ніж Аксенов. І, відповідно, він (Аксенов ‒ КР) розумів, що якщо почне говорити Ростенко, то питання ставитимуть Сергію Валерійовичу. Відповідно були кинуті всі сили на його звільнення», ‒ сказав російський активіст.
Проти першого російського мера Сімферополя Геннадія Бахарева теж порушили кримінальну справу. Бахарев став мером кримської столиці у вересні 2014 року, пішов у відставку в серпні 2017 року. А в травні 2018 року екс-мера звинуватили в тому, що він передав якійсь компанії в користування земельну ділянку, що належить муніципалітету, разом з майстернями, господарськими та складськими приміщеннями на ній. При цьому орендна плата в бюджет не сплачувалася, що є порушенням російського законодавства. У зв'язку з цим слідство вирішило, що Бахарев завдав шкоди місту в розмірі 3,2 мільйона рублів.
Екс-мера Сімферополя звинувачують за частиною 3 статті 285 Кримінального Кодексу Росії ‒ зловживання посадовими повноваженнями, що потягнули за собою тяжкі наслідки. Зараз Бахарев перебуває під підпискою про невиїзд.
Російський активіст Володимир Гарначук вважає, що арешт Бахарева демонструє втрату Аксеновим впливу в Сімферополі:
«Бахарев був Аксенівським ставлеником, і зараз Аксенов майже програв Сімферополь Константинову (спікеру кримського парламенту Володимиру Константинову ‒ КР). Не дивуйтеся, що Бахарев був стільки часу, ‒ його тримали, тому що працювати з Аксеновим ніхто не палає бажанням. Тому що всі розуміють: ти або сядеш, або тебе запишуть у «загін брудних тварин».
Одним з найбільш скандальних затримань кримських чиновників була справа віце-прем'єра Криму Віталія Нахлупіна. Його заарештували 17 жовтня в Москві за звинуваченням у систематичному отриміанн хабарів ‒ загалом на суму в 5 мільйонів рублів.
Віталій Нахлупін ‒ представник так званої «макіївської» команди. У 2010 році екс-прем'єр Криму Василь Джарти призначив його своїм позаштатним радником. Пізніше Нахлупін зайняв посаду генерального директора підприємства «Кримтролейбус», а після виборів до кримського парламенту став головою комісії з бюджетної та економічної політики. У вересні 2014 року Нахлупін теж обирався, але вже до підконтрольного Росії парламенту півострова. Він пройшов за списком «Единой России» і був призначений на посаду голови комітету економічної, бюджетно-фінансової та податкової політики.
Нахлупіну інкримінують частину 6 статті 290 КК Росії ‒ одержання хабара в особливо великому розмірі. Санкція цієї статті передбачає позбавлення волі від 8 до 15 років, великий штраф і можливу заборону обіймати посади у владі.
У листопаді суд заарештував нерухомість і більше ніж 14 мільйонів рублів, що належать Віталію Нахлупіну та його сім'ї. Але 12 грудня Московський міський суд скасував арешт. У справі Нахлупіна також проходять у статусі обвинувачених колишній т.в.о. заступника міністра транспорту Криму Валентин Дукорський та колишній перший заступник голови Держкомітету конкурентної політики Криму Ярослав Сливка.
На думку Володимира Гарначука, Нахлупіну не поталанить як Ростенку. Він пояснює це тим, що чиновник просто не входить у коло довірених осіб Сергія Аксенова, і той не рятуватиме його від в'язниці.
«У цьому різниця між Нахлупіним та Ростенком ‒ що Аксенов, як і Кадиров, намагається взагалі нікого з чужих не підпускати навіть близько до регіональних справ і грошей, в першу чергу. Тобто він створює фінансово-промислову імперію, спираючись на це вузьке коло своїх колег з 90-х років», ‒ розповів Гарначук в інтерв'ю Крим.Реалії.
Голова кримського відділення партії «Коммунисты России» Леонід Грач вважає, що всі ці арешти ‒ тривожний знак для глави російського уряду Криму.
«Аксенівщина» ‒ це величезна чорна пляма на тілі КримуЛеонід Грач
«Для Аксенова це має бути не те що тривожний ‒ а останній дзвінок. Йому треба зібратися, набратися мужності й попроситися кудись до Сибіру поїхати попрацювати. Тому що краще їхати туди працювати, ніж зашлють туди. Тому в цьому сенсі «аксенівщина» ‒ це величезна чорна пляма на тілі Криму».
Позбавлені свободи
У 2018 році було два гучних обвинувальних вироки кримським чиновникам ‒ екс-меру Феодосії Дмитру Щепеткову та екс-віце-прем'єру Криму Олегу Казуріну.
Дмитру Щепеткову винесли обвинувальний вирок 28 березня. Його визнали винним у злочинах, передбачених трьома статтями Кримінального кодексу Росії (частина 3 статті 30 та частина 6 статті 290 ‒ замах на отримання хабара в особливо великому розмірі, а також частина 1 статті 285 ‒ перевищення посадових повноважень).
Мером Феодосії Щепетков став у 2013 році ‒ після того, як убили його попередника Олександра Бартенєва. Він підтримав перехід Криму під російський триколор і втримав обійману посаду градоначальника після анексії, після виборів вже за російським законодавством.
21 грудня 2015 року Щепеткова заарештували співробітники ФСБ. У квітні 2017 року йому зачитали обвинувальний акт, що складався з трьох епізодів. У першому йдеться про те, що у травні 2015 року Щепетков вимагав у підприємця Сергія Аванесяна внести півмільйона рублів як благодійний внесок на фестиваль «Барабулька». За це, за версією слідства, екс-мер пообіцяв вирішити питання з орендою павільйону, в якому підприємець надає послуги громадського харчування. Також слідство звинувачувало екс-мера у вимаганні 250 тисяч рублів під виглядом благодійної допомоги ветеранам-інвалідам від забудовника Романа Лукичева.
Сторона звинувачення просила суд позбавити волі екс-градоначальника Феодосії на 9 років з відбуванням покарання в колонії суворого режиму та призначити штраф у розмірі 64 мільйони рублів.
Щепеткову зачитували вирок вісім годин. Йому присудили 8 років ув'язнення та штраф у 42 мільйони рублів.
А Олега Казуріна визнали винним в отриманні хабара в розмірі 27 мільйонів рублів ‒ за вирішення питань освоєння коштів федеральної цільової програми розвитку Криму. Це один з найгучніших корупційних скандалів у Криму. Справу розглядали майже півтора року.
Олег Казурін ‒ росіянин. У російський уряд Криму прийшов у січні 2016 року. А до цього з 2014 року керував департаментом міського господарства Севастополя. Пізніше був призначений заступником губернатора Севастополя, але лише на кілька днів ‒ його несподівано перевели до Ради міністрів заступником Сергія Аксенова.
В уряді Казурін займався питаннями реалізації Федеральної цільової програми з розвитку Криму та Севастополя. Він працював там близько року ‒ у грудні 2016 року чиновника відіслали у відставку за «систематичне невиконання доручень, державних завдань». А через півтора місяця його затримали співробітники кримського главку Слідкому Росії.
Київський районний суд Сімферополя засудив колишнього віце-прем'єра Криму Олега Казуріна до 11,5 років позбавлення волі.
Затримані та засуджені на українському материку
Екс-заступник російського міністра спорту Криму Фарух Камалов, депутат Євпаторійської міськради Сергій Осьмінін, та керівник відділення російського громадського руху «Волонтери Перемоги», довірена особа Володимира Путіна на виборах Олена Одновол отримали умовні терміни на материковій частині України.
Фаруха Камалова затримали співробітники Служба безпеки України 2 лютого 2018 року на адміністративному кордоні з Кримом, на пункті пропуску «Каланчак». Сергія Осьмініна СБУ затримала у квітні за підозрою в причетності до анексії Криму. А на Олену Одновол наділи наручники 23 квітня на пункті пропуску «Чонгар».
Олену Одновол звинуватили в державній зраді. Фаруха Камалова та Сергія Осьмініна судили за статтею 110 Кримінального Кодексу України ‒ «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України». Всіх їх засудили до 5 років умовно з випробувальним терміном на 3 роки. Фарух Камалов навіть виїхав до Криму.
Екс-депутату Верховної Ради АРК Василю Ганишу пощастило менше ‒ він отримав реальний 12-річний термін. Співробітники СБУ та української Держприкордонслужби затримали Ганиша 28 квітня 2015 року, коли він виїжджав із Криму на материк. Прокуратура АРК звинуватила екс-депутата в державній зраді ‒ сприянні підривній діяльності Росії на території Криму. Йдеться про участь Ганиша в проведенні «референдуму» в березні 2014 року, в голосуванні за Конституцію Криму та участь у виборах місцевого самоврядування.
Суд у справі Ганиша почався у серпні 2015 року. З січня 2016 року він перебував під домашнім арештом. Екс-депутат свою провину не визнав, наголошуючи, що він був єдиним, хто проголосував тоді проти проведення «референдуму» 2014 року.
Вироку очікують ще двоє фігурантів справ про держзраду ‒ колишній російський міністр охорони здоров'я Криму Петро Михальчевський та екс-депутат севастопольської міськради Володимир Галичий.
Михальчевського затримали українські силовики в січні 2018 року та помістили під варту ‒ спочатку в СІЗО Херсона, а влітку перевезли в київський ізолятор. У червні розслідування справи екс-міністра було завершене, зараз її розглядає Дніпровський районний суд Києва.
Галичого затримали 22 вересня 2015 року на адмінкордоні з Кримом, на пункті пропуску «Каланчак». Його звинувачують у тому, що він вчинив державну зраду, проголосувавши за «незалежність Криму та Севастополя» (частина 1 статті 111 Кримінального кодексу України)
Обидва зараз перебувають у СІЗО й чекають на вирок.
