Вашингтон може «ліквідувати» нове покоління російських ракет, якщо Москва не припинить їхню розробку – цю заяву американської представниці в НАТО і реакції на неї цитує британська Financial Times. Німецьке видання Der Spiegel розповідає про першу за останні 55 років нобелівську лауреатку з фізики, а New York Times оприлюднило дослідження про начебто фінансові зловживання президента Трампа, які сягають давнього минулого. Про це в огляді західної преси.
Високоранговий дипломатичний представник США попередила, що Вашингтон може «ліквідувати» нове покоління російських ракет, якщо Москва не припинить їхню розробку в порушення договору від 1987 року, мовиться у статті ділового видання Financial Times.
Автори цитують слова посла США в НАТО Кей Бейлі Гатчисон, яка заявила у вівторок на прес-конференції у Брюсселі, що Вашингтон – як і раніше – націлений на дипломатичні кроки, проте готовий розглянути можливість військового удару, якщо Росія продовжить розробляти ракетну систему середньої дальності. «У такому випадку ми будемо розглядати можливості ліквідувати (російську) ракету, яка здатна завдати удару по будь-якій із наших країн», – заявила Гатчисон.
«Контрзаходи (з боку США) будуть мати на увазі знищення ракет, що розробляються Росією в порушення договору. Вони попереджені», – цитує видання посла США в НАТО.
Експерт із ракетного озброєння у вашингтонському Міжнародному інституті стратегічних досліджень Майкл Еллеман назвав зауваження Гатчинсон безвідповідальними. За його словами, будь-який попереджувальний удар з боку США буде «неабиякою провокацією», здатною «дуже швидко загостритися».
«Я підозрюю, що вона намагалася сказати, не дуже витончено і не дуже ясно, що ми будемо розвивати оборонні технології і можливості нейтралізувати загрозу, що виходить від конкретно цієї системи», – вважає експерт.
«Згодом, після того як деякі американські офіційні особи у приватному порядку заявили, що Гатчисон висловилася неточно, вона написала на своїй сторінці у Twitter, що «не говорила про попереджувальний удар по Росії». За її словами, вона мала на увазі, що Росія повинна повернутися до дотримання договору про ядерну зброю, інакше США доведеться зрівняти з нею свій потенціал, щоб захистити себе і інтереси НАТО», – повідомляють автори статті.
Нобелівський тиждень у центрі уваги міжнародних оглядачів і, зокрема, те, що вперше за останні 55 років Нобелівську премію з фізики отримала жінка.
Канадка Донна Стрикленд загалом стала третьою жінкою-фізиком, чиї заслуги були удостоєні Нобелівської премії. Працю, яка схилила шальки терезів Нобелівського комітету на її користь, учена написала у віці 26 років, повідомляє німецька газета Der Spiegel.
«У грудні 1985 року в спеціалізованому виданні Optics Communications була опублікована перша стаття Донни Стрикленд. Їй тоді було 26 років, і в рамках своєї кандидатської дисертації вона займалася дослідженнями ультракоротких лазерних імпульсів високої інтенсивності», – йдеться в статті. Праця невелика, на три сторінки лише, але змістовна, коментує автор статті Юлія Мерло.
«Через тридцять із гаком років, 2 жовтня 2018 року, вона була удостоєна за цю роботу Нобелівської премії в галузі фізики, ставши третьою жінкою, яка отримала цю нагороду, і першою за останні 55 років», – підрахувала журналістка.
У 1903 році нагороду отримала Марія Склодовська-Кюрі за дослідження радіації, а в 1963 році Марія Гепперт-Майєр за відкриття, що стосуються структури оболонки ядра.
Донна Стрикленд, яка нині є професором Університету Ватерлоо в Канаді, розділила премію з французом Жераром Муру і американцем Артуром Ешкіном. Вона розповіла у телефонній розмові німецькому виданню: «Експерименти приносили мені тоді величезну радість – я проводила в лабораторії багато годин».
«Нобелівська премія, що дісталася цього року Стрикленд, припала якраз на той момент, коли ведуться інтенсивні дискусії щодо ролі жінок в природничих науках. Сьогодні фізики по всьому світу обговорюють доповідь свого колеги з Європейської організації з ядерних досліджень (Cern), в якому йдеться про нібито несправедливу підтримку жінок-учених у сфері природничих наук і ставиться під сумнів компетентність деяких жінок-фізиків, які обіймають престижні посади», – мовиться у статті німецького видання.
У 2010 році новинний портал The Record запитав Стрикленд про те, чому так непросто захопити молодих жінок фізикою. На її думку, чималу роль у цьому відіграли такі серіали, як «Теорія Великого вибуху», йдеться в статті.
«Сьогодні існує усталена думка, що фізика – це царина супер-розумників і мега-кар’єристів», – заявила тоді фізик. А хто хоче бути схожим на них? Сама себе Стрикленд назвала «лазерною ентузіасткою».
Президент США Дональд Трамп зміг значно збільшити свої статки завдяки «сумнівним податковим хитрощам» і «відвертого шахрайства з податками». Про це йдеться в матеріалі видання New York Times за підсумками багатомісячного розслідування фінансових і податкових операцій батька Трампа, великого нью-йоркського забудовника Фреда Трампа, який помер у 1999 році.
Автори матеріалу стверджують, що Трамп отримав від свого батька капітал у розмірі близько 413 мільйонів доларів. Ця цифра не збігається з офіційною версією Дональда Трампа. Він стверджує, що батько дав йому на розвиток бізнесу кредит на один мільйон.
Статки Фреда Трампа, передані його чотирьом дітям, склали близько мільярда доларів. Податок на цю суму мав сягнути 550 мільйонів доларів. Однак за допомогою різних податкових маневрів, пише газета, родина виплатила державі 52 мільйона 200 тисяч. Як кажуть цитовані газетою фахівці з податків, деякі з цих маневрів виглядають незаконними, проведеними з метою обману податкових органів.
У статті йдеться про те, що Фред Трамп почав таємно передавати гроші Дональду Трампу й іншим своїм дітям багато років тому. NYT стверджує, що спадкоємці Фреда досі отримують дивіденди від діяльності компанії Трампа-старшого.
Автори матеріалу звинуватили Дональда Трампа в тому, що він допоміг батькові збільшити статки завдяки сумнівним податковим схемам, включаючи незаконне отримання податкових відрахувань.
NYT наводить думку експертів із оподаткування. За словами фахівців, Трамп навряд чи зазнає карного переслідування, оскільки передбачувані злочини, в яких його звинувачують, були здійснені багато років тому. Однак президента можуть оштрафувати або піддати іншим видам адміністративних покарань, якщо його провину вдасться довести.
Прес-секретар Білого дому Сара Сандерс заявила, що стаття «вводить читачів в оману». Вона додала, що державна податкова служба США «багато десятиліть тому розглянула і схвалила ці транзакції».
