На п’ятому році війни Україна досі немає законодавчої бази для належного розгляду воєнних злочинів. Вже рік на розгляді Кабінету міністрів перебуває законопроект змін до Кримінального кодексу, розроблений на основі міжнародного права, зокрема Римського статуту. В чому суть пропонованих змін та що вони дадуть Україні? Про це у розмові Радіо Свобода з одним із розробників законопроекту, правником, доцентом Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Антоном Кориневичем.
Цим законопроектом ми пропонуємо провести належну криміналізацію міжнародних злочинів. Нагадаю, міжнародне право виділяє 4 категорії таких злочинів: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочин агресії.
Необхідно створити умови для реалізації правосуддя за скоєння міжнародних злочинів
Зараз в українському Кримінальному кодексі є стаття про геноцид, немає – про злочини проти людяності, є 438-а стаття із дуже розмитими формулюваннями про воєнні злочини, а стаття про злочин агресії не відповідає сучасним уявленням про такий злочин.
Така ситуація фактично і привела до того, що від початку агресії Росії проти України українські суди лише раз застосували статтю 438.
Якщо цей законопроект змін до Кримінального кодексу буде ухвалений, то Україна нарешті отримає можливість належним чином судити воєнних злочинців, належним чином розглядати ці міжнародні злочини в українських судах. По суті, це створення умов для реалізації правосуддя за скоєння міжнародних злочинів.
– Які саме зміни ви пропонуєте?
– Те, що ми пропонуємо у цьому законопроекті, повністю відповідає Римському статуту. Готуючи ці пропозиції, ми вивчали законодавство різних країн – від Грузії до Німеччини та найкращий міжнародний досвід – і побачили, що найкраще міжнародні злочини закріплені у Римському статуті.
Римський статут необхідно ратифікувати
Коли в Україні працювали над відповідними статтями Кримінального кодексу про міжнародні злочини, Римський статут ще тільки розроблявся. Відповідні положення Кримінального кодексу зараз виглядають відверто застарілими, такими, що зберегли старі підходи. Настав час зробити кроки, щоб держава Україна в межах своєї правової системи могла притягати винних осіб до кримінальної відповідальності за скоєння міжнародних злочинів, зокрема, воєнних злочинів.
Ми пропонуємо внести до Кримінального кодексу України окремий розділ, що стосуватиметься цих міжнародних злочинів і надати таким чином правоохоронцям і судам чіткі основи для належної кваліфікації цього типу правопорушень.
– Парламент України досі не ратифікував Римський статут, хоча до цього народних депутатів давно закликають правозахисники.
– Так, тут є проблема. Але Україна визнала юрисдикцію Міжнародному кримінальному суду (МКС) шляхом подання двох звернень відповідно до положень пункту 3 статті 12 Римського статуту. А отже МКС може розглядати злочини, що підпадають під його юрисдикцію, які були скоєні на території України з 20 лютого 2014 року.
Це означає, що якщо у деяких політиків і були якісь побоювання, то після визнання Україною юрисдикції МКС, вони вже не мають жодного сенсу. Тож, наша думка, думка юристів-міжнародників така: Римський статут необхідно ратифікувати.
– Проте, ваш законопроект теж ще навіть не виносився на розгляд профільного парламентського комітету, а досі перебуває на погодженні у Міністерстві юстиції.
– Я не знаю, з чим пов’язане таке зволікання. Адже на першому етапі Мінюст дуже позитивно оцінив наші пропозиції, там є люди, які підтримують законопроект. Міністерство юстиції виступило партнером у цьому питанні. Тож, я дуже сподіваюся, що найближчим часом, законопроект передадуть на розгляд до профільного комітету Верховної Ради, а потім він успішне пройде голосування і буде ухвалений.
