Спеціально для Крим.Реалії
Влада Сполученого Королівства до кінця року планує розширити свою військову присутність у Чорному морі. У Лондоні не виключають, що російський флот спробує заблокувати Одесу, використовуючи анексований Крим як стратегічний плацдарм.
Міністр оборони Великої Британії Гевін Вільямсон повідомив, що влада країни відряджає в Україну підрозділи Королівської морської піхоти й патрулі Королівського військово-морського флоту. Як цитує міністра газета The Daily Telegraph, основна мета Лондона ‒ протидія спробі Кремля «переглянути підсумки холодної війни». Видання підготувало детальний репортаж про нещодавній візит Гевіна Вільямсона на лінію розмежування українських сил і терористичних «республік» Донбасу. Британський міністр запевнив, що Лондон посилить підтримку України, яка в матеріалі видання названа «союзником» Сполученого Королівства.
Британська військова присутність у Чорному морі необхідна, щоб стримувати агресивні плани Москви. Судячи з інформації англійських журналістів, влада Сполученого Королівства має інформацію про агресивні плани Кремля. «Очікується, що Одеса, яка є найбільшим портом України, в найближчі місяці зазнає тиску з боку російського флоту, коли вони (російська влада ‒ КР) спробують здійснити економічну блокаду», ‒ йдеться в репортажі.
Від безпеки України безпосередньо залежить спокій у Британії
Раніше Москва фактично заблокувала українські порти в Азовському морі. Росіяни нарощують військову базу в Криму винятково заради тиску на Україну та країни НАТО. Судячи з дій британського керівництва, на Заході усвідомлюють всю серйозність такої загрози. Гевін Вільямсон сказав, що від безпеки України безпосередньо залежить спокій у Британії. «Поки існує небезпека, ми й надалі будемо разом з вами (з українськими військовими ‒ КР). Чим безпечніше ви будете себе почувати тут, тим безпечніше буде нам у Великій Британії», ‒ сказав британський міністр під час візиту на Донбас.
Посилення британської присутності в Чорному морі ‒ адекватна реакція на дії Москви. Анексія українського Криму, війна на Донбасі, спроба втрутитися в американські та європейські вибори, отруєння в Солсбері та інші російські «фокуси» ‒ системні прояви «гібридної війни», яку Москва розв'язала проти колективного Заходу.
Посилення британської присутності в Чорному морі ‒ адекватна реакція на системні прояви «гібридної війни», яку Москва розв'язала проти колективного Заходу
Британці мають намір покарати росіян за хімічну атаку в Солсбері, під час якої ледь не загинули колишній російський агент Сергій Скрипаль і його дочка Юлія. Проти них застосували отруйну речовину «Новачок». Від такої ж отрути постраждали жителі сусіднього міста Еймсбері ‒ Дон Стерджесс і Чарлі Роулі. Дон Стерджесс померла через кілька днів після госпіталізації. Британські спецслужби, провівши копітке розслідування, висунули звинувачення проти двох росіян, яких вони вважають агентами Головного розвідувального управління Міністерства оборони Росії. Прем'єр Тереза Мей, виступаючи в парламенті, повідомила, що замах на Скрипаля був схвалений «на найвищих рівнях російської держави».
У британському уряді наголосили, що розроблять нові санкції проти Москви за атаку в Солсбері вже після того, як Сполучене Королівство вийде зі складу ЄС. Британці активно готуються протидіяти кремлівській агресії не тільки на території своєї країни, але й там, де це можливо. Акваторія Чорного моря й анексований Крим фактично стали територією військово-політичного протистояння Москви та Лондона.
Дії британської влади в черговий раз підтверджують тезу про те, що анексований півострів залишається найслабшою точкою на «тілі» режиму президента Володимира Путіна. У внутрішній політиці захоплення української території призвело до стрибка популярності президента Путіна, але істотно послабило позиції Москви на міжнародній арені. Як тільки в американців і європейців виникає необхідність покарати Москву за її витівки, б'ють, у першу чергу, по анексованому Криму. Росіянам методично вказують, що їм все одно доведеться забратися із захопленої території.
Зважаючи на заяви пана Вільямсона, британська влада має інформацію про агресивні плани Москви в Чорному морі. Кремль готується до того, що може програти спочатку президентські, а потім і парламентські вибори в Україні, заплановані на наступний рік. У такому випадку в росіян залишиться тільки один інструмент для ліквідації українського суверенітету ‒ військова ескалація.
Взявши під контроль Азовське море, росіяни гарантовано спробують заблокувати українські порти в Чорному морі. Мета ‒ максимально ускладнити експорт українських товарів, скоротити приплив валюти в країну й обвалити українську економіку. За розрахунками Кремля, жорстка економічна криза має призвести до політичного хаосу, а потім і до колапсу української державності. Наявність у Чорному морі навіть обмеженого контингенту британського флоту та морської піхоти буде вагомим стримувальним фактором для Москви.
Наявність у Чорному морі навіть обмеженого контингенту британського флоту та морської піхоти буде вагомим стримувальним фактором для Москви
Частково колективний Захід намагається виправити помилку 2008 року, коли росіянам фактично зійшли з рук війна проти Грузії, окупація Абхазії та Південної Осетії. Російське керівництво, надихнувшись легкою перемогою, наважилось на захоплення Криму. Навесні 2014 року вся кремлівська верхівка, немов під копірку, повторювала мантру: «Захід не посміє сваритися з Росією через Крим». Місцеві учасники анексії повірили в ці байки, наївно вважаючи, що півострів за один-два роки фактично буде визнаний «російським». Зрештою, нічого подібного не сталося.
Американці та британці усвідомлюють, що анексований Крим за жодних обставин не можна списувати з рахунків. Тому що спочатку Кремль «з'їсть» півострів, потім всю Україну й після цього нападе на країни НАТО. Кремлівська гра зі «вставання з колін» зайшла так далеко, що президент Путін змушений нарощувати градус конфронтації. Протистояння із Заходом та утримання Криму за всяку ціну ‒ дві «скріпи», на яких поки що тримається нинішній російський режим.
Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
