Президент України Петро Порошенко у Верховній Раді розповів про роботу над змінами до Конституції щодо Криму. За словами президента, після ухвалення правок до зовнішнього курсу держави будуть розроблені зміни щодо Криму. Порошенко не уточнив, які конкретно кроки він має на увазі, але додав, що найближчим часом буде скликана Конституційна комісія стосовно кримського питання. Раніше робоча група цієї комісії презентувала текст запропонованих змін та розпочала обговорення документа.
Як президент оцінює зміни до Конституції України щодо Криму? Як враховуватимуть інтереси кримськотатарського народу в місцевих виборах? І як забезпечать рівні права для всіх жителів Криму? На ці та інші питання в ефірі Радіо Крим.Реалії відповідає радник голови Меджлісу кримськотатарського народу Арсен Жумаділов.
‒ Чи ознайомився Петро Порошенко з пропозиціями зміни Конституції щодо Криму?
‒ Президент бачив ці зміни. Навіть більше, за його реакцією на запропонований текст, за тим, що він сказав Мустафі Джемілєву та Рефату Чубарову, ми розуміємо, що він ці зміни підтримує, а текст, запропонований робочою групою, його влаштовує. Він був готовий до 18-травня 2018 року. Є також законопроекти, що розвивають положення запропонованих змін ‒ їх два: проект закону про статус кримськотатарського народу та про корінні народи в Україні.
‒ Процес затягується?
‒ Ми сподівалися, що Конституційна комісія буде скликана ще в травні, потім у червні, потім наприкінці серпня. Сьогодні вересень, а ми не знаємо точну дату її скликання.
‒ Як зараз виглядають основні положення змін до Конституції та законопроектів щодо Криму?
Статус кримської автономії черпає свою особливість у праві кримськотатарського народу на самовизначення
‒ Головна філософія в тому, що статус кримської автономії черпає свою особливість у праві кримськотатарського народу на самовизначення як корінного в Україні та в Криму. Від цього ми відштовхуємося. Ми хотіли б, щоб кримськотатарська в автономії використовувалася на рівні з державною мовою. Другий пункт: якщо ми визнаємо депортацію 1944 року й те, що подальша політика Радянського Союзу була геноцидом кримськотатарського народу, то вмикаймо компенсаторні механізми, щоб відновити статус-кво.
‒ Що це означає на практиці?
‒ До 1944 року кримських татар на півострові було близько 35%, тому ми пропонуємо закласти гарантоване представництво в парламенті Криму на рівні 34%, тобто, по суті, однієї третини місць. З одного боку, це не порушує принцип, що коаліцію формує демократично обрана більшість ‒ росіяни, українці, євреї та інші ‒ а з іншого боку, наша меншість буде не маргінальною, як завжди до цього, а реальною, дієвою. Третій пункт: курултаї кримськотатарського народу мають отримати законодавчо закріплений статус, щоб його колективні права були захищені тими, хто має мандат на представлення всього народу. Відповідно, розробляється певний функціонал, в рамках якого вони взаємодіятимуть з органами державної влади та місцевого самоврядування. Вони консультуватимуться з Курултаєм, з Меджлісом з питань, що зачіпають права й законні інтереси кримськотатарського народу.
‒ Як бути з місцевими виборами в Криму? Ухвалювати окремий закон?
‒ Ми не стали виокремлювати це від загального порядку в державі ‒ все буде вбудоване в закон про місцеві вибори. Якщо на якомусь етапі місцеві вибори прийдуть, наприклад, до обрання за мажоритаркою, то в Криму просто будуть створені 66 спільних мажоритарних округів і 34 округи кримськотатарських умовно. Якщо система буде пропорційною, то в Криму створять один багатомандатний округ загальний і один кримськотатарський, на 34 мандати.
‒ Як же буде визначатися, хто в якому окрузі голосує? І як можна поділити Крим між загальними та кримськотатарськими округами?
Норми будуть гнучкими й відповідатимуть тому, як розвиватиметься українська держава
‒ Якщо місцевий житель ідентифікує себе як кримський татарин і відомості про нього внесені до реєстру кримськотатарського народу, тоді він голосує один раз у кримськотатарському окрузі. Якщо він до реєстру не внесений, він голосує один раз у загальному окрузі. Таким чином ми забезпечуємо рівне голосування. Кримські татари сформувалися на території всього півострова, отже, норми, про які я говорю, поширюватимуться на всю його територію. На карту Криму буде накладено дві сітки: згідно з однією, він буде розділений на 66 загальних округів, і друга сітка накладається на всю територію Криму ‒ це 34 мажоритарних кримськотатарських округи. Відповідно, не вийде географічно так, що хтось не зможе проголосувати в тому окрузі, в якому б хотів. Один і той самий населений пункт входитиме в один з мажоритарних округів на загальних підставах і в один з кримськотатарських мажоритарних округів. Так чи інакше, норми будуть гнучкими й відповідатимуть тому, як розвиватиметься українська держава.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
