Про розірвання угоди з Росією щодо Азовського моря «не може бути й мови». Про це під час наради керівників закордонних дипломатичних представництв заявила заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль. «Це дасть можливість Російській Федерації заявити про територіальний спір», – пояснила вона.
Як заяву українських дипломатів і взагалі потенційну можливість денонсації документа з боку України в односторонньому порядку оцінюють юристи з міжнародного права?
«Будь-які держави вкрай рідко визнають наявність між ними територіального спору, бо це вимагає його подальшого вирішення. Зокрема, через звернення обох сторін до міжнародних судових інстанцій», – зауважила Радіо Свобода віце-президент Української асоціації міжнародного права, доктор юридичних наук Ольга Буткевич.
«Скажімо, Міжнародний суд ООН практично не ухвалює рішення на користь винятково однієї із сторін у міждержавних справах. Такий собі «принцип збалансованості», і його Україна свого часу вже відчула на собі. В рішенні 2009 року щодо острова Зміїного Міжнародний суд ООН прийняв аргументи України, що Зміїний – не скеля, а саме острів, проте ресурсні райони на шельфі відвів Румунії», – згадала вона.
Загострення давньої проблеми
Проект постанови з пропозицією денонсації укладеного у 2003 році Договору між Україною і Російською Федерацією щодо співробітництва у використанні Азовського моря і Керченської протоки Верховна Рада зареєструвала на початку липня цього року.
Документ дає можливість заявляти про порушення з боку Російської Федерації у Міжнародному трибуналі з морського праваОльга Буткевич
Професор Ольга Буткевич вважає, що розривати договір Україні не варто. Вона пояснює, що «документ дає можливість заявляти про порушення з боку Російської Федерації у Міжнародному трибуналі з морського права» (International tribunal for the law of the sea (ITLOS) – незалежний судовий орган, який розглядає правові суперечки на основі положень Конвенції з морського права).
Згоден із нею і колега – професор кафедри міжнародного права та міжнародних відносин Одеської юридичної академії Тимур Короткий.
Україна позбавиться правової основи, на підставі якої зможе закликати Росію до відповідальностіТимур Короткий
«Денонсувати договір в односторонньому порядку Україна потенційно може. Так, процедура непроста, але можлива. Проте я би обережно ставився до цього питання, оскільки тоді Україна позбавиться правової основи, на підставі якої зможе закликати Росію до відповідальності, оцінювати протиправність її дій», – зазначив він Радіо Свобода.
Тимур Короткий нагадав, що двосторонній договір про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки (документ підписано в грудні 2003 року, а чинності він набув в квітні 2004 року) свого часу з’явився «під тиском» конфлікту щодо острова Тузла, спричиненого спорудженням Росією дамби в Керченській протоці.
«Вже тоді лунали певні побоювання, що згода про делімітацію внутрішніх вод Азовського моря не буде ухвалена. Врешті-решт, так і сталося: кілька десятків раундів двосторонніх переговорів нічим не завершились», – зазначив він.
При тому, що необхідність розмежування лінії державного кордону на Азовському морі у договорі від 2003 року зазначена, упродовж принаймні десяти років – аж до окупації Криму – Росія цей процес саботувала, а після 2014 року фактично «заморожена» проблема загострилась, додає він.
Ситуацію в Азовському морі розглядатиме РНБО
«Ми повинні враховувати позицію, озвучену Міністерством закордонних справ, дипломатичне відомство має для неї підґрунтя. Існує позов до арбітражу при Міжнародному трибуналі з морського права. Зміст документа в цілому є конфіденційним. Але із тих заяв, які раніше робило наше МЗС, можна припустити, що у позові йдеться не тільки про Чорне, а й про Азовське море і Керченську протоку. Зрозуміло, що наші дипломати занепокоєні ймовірним ускладненням юридичних проваджень як у згаданому позові, так і в інших перспективах. З іншого боку, маємо також враховувати точку зору на проблему в Азовському морі інших уповноважених органів влади. Це – міністерства оборони, інфраструктури, Державна прикордонна служба, Державне агентство рибного господарства України тощо», – зауважив в інтерв’ю Радіо Свобода постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим, юрист-міжнародник Борис Бабін.
Ситуацію в Азовському морі розглядатимуть на засіданні Ради Національної безпеки і оборони України. Про відповідне доручення повідомив президент України Петро Порошенко. В свою чергу МЗС має підготувати пропозиції щодо забезпечення інтересів України у акваторії Азовського моря.
Також, за словами міністра інфраструктури України Володимира Омеляна, Україна проводить переговори зі США та країнами Європи про запровадження санкцій проти Росії за блокаду Азовського моря.
Міжнародне правосуддя не є швидким, моментальним, утім, воно неминучеОльга Буткевич
«Оскільки зараз ми є свідками того, що дії Росії є комплексними, системними по розвалу фактично всієї створеної після Другої світової війни Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин, то і відповідь на нинішню агресію Росії триває по кількох фронтах – на економічному (це санкції), дипломатичному, юридичному», – пояснює віце-президент Української асоціації міжнародного права Ольга Буткевич.
Вона впевнена: «Все це обов’язково дасть результат – в комплексі, згодом. Міжнародне правосуддя не є швидким, моментальним, утім, воно неминуче».
Кремль прокоментував ідею розриву договору
Тим часом речник президента Росії Дмитро Пєсков, коментуючи ідею розриву Договору про дружбу між країнами заявив, що двосторонні відносини України та Росії перебувають у ситуації, «яку буде важко чимось зіпсувати».
«Двосторонні відносини перебувають безперечно в ситуації, яку буде важко чимось зіпсувати. Двосторонні відносини перебувають у глибокій кризі. Поки що немає жодних факторів, які свідчили б про наявність перспектив у нинішній ситуації до їх нормалізації», – сказав Пєсков.
Водночас, на його думку, «навіть в умовах цієї глибокої кризи було б нерозумно робити якісь кроки, які завдадуть додаткової шкоди народам двох країн».
