Спеціально для Крим.Реалії
Москва продовжує насаджувати кримчанам і жителям сусідньої Росії «правильну» історію української Революції гідності, окупації та подальшої анексії Криму.
Комітет російської Ради Федерації з науки та освіти надішле до Міністерства освіти Росії запит про те, чи залишилися в шкільних бібліотеках підручники історії з «некоректним висвітленням подій в Україні та в Криму». Перший заступник голови комітету Лілія Гумерова днями розповіла журналістам, що комітет вже надсилав листи на ім'я міністра освіти та науки (так посада називалася до поділу російського Міносвіти на дві структури ‒ Міннауки та Міносвіти ‒ КР) Ольги Васильєвої. Сенаторів цікавив підручник видавництва «Дрофа», що містить «некоректне й невідповідне історичній дійсності» зображення подій березня 2014 року. У видавництві повідомили, що в параграф підручника, де описуються анексія Криму та Севастополя, вже внесли правки. Тепер, зазначила Лілія Гумерова, необхідно «оперативно вилучити» ті підручники, що вже використовуються в школах або є в продажу.
Йдеться про підручник «Історія Росії: початок XX ‒ початок XXI століття» для 10 класу (в Росії 11-річна середня освіта ‒ КР) авторства Волобуєва О.В., Карпачова С.П. і Романова П.М., виданому в 2016 році. У передостанньому абзаці на сторінці 342 (параграф 39-40) можна прочитати наступне: «11 березня 2014 року постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Севастопольської міської ради була ухвалена Декларація про незалежність. Так, революція, що почалася в Києві, стала явищем міжнародної політики, і на революційній хвилі виплеснувся та «поплив» в іншому напрямку Кримський півострів».
Далі йдеться про те, як у березні в Криму та Севастополі відбувся «референдум», на якому велика частина тих, хто проголосував, нібито побажали приєднання півострова до складу Росії. У підручнику висловлюються претензії на адресу влади США та ЄС, які відмовилися визнати підсумки «голосування». Країни Заходу на чолі зі Сполученими Штатами нібито створили антиросійський фронт, намагаючись покарати Москву за Крим і «допомогу» терористичним «республікам» Донбасу.
Опис в підручнику новітньої історії країн СНД, «оксамитових революцій» в Україні, Грузії повністю вкладається в пропагандистську парадигму Кремля
В цілому опис в підручнику новітньої історії країн СНД, «оксамитових революцій» в Україні, Грузії, відносин між Москвою та «бунтівними сусідами» повністю вкладається в пропагандистську парадигму Кремля. Вся політична «епопея» із зазначеним підручником почалася через один (!) абзац. Російський сенатор від анексованого Криму Сергій Цеков у жовтні минулого року обурився, що київські акції протесту проти корумпованого режиму Віктора Януковича в тексті названі революцією. На його думку, правильно буде писати не «революція», а «кривавий путч». Голова Ради Федерації Валентина Матвієнко підтримала сенатора, назвавши формулювання в навчальному тексті «провокаційним записом». Під час пленарного засідання Ради Федерації профільному комітету сенату доручили перевірити, як у підручниках історії відтворені події в Україні 2013-2014 років щодо їх «справжності та коректності з юридичної та політичної точки зору». За цими політичними евфемізмами ховалася Революція гідності та російська анексія Криму.
Міністерство освіти та науки Росії провело засідання методичної ради щодо підручників. Після обговорення чиновники вирішили надіслати посібник Волобуєва та Карпачова на експертизу до Російської академії наук. Зрештою було ухвалене рішення внести зміни в «крамольний» розділ книги.
Політичні баталії та метушня навколо єдиного абзацу в підручнику вказують на два важливі процеси. Перший ‒ північнокореїзація політичного режиму в Росії, ідеологічна ізоляція країни. Тенденційне відтворення українських подій, назване чиновниками «новітньою історією», використовується як політичний наркотик. Населенню, одурманеному пропагандою, пропонується «згуртуватися» навколо начальства тільки заради того, щоб «не було майдану».
Тенденційне відтворення українських подій, назване чиновниками «новітньою історією», використовується як політичний наркотик
Якщо історичні факти не вкладаються на прокрустове ложе кремлівських маніпуляцій, то тим гірше для фактів. Частково метушня навколо двох пропозицій у шкільному підручнику нагадує радянську практику переписування новітньої історії. Наприклад, після розстрілу сталінського сатрапа Лаврентія Берії в 1953 році радянські «органи» зажадали від передплатників Великої радянської енциклопедії вирізати з п'ятого тому статтю про опального діяча. Їм вислали об'ємний текст «Берингова протока», запропонувавши вклеїти його замість статті про Берію.
Друге ‒ спроба превентивно скоротити соціальну базу для масових протестів, які неминучі в найближчому майбутньому. Сьогоднішні учні 10-11 класів ‒ це завтрашні студенти. Учні вишів, як показує світова практика, є активними учасниками соціальних змін.
Давно помічено, що російське вище керівництво відчуває ірраціональний страх перед будь-якими вуличними виступами. Починаючи з революції в Грузії та Помаранчевої революції в Києві, кремлівська пропаганда насаджує всередині країни думку, що боротьба проти корупції та захист демократичних свобод спричиняють хаос, руїну й злидні. Московські протести 2011-2013 років вдалося припинити тому, що у влади ще були гроші для соціальних подачок. Пропагандисти виставляли «Болотну» як бунт «москвичів, які зажерлися».
Починаючи з 2014 року, ситуація змінилася кардинально. Замість умовної «ковбаси» росіянам запропонували «вставання з колін» у вигляді глибоко дотаційного Криму. Тому «Кримнаш» настільки агресивно насаджується населенню, починаючи зі шкільного віку. Будь-яке відхилення від «канонічної» версії подій розглядається як злочин проти державності.
Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
