Дослідча перевірка ‒ одна з початкових стадій кримінального процесу. Вона складається з комплексу заходів перевірки, під час яких слідство відповідає на запитання: чи потрібно відкривати кримінальну справу? Після п'ятигодинного «обстеження приміщення», а насправді ‒ повноцінного обшуку в будинку дочки фігуранта ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Гульсум Алієвої, щодо неї розпочали подібну перевірку. Історія Алієвої ‒ не перший випадок. Подібні заходи в Криму проводяться відносно активістів та адвокатів.
Другий обшук в одному будинку. Дослідча перевірка Гульсум Алієвої
Поки готувався цей матеріал, співробітники російського Слідкому порушили кримінальну справу стосовно Гульсум Алієвої ‒ за ч. 1 статті 282 Кримінального кодексу Росії («Розпалювання ненависті або ворожнечі, а також приниження людської гідності»).
Обшук у її будинку відбувся рано вранці 19 липня. Про візит російських силовиків стало відомо майже одразу. Тоді ж з'явилася попередня інформація, що огляд приміщення в будинку Алієвих, санкцію на який видав суддя підконтрольного Кремлю Алуштинського суду Денис Ізотенко, відбувається в межах слідства в уже звичній для Криму статті 282 Кримінального кодексу Росії. «Мені слідчий з порога сказав: віддай свій телефон і все закінчиться швидко. Відмовишся ‒ розігруватимемо довгий сценарій. Звісно, я відмовилася що-небудь їм віддавати. Так і сказала: «Ви знаєте, якщо мені щось потрібно знайти, я беру й шукаю», ‒ згадує Гульсум.
Вони перерили все. Зламали унітаз, у підвалі перебили банки з консервацією, зіпсували нові шафиГульсум Алієва
На обшук в її будинку співробітникам ФСБ Росії та Центру «Э» знадобилося п'ять годин. Не знайшовши телефона, вони починали «огляд» двічі, пригрозивши, що якщо Гульсум відмовиться добровільно віддати телефон, то її затримають. «Вони перерили все. Зламали унітаз, у підвалі перебили банки з консервацією, зіпсували нові шафи ‒ три дні тому поставили», ‒ розповідає Гульсум.
Адвоката Едема Семедляєва, який прибув на місце обшуку, до Гульсум не пустили. Ближче до обіду, так і не знайшовши телефона, російські силовики відвезли її до Алуштинського управління Слідкому Росії. «Нам пояснили, що зараз за 282-ю статтею щодо Гульсум ведеться дослідча перевірка. Виникла вона через те, що в травні Гульсум перепостила собі на сторінку цитату якогось російського філософа Івана Ільїна. У цій цитаті він не найприємнішим чином відгукується про Росію. Власне, це й стало приводом для підозрювання Гульсум у розпалюванні міжнаціональної ворожнечі», ‒ коментував тоді ситуацію адвокат.
Алієва відмовилася розмовляти зі слідчим, пославшись на 51 статтю Конституції Росії. Кілька днів тому маму Гульсум, Наджиє, та молодшу сестру Селіме також викликали до Слідкому. Свідчень вони не давали, пославшись на ту ж саму статтю.
Це явний тиск на активістів «Кримської солідарності» та родичів політв'язнівЛіля Гемеджи
Колега Семедляєва, юристка Ліля Гемеджи помітила, що дії силовиків під час цієї перевірки мають явний вибірковий характер. «Репост, за яким ведеться перевірка, окрім Гульсум, зробили ще близько 50 осіб. Для мене залишається відкритим питання, чому прийшли саме до неї й не прийшли до десятків інших людей. Тобто це явний тиск на активістів «Кримської солідарності» та родичів політв'язнів», ‒ сказала Гемеджи.
Обшук у Гульсум і дослідчу перевірку щодо неї розцінили як черговий тиск на активістів і самі учасники «Кримської солідарності». Ще коли силовики перебували в її будинку, об'єднання опублікувало на своїй сторінці в Facebook відповідну заяву.
Едем Семедляєв, виходячи зі своєї практики в аналогічних випадках, зазначає, що дослідча перевірка може тривати дуже довго. «Уявіть собі: минає місяць, два, півроку, і весь цей час тебе не полишає думка, що в будь-який момент ця перевірка може перерости в кримінальну справу. Мало того, що, опинившись у такому підвішеному стані, людина намагатиметься не робити різких рухів. Не висловлювати свою позицію, як робила це раніше. І навіть більше, абсолютно обґрунтовано задумається про те, що, може, мені варто поїхати з Криму?» ‒ пояснює адвокат.
«Я була змушена залишити Крим». Дослідча перевірка Наталі Харченко
12 січня 2017 року російські спецслужби почали дослідчу перевірку щодо кримчанки Наталі Харченко у зв'язку з її проукраїнськими публікаціями в соцмережі «ВКонтакте». У сімферопольську квартиру, де Харченко проживала разом із чоловіком, двома дітьми та батьками, прийшли з обшуком співробітники ФСБ. Після цього Наталя побувала на допитах п'ять разів. Після останньої зустрічі зі слідчим вони з чоловіком вирішили залишити Крим.
Наталя Харченко та її чоловік Андрій Виноградов не прийняли російську анексію Криму й із цієї причини 2014 року виїхали на материкову частину України. Тоді вони деякий час жили в місті Дніпро, але через фінансові труднощі повернулися до Сімферополя до батьків Наталі. Тут подружжя теж не приховувало своїх проукраїнських поглядів. Андрій Виноградов, зокрема, допомагав волонтерському Українському культурному центру в Сімферополі, а Наталя зберігала вдома українську символіку. «Я пам'ятаю, коли вони в моїй сумочці побачили стрічку в кольорах українського прапора та синьо-жовтий брелок. І Скрипка (слідчий Ігор Скрипка вів допити Наталії Харченко ‒ КР) такий радісний каже: «Ви тільки подивіться, що я знайшов!» ‒ згадує Харченко.
Адвокат Едем Семедляєв, який захищав інтереси Наталі, каже, що приводом для обшуку став пост у соціальній мережі «ВКонтакте»: «На думку слідства, Наташа розмістила в соціальній мережі пост про негативне ставлення до росіян. Пост був зроблений із нібито її сторінки, саме це намагалося з'ясувати слідство».
До теми: Втеча від ФСБ: історія кримчанки Наталі Харченко
Питання, як забрати дітей, актуальне вже понад рікНаталя Харченко
Зараз Наталя з чоловіком живе в Києві. На півострові з батьками Наталі та нянею залишилися дві неповнолітні доньки кримчан. Ксенії ‒ шість років, Каті ‒ п'ять. Досі Наталя з Андрієм не можуть забрати їх до Києва: «Виходить, ні в мене, ні в чоловіка немає російських документів, у дівчаток ‒ українські свідоцтва про народження. Звісно, їх ніхто не переробляв, тому питання, як забрати дітей, актуальне вже понад рік».
Дослідча перевірка для адвокатів
Дослідчі перевірки на півострові проводилися також відносно адвокатів ‒ Еміля Курбедінова та Миколи Полозова.
Наприкінці березня 2017 року Курбедінову зателефонували зі Слідчого комітету Росії в Криму й повідомили, що стосовно нього ведеться дослідча перевірка за фактом розголошування ним деяких відомостей. «Пізніше я дізнався, що йдеться про рапорт співробітників ФСБ, які повідомили в Слідчий комітет, що, мовляв, адвокат Курбедінов на одній із конференцій розголосив чи то державну таємницю, чи то таємницю слідства в одній зі справ», ‒ згадує адвокат. Слідчий кілька разів телефонував Курбедінову й намагався викликати його на допит. Адвокат же наполягав на тому, щоб йому письмово вручили повістку.
Історія з дослідчою перевіркою так і закінчилася на рівні телефонних розмов зі слідчим і не переросла в примусовий привід завдяки міжнародній увазі, передбачає адвокат: «За два місяці до цього, наприкінці січня, мене заарештували на десять діб за рішенням Залізничного суду Сімферополя за відео, яке я опублікував у себе на сторінці ще 2013 року. А вже навесні, в травні, міжнародна правозахисна організація Front Line Defenders вручила мені премію «для правозахисників у небезпеці». Дзвінки слідчого були якраз у проміжку між цими подіями. Я думаю, саме міжнародне визнання притупило інтерес силовиків до мене».
Тоді ж, навесні 2017 року, велася вже друга за рахунком дослідча перевірка щодо ще одного правозахисника ‒ російського адвоката Миколи Полозова. Все почалося з того, що слідчий ФСБ Росії у Криму Ігор Скрипка вирішив вивести Полозова зі справи Ільмі Умерова, обвинуваченого тоді в сепаратизмі. «Це можна було зробити тільки одним способом ‒ допитати мене як свідка. Співробітники ФСБ лише з другого разу домоглися від суду необхідного дозволу. Але чомусь не стали чекати, поки отримають його на руки, викрали мене в центрі Сімферополя й повезли на допит», ‒ згадує Полозов.
На допиті в будівлі ФСБ у Сімферополі адвокат відмовився давати будь-які свідчення у справі свого підзахисного. На всі відповіді він показував аркуш паперу, де великими літерами було написано: «Мовчить». Однак слідчий усе одно склав протокол допиту, а це означало, що Полозов втратив свій статус адвоката в справі заступника голови Меджлісу. А коли справу Умерова вже надіслали на розгляд до суду, проти Полозова порушили за цим фактом дослідчу перевірку: за відмову свідчити.
В одному з таких постів я назвав прокурора дрібним і нікчемним. Ці два слова стали приводом для порушення дослідчої перевіркиМикола Полозов
Тоді відносно адвоката вже півроку велася ще одна дослідча перевірка. Ініціював її прокурор у справі Ахтема Чийгоза Олександр Домбровський. «Коли йшов процес у справі Чийгоза, я описував у себе на сторінці в Facebook кожне судове засідання. І ось в одному з таких постів я назвав прокурора дрібним і нікчемним. Ці два слова стали приводом для порушення дослідчої перевірки», ‒ розповідає адвокат.
Слідчий комітет вів перевірку одразу за трьома статтями Кримінального кодексу Росії: перешкоджання здійсненню правосуддя, неповага до суду та образа представника влади. Дві перевірки, які велися щодо Полозова, закінчилися восени 2017 року ‒ одразу після вироку в справі Ахтема Чийгоза. «Це говорить про те, що регулювалися вони «зверху» й проводилися з розрахунком чинити на мене тиск. Щоб я не так активно працював у Криму», ‒ розповідає Полозов.
