Доступність посилання

ТОП новини

Допомогти в'язням Кремля: яку підтримку отримають українські політв'язні та їхні родини


Акція з вимогою звільнити українських політв'язнів, Київ, 1 липня 2018 року
Акція з вимогою звільнити українських політв'язнів, Київ, 1 липня 2018 року

26 липня перший заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко повідомила про роботу над створенням координаційної ради при президентові з питань українських заручників, яких тримають у Росії та на окупованих територіях. Віце-спікер закликала членів уряду взяти участь у створенні ради.

Геращенко нагадала, що Кабмін затвердив постанову про підтримку сімей українських політв'язнів, які зможуть отримати до 100 тисяч гривень на рік на оплату адвокатів і квитків для поїздок в місця тримання в'язнів Кремля.

Зрештю, віце-спікер вказала також на те, що при Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб важливо створити відділ допомоги родичам політв'язнів і заручників, на функціонування якого можуть виділити 90 мільйонів гривень з бюджету.

Перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Юсуф Куркчі вважає, що раніше осені координаційну раду створити не встигнуть.

– Вперше цю ініціативу озвучили ще півтора року тому громадські організації, що займаються проблемами сімей політв'язнів. У заяві віце-спікера йдеться про той обсяг допомоги, яку може надавати держава цій категорії осіб. Однак проблема в тому, що координаційна рада не виробляє нормативні акти і не ухвалює закони. Можливо, її зберуть найближчим часом – через місяць-два, але я думаю, що до вересня цю раду не буде створено, це фізично неможливо, поготів що зараз йдуть пошуки формату, в якому правовому полі вона має існувати і якого роду рішення вона має готувати. Одним із перших рішень цієї ради буде ініціація ухвалення закону, що визначатиме категорію осіб і надаватиме їй певний статус з особливими правами і соціальними пільгами.

Юсуф Куркчі
Юсуф Куркчі

Юсуф Куркчі нарікає на те, що, незважаючи на виділення грошей на допомогу політв'язням, відповідного закону ще немає.

Ми шукаємо якийсь альтернативний універсальний законопроект, що вирішить проблеми політв'язнів у Донецькій і Луганській областях, у Криму, в Росії
Юсуф Куркчі

– Ще торік, 13 червня, наше міністерство зареєструвало законопроект у Верховній Раді від імені Мустафи Джемілєва. Однак депутатам не вистачило року для того, щоб розглянути документ у першому читанні, хоча б відправити на доопрацювання. Він пройшов тільки один комітет – із соціального захисту. Зрештою, ми шукаємо якийсь альтернативний універсальний законопроект, який вирішить проблеми політв'язнів у Донецькій і Луганській областях, у Криму, в Росії тощо.

Кримський юрист Ліля Гемеджі перераховує потреби сімей політв'язнів.

– По-перше, це оплата послуг адвоката, оскільки жоден з них не може працювати безкоштовно. Виходить досить велика сума, сім'я влазить в борги або звертається по допомогу до небайдужих громадян. Адвокат – той, хто показує всю несправедливість, всі порушення в Криму щодо в'язнів. По-друге, купівля квитків, щоб поїхати на побачення в колонії, де тримають політв'язнів. Не всі засуджені, частина з них перебувають у СІЗО, і це теж велика стаття витрат, але за фактом не всі сім'ї несуть такі витрати. По-третє, є соціально-побутові потреби сімей – медична допомога, купівля життєво необхідних речей. У Криму дуже багато дітей з інвалідністю, чиї батьки визнані в'язнями совісті. Утимання деяких може обходитися в 30 тисяч рублів на місяць і більше – це майже 15 тисяч гривень. Це крім харчування, одягу і таке інше.

Ліля Гемеджі
Ліля Гемеджі

Ліля Гемеджі констатує: хоча 100 тисяч гривень, про які говорила Ірина Геращенко, – чимала сума, але ці гроші не покриють послуги адвоката.

– Напевно, ще постане питання про отримання цієї суми. Я бачу, що тут можуть виникнути певні труднощі – швидше за все, гроші перерахують на рахунок, який мають відкрити громадяни, які живуть у Криму. Ми бачимо, що українська держава проявила свою політичну волю і показує, що ці сім'ї дійсно перебувають під її опікою.

Координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник висловлює обережний оптимізм з приводу створення координаційної ради з питань політв'язнів.

Тут питання бажання влади і політичні міркування, тому все так затягується. Поки ми бачимо тільки рух в сторону рішення
Ольга Скрипник

– Ще в 2014 році, коли після арешту Олега Сенцова стало зрозуміло, що будуть політичні процеси, всі ці документи могли з'явитися. Більше того, і правозахисники, і міжнародні експерти від самого початку пропонували проекти таких актів. Я думаю, тут питання бажання влади і політичні міркування, тому все так затягується. Сьогодні теж не можна сказати, що є точна визначеність, що на 100% це вирішить всі питання. Поки ми бачимо тільки рух в сторону рішення. На сайті Кабінету міністрів зазначено, що будуть внесені зміни до постанови №328 від 18 квітня – це саме та постанова, згідно з якою звільнені з полону на Донбасі отримували одноразову допомогу в розмірі 100 тисяч гривень.

Ольга Скрипник
Ольга Скрипник

Ольга Скрипник уточнює, що після виправлення документа на ці гроші зможуть розраховувати ті, кому потрібна правова допомога, в тому числі в окупованому Криму. Однак правозахисниця зазначає, що для працюючого механізму потрібні процедури, які це регулюватимуть.

– Завдання координаційної ради – не виділяти ці кошти, а, в першу чергу, скоординувати всі державні органи. Наприклад, щоб були єдині списки політв'язнів, щоб давати родичам об'єктивну інформацію щодо справи. Я згодна з тим, що раніше вересня таку раду навряд чи буде створено – в Україні зараз мертвий політичний сезон. Ми зі свого боку подали рекомендації та чекаємо на реакцію влади у вигляді реального положення.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG