Паливна пружина: як регулюють ціни на бензин у Криму

Суди розглядають справи проти компаній, які торгують пальним у Криму. Запроваджені щодо них санкції складають сотні мільйонів рублів, повідомив керівник Федеральної антимонопольної служби Росії Ігор Артем'єв під час візиту на півострів. Але голова ФАС не сказав, які саме компанії були оштрафовані.

За словами Артем'єва, після відкриття Керченського мосту республіці потрібно орієнтуватися на рівень цін на пальне, характерний для центрального регіону Росії. На його думку, незважаючи на труднощі з логістикою, бензин у Криму має коштувати трохи менше, ніж у Москві. Поромне сполучення через Керченську протоку ‒ єдиний спосіб переправити вантажівки з необхідними товарами, зокрема й з пальним, з Росії до Криму.

Президент російського Незалежного паливного союзу Павло Баженов називає популістськими заходи Федеральної антимонопольної служби.

‒ У Криму кілька приватних операторів у роздрібі. З постачанням там великі труднощі, кримські оператори крутяться, як можуть. Вони довго перебували в абсолютно іншій реальності ‒ в умовах українського ринку. Для них підхід щодо стримування та регулювання роздрібної ціни та ринковості оптової ціни незрозумілий. Я думаю, що вони працювали відповідно до економічної логіки, а популізм у нас всюдисущий ‒ бажання адміністративними методами втрутитися в ринок. Повідомити про багатомільйонні штрафи в судах ‒ не означає їх стягнути. Страшилки змушують людей знижувати ціни на шкоду адекватній економічній ситуації. У короткочасній перспективі ціни знижуються, але до чого це призводить? Коли оператор недоотримує, то з'являються проблеми з якістю пального. У довготривалій перспективі це призводить до різкого стрибка.

Експерт паливного ринку, директор української консалтингової компанії «А-95» Сергій Куюн пояснює спроби регулювання цін на бензин у Росії ставленням до нього як до своєрідного соціального товару.

‒ У Криму є два найбільші оператори ‒ компанії «Атан» і «ТЕС». Це давні гравці ринку. Наскільки я розумію, після анексії вони займають там більше ніж 50% ринку, до 60-70%. Головна проблема в тому, що хтось у Росії вирішив, що бензин ‒ це соціальний товар, який має бути дешевим. Мовляв, ми нафтовидобувна держава, у нас бензин не може коштувати багато. Досягається це через вертикально інтегровані компанії ‒ «Лукойл», «Роснефть», «Газпромнефть». Всі вони дуже схильні до державного впливу й мають у собі соціальну функцію. У Криму немає жодної вертикально інтегрованої компанії, тому що вони бояться санкцій і не відкривають свої заправки.

Сергій Куюн робить висновок, що саме кримський паливний ринок, незважаючи на розташування в сірій економічній зоні, можна назвати вільним на тлі російського.

‒ Тому місцеві оператори змушені підкорятися ринковій владі великих компаній. Якщо в Росії у них немає іншого виходу ‒ їм доводиться викручуватися, зокрема й шляхом компромісів з якістю, податками тощо ‒ то в Криму такої картини немає. Там ціноутворення вільне, місцеві оператори встановлюють ціни, орієнтуючись на закупівельні. По суті, така ціна, як у Криму, має бути в усій Росії. Це зразок ринкового ціноутворення ‒ коли є оптова ціна, а є націнка. Я впевнений, що вона нормальна, що там немає зловживань. Якби в Росії був вільний ринок, як в Україні, ціна була б такою самою, оскільки податки у нас приблизно однакові. Це світова ціна, плюс податок, плюс маржа трейдерів.

Експерт паливного ринку, заступник голови комітету Громадської ради при Міністерстві енергетики України Сергій Сапегін вважає умовним зниження цін, якого домоглася ФАС.

‒ Крим працює з сильною сезонністю, обсяги продажів пального влітку в рази перевищують зимові. Тому зараз в операторів ‒ час, щоб заробити, «зробити жировий прошарок» і взимку торгувати за низькими цінами ‒ фактично за собівартістю. До того ж, Крим, як і регіони Росії, готується до виборів. І Сергію Аксенову (Аксьонову) треба показати, що він керує економікою півострова, зокрема, паливним ринком. З іншого боку, йому треба зняти побори з підприємств, щоб домогтися лояльності кримчан і зберегти свою владу. Федеральна антимонопольна служба вирішує свою задачу поповнення бюджету. Ось ці суперечливі фактори й впливають на ціноутворення. Чим сильніше затискатимуть ціни на півострові, тим сильніше потім розтиснеться пружина ‒ бо проти економіки не підеш. Ціна підскочить ще вище.

(Текст підготував Владислав Ленцев)