США не визнають анексію Криму та вимагають повернути його Україні. Про це йдеться в «Кримській декларації», яку 25 липня оприлюднив держсекретар США Майк Помпео.
У заяві, зокрема, сказано:
«Спільно з союзниками, партнерами та міжнародною спільнотою Сполучені Штати відкидають спробу Росії анексувати Крим і зобов'язуються підтримувати цю політику до відновлення територіальної цілісності України. Сполучені Штати закликають Росію поважати принципи, про дотримання яких вона давно стверджує, і припинити окупацію Криму. Оскільки демократичні держави прагнуть побудувати вільний, справедливий і процвітаючий світ, ми повинні підтримувати нашу прихильність міжнародному принципу рівності суверенних держав і поважати їхню територіальну цілісність. Своїми діями Росія продемонструвала поведінку, негідну великої держави, і вибрала шлях ізоляції від міжнародного співтовариства».
Голова правління українського благодійного фонду «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко називає «Кримську декларацію» реакцією на останні дії президента США Дональда Трампа на міжнародній арені.
– Трамп зробив багато необачних заяв, що викликали резонанс. Я маю на увазі зустріч «Великої сімки». Уряд США намагається компенсувати або згладити негативний ефект від заяв Трампа, пояснюючи політику країни – чому вона така, на яких принципах базується рішення не визнавати Крим російським. 1940 року був прецедент, коли після окупації Радянським Союзом трьох балтійських республік Сполучені Штати робили схожі декларації. Я думаю, що це закриває питання про позицію самого Трампа та пояснює, в чому полягатиме невизнання анексії.
Богдан Яременко вказує і на слабку сторону декларації.
– Не зрозуміло, яким чином ці принципи будуть реалізовані. Поки що санкції США розширюються, і українським дипломатам треба працювати, щоб це залишалося в силі. Однак сама декларація не дає відповідей на питання, якими способами невизнання користуватимуться США.
Український політолог-міжнародник Борис Тизенгаузен вважає, що Києву більше не варто турбуватися про несподівані рішення США на користь Росії.
– США завжди мали чітку позицію – і за Барака Обами, і при Дональді Трампі – і поважали міжнародне право, територіальну цілісність. «Кримська декларація» відповідає на питання, як США ставляться до анексії Криму та коли знімуть санкції з Росії – коли вона поверне Крим і піде (виведе війська – КР) з Південного Сходу України.
Росія помітно змінила риторику щодо Криму. Раніше говорили, що «референдум» законний, жителі проголосували. Потім – що жителі були в небезпеці, їх прийшли рятувати. А зараз шукають історичні аналогії. Топ-чиновники і дипломати порівнюють Крим із Косово, де теж був референдум, з Фолклендськими островами. Тобто Росія шукає всі можливі шляхи, щоб легітимізувати «референдум» в Криму і промацати грунт – чи можна провести щось подібне на Південному Сході України.
Посольство Росії в США в Facebook прокоментувало «Кримську декларацію»:
«З деклараціями і заявами щодо Криму держдеп виступає щоквартально. Нічого нового ми не почули. Тільки переконалися, що партнери живуть в іншій реальності. Вони намагаються оперувати міжнародно-правовими актами, що містять положення про право народів на самовизначення, які і лягли в основу повернення Криму до складу Росії 2014 року. Тим часом сотні тисяч українців вибирають для відпочинку російський Крим, розвінчуючи міф про російську «окупацію» і «агресію». Американські музиканти та спортсмени регулярно виступають на півострові, незважаючи на попередження держдепу про неіснуючі «небезпеки». Більше 90 тисяч американських футбольних уболівальників уже переконалися в ході Чемпіонату світу в неадекватності рекомендацій зовнішньополітичного відомства США передумати відвідувати нашу країну і того образу Росії, який нав'язують провідні американські ЗМІ. Чекаємо декларації держдепу про те, що Косово – це Сербія».
Виконавчий директор Інституту світової політики Євген Магда робить висновок, що «Кримська декларація» не віщує Росії нічого хорошого.
– Росія успадкувала від Радянського Союзу логіку, що є тільки дві точки зору – її власна і неправильна. Однак потенціал Росії – і економічний, і політичний – дещо інший, ніж був у СРСР, але визнавати це там не хочуть. США цією декларацією дезавуювали безліч припущень щодо сепаратної змови, коли Трампу пред'являли претензії в тому, що він не дає оцінок і не говорить, чий Крим. Тепер ми бачимо не персональну оцінку президента, а офіційну державну позицію США. Відсилання до Декларації Веллеса 1940 роки про невизнання анексії балтійських країн дуже показова, це невипадкове порівняння. Це повинно стати сигналом для світу, в якому руслі розвивається ситуація, в якому іншому напрямку ми рухаємося. На мій погляд, США зробили досить сильний дипломатичний хід.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
