За час, який минув після зустрічі президентів Росії і Сполучених Штатів, Вашингтону доводиться буквально кожного дня спростовувати ініціативи, які йдуть від Володимира Путіна. Останнє спростування стосується проведення так званого «референдуму» на окупованих територіях Донбасу. У тому, ми його почуємо, важко було сумніватися. І Сполучені Штати, і сама Росія неодноразово – в тому числі і під час зустрічі президентів у Гельсінкі – підкреслювали відданість Мінським угодам. Але ці угоди не передбачають проведення референдумів на окупованих територіях. А місцеві вибори, які там повинні бути проведені після виведення окупаційних сил, можуть відбутися тільки за українським законодавством.
Кремлю все це у ці дні нагадували і американські, і українські офіційні особи. Але не варто думати, що в Москві цього не знають. Знають, звичайно. І в адміністрації президента Росії, і у Міністерстві закордонних справ цієї країни працюють професійні чиновники. А текст Мінських угод взагалі сам Путін погоджував.
Ще одна можливість маніпуляції
Але у російського керівництва можуть бути зовсім інші задачі. Путіну не потрібен референдум на Донбасі, він взагалі не виглядає політиком, який думає про вирішення кризи. Але пропозиція провести плебісцит – це ще одна можливість маніпуляції громадською думкою, американською та українською. Це демонстрація того, що за лаштунками великої політики можуть обговорюватися питання, які виходять далеко за рамки вже досягнутих домовленостей. Це створення образу світу, якого немає, але який дуже хочуть побудувати російські лідери – світу, в якому одні країни вирішуватимуть долю інших. А ці інші навіть не будуть інформуватися про досягнуті домовленості. Тому що світ повинен бути, як і за часів Холодної війни, розділений на сфери впливу. І спроба втечі з однієї сфери в іншу повинна сприйматися як злочин і каратися війною. Ось прості правила, які Росія хотіла б нав’язати сусіднім країнам і обговорити зі Сполученими Штатами.
Те, що у Вашингтоні не збираються брати участь в цьому будівництві, що там відмовляються від однієї пропозиції Путіна за іншою, мало б протверезити російського президента. Але чи протверезить? Кожне запрошення до діалогу – з Дональдом Трампом або будь-яким іншим лідером західного світу – Путін може сприймати саме як запрошення до участі в будівництві минулого.
Віталій Портников, журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
