Проект «Східне сусідство ЄС» провів опитування, щоб з’ясувати, як громадяни країн «Східного партнерства» ставляться до Євросоюзу. Лідером із кількості симпатиків виявилася Білорусь, тоді як в Україні показник середній – 49%. Фахівець із питань «Східного партнерства» Віталій Мартинюк пояснює це різницею в очікуваннях від Євросоюзу в українців та білорусів, а також браком комунікації щодо допомоги, яку надає ЄС.
49% українців прихильно ставляться до Євросоюзу, а 62% вважають відносини України з ЄС хорошими – таких висновків дійшли автори дослідження, яке проект «Східне сусідство ЄС» провів навесні у всіх країнах «Східного партнерства». Це вже третє подібне опитування – перше відбулося 2016 року. Цьогоріч у ньому взяла участь тисяча українців.
Аналізуючи дані, дослідники дійшли висновку, що серед українців-прихильників Євросоюзу більшість (81%) – україномовні, 38% – люди від 15 до 34 років, а 50% мають освіту.
Водночас із тих, хто ставиться до Євросоюзу нейтрально – 68% старші за 34 роки, а 63% – не мають вищої освіти.
Трохи більше від половини прихильників Євросоюзу – 58% – оптимістично налаштовані й щодо майбутнього України. При цьому 40% з них переймаються війною та корупцією. З нейтрально налаштованих опитаних 66% не приховують песимізму щодо майбутнього України: звертають увагу передусім на бідність, безробіття, низькі зарплати та пенсії.
Сусіди – прихильні й не дуже
До «Східного партнерства», окрім України, входять Вірменія, Азербайджан, Грузія, Молдова та Білорусь. У Вірменії, Грузії та Молдові приблизно половина опитаних також висловлюють підтримку Євросоюзу, тоді як у Білорусі позитивно налаштованих респондентів 77%, в Азербайджані – 39%.
Керівник міжнародних програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» та експерт Української національної платформи Форуму громадянського суспільства «Східного партнерства» Віталій Мартинюк вважає, що Євросоюз має занизьку підтримку серед українців, враховуючи рівень підтримки, який Україна отримує від ЄС.
«Євросоюз не йде назустріч очікуванням українського суспільства та не поспішає схвалювати важливе політичне рішення, що Україна стане членом Європейського союзу. На мій погляд, відсутність цього політичного рішення дещо псує такі показники», – припускає він.
По-різному учасники опитування оцінюють і фінансову допомогу від Євросоюзу, яку отримують їхні країни.
Мартинюк впевнений: багато опитаних оцінили фінансову допомогу від Євросоюзу як неефективну не тільки через загалом високий рівень корупції в Україні, а й через брак інформації.
«Є, наприклад, швидкі допомоги чи громадський транспорт, автобуси, придбані з використанням допомоги, і на них є значок Європейського союзу. Але це настільки мало для того, щоб громадяни більше знали. Євросоюз виділяє величезні кошти на внутрішні реформи, наприклад, консультативна місія Європейського союзу допомагає розбудовувати нашу поліцію. Громадяни про це теж досить мало знають. Вони мало знають, що, наприклад, нещодавно з’явилася в поліції така служба «поліція діалогу» – це теж була ініціатива місії Європейського союзу створити таку поліцію. Вона вже проявила себе», – перераховує експерт.
Євросоюз та український уряд, на його думку, мають краще комунікувати, в чому полягає цінність допомоги Євросоюзу для українського суспільства.
Читайте також: «Поліція діалогу» працює на мирних акціях, доки вони мирні» – Гулевич
«Мало говориться про допомогу, яку отримує Україна, причому як безповоротну фінансову допомогу, що йде на реформування, так і – такий другий вимір – це макроекономічна допомога. Нещодавно було схвалене рішення про виділення мільярда євро. І також інвестиції і підтримка різних проектів від європейських фінансових інституцій, як Європейський банк реконструкції і розвитку і Європейський інвестиційний банк», – додає Мартинюк.
Визначаючи, з яких джерел респонденти зазвичай отримують інформацію загалом і про Євросоюз зокрема, дослідники звернули увагу на те, що більшість білорусів дивляться або читають російські медіа (81%). Також російські ЗМІ користуються популярністю приблизно в половини населення Молдови, України та Вірменії, тоді як в Грузії та Вірменії процент їхньої аудиторії – лише 26% та 14% відповідно.
У Білорусі не говорять про членство в ЄС. Нам потрібен чітко визначений курс, що Україна прямує до членства в ЄСВіталій Мартинюк
На думку Мартинюка, вплив російської пропаганди на сприйняття Євросоюзу не такий значний, адже Росія не вбачає в ЄС такої загрози, як, наприклад, в НАТО. Крім того, він звертає увагу на різницю в очікуваннях українців та білорусів.
«У Білорусі не говорять про членство в ЄС, просто надання допомоги Євросоюзом сприймається як дуже позитивний факт, – говорить Мартинюк. – Для українського суспільства недостатньо тільки допомоги, нам потрібен чітко визначений курс, що Україна прямує до членства в ЄС, чого ми з Брюсселю не чуємо».
71% опитаних жителів України називають серед головних цінностей особисто для себе мир, стабільність та безпеку. Із ЄС ці цінності асоціюють 69%.
У Молдові 47% опитаних назвали головним пріоритетом для себе відсутність корупції у своїй країні, 50% пов’язали цю цінність із Євросоюзом. Віталій Мартинюк вбачає в цьому ознаку того, що для багатьох людей членство в Євросоюзі означає автоматичне вирішення проблем, що не завжди відповідає дійсності.
Читайте також: «Що дасть Україні подальша «європеїзація»
«В Україні мир та безпека – звісно, зараз на першому плані, і це те, що Євросоюз у принципі не може нам забезпечити, не може гарантувати, навіть якщо ми завтра станемо членами Європейського союзу. Тому що оборонна складова ЄС не є такою потужною, щоб захистити свою країну-члена», – каже він.
Водночас визнає, що до такого переконання спонукає позитивний імідж європейських країн, звичний для жителів позаблокових держав.
Громадяни країн «Східного партнерства» бачать, що рівень життя вищий, рівень корупції нижчий, і це асоціюють саме з ЄвросоюзомВіталій Мартинюк
«Громадяни наших країн, України і інших країн «Східного партнерства» – вони дивляться, як живуть люди в країнах ЄС. Вони бачать, що рівень життя там вищий, життя в цілому краще, що рівень корупції нижчий, що порядку більше, і вони, звісно, це асоціюють саме з Євросоюзом. Тут є тільки частина правди, тому що ці країни, щоб досягти такого рівня, повинні були виконати критерії членства, тобто навести порядок у себе в державі», – нагадує фахівець із питань «Східного партнерства».
Завдання громадського сектору, який він і сам представляє, Віталій Мартинюк бачить у поширенні думки про необхідність внутрішніх реформ, відповідно до стандартів ЄС.
Президент України Петро Порошенко неодноразово наголошував на тому, що Україна ставить собі за мету вступ до Євросоюзу. Так, під час свого нещодавнього візиту до Сербії він заявив, що дві країни об'єднує прагнення стати членами ЄС до 2025 року.
