На початку липня заступник голови підконтрольного Кремлю парламенту Криму Ремзі Ільясов повідомив виданню «Аргументы недели ‒Крым», що питання про надання квот кримським татарам в органах влади півострова потребує спеціального обговорення, і послався на досвід російських Карачаєво-Черкеської та Кабардино-Балкарської республік. Журналісти долучили до його заяви нагадування про те, що нібито «за часів української юрисдикції на півострові діяла норма 20% квоти кримських татар у владі».
Що стоїть за актуалізацією теми про квотування представництва кримських татар у владі? Як цей механізм працює в сусідній Росії? І як самі кримські татари можуть відреагувати на подібне нововведення? На ці та інші запитання відповідають гості й експерти Радіо Крим.Реалії.
Український політичний аналітик Юлія Тищенко пояснює, як до анексії Криму Росією на півострові вирішувалося питання з національним квотуванням.
‒ Я не пригадую, щоб 20-відсоткова квота була якось зафіксована в українському законодавстві. Єдине що: в Криму в 1994 році ‒ швидше не завдяки, а всупереч ‒ був введений виборчий механізм національних округів, не тільки для кримських татар, а й для представників раніше депортованих народів. І тоді на конкурентній основі, за участі Курултаю та Меджлісу, були обрані 14 представників до Верховної Ради Криму. А також представники німців, болгар і греків. Потім ці квоти були скасовані, кримські татари потрапляли до парламенту без принципу квотування. Що ж до виконавчої влади, в Україні приблизно 13% можна було зафіксувати кримських татар. Офіційно це ніхто не рахував, адже графи національність у паспорті в нас немає.
Тим часом сам Ремзі Ільясов у червні 2014 року дав інтерв'ю, в якому говорив про внесення згаданої вище 20-відсоткової квоти на представництво кримських татар до першої версії російської Конституції Криму. До фінального документа норма не потрапила, але, ймовірно, видання «Аргументы недели ‒ Крым» мало на увазі саме цей прецедент.
Юлія Тищенко називає пропозицію знову обговорити квоти заграванням Росії з кримськими татарами.
Росія намагається продемонструвати, що приділяє увагу питанням кримських татарЮлія Тищенко
‒ Російське керівництво сьогодні чудово розуміє, що в Міжнародному суді ООН у Гаазі розглядається низка положень, пов'язаних з порушенням Росією статті про протидію дискримінації, і є невідкладні заходи, зокрема щодо питань представництва організації кримських татар ‒ того ж Меджлісу. Росія намагається зокрема ось цю негативну хвилю збити та продемонструвати, що приділяє увагу питанням кримських татар. Хоча, якщо подивитися різні повідомлення російських ЗМІ, там ця дискусія взагалі не ведеться. Посилання на досвід інших російських республік дивне, тому що там інший контекст, інша ситуація. Мені важко сьогодні уявити, щоб Росія серйозно розглядала створення кримськотатарської національно-територіальної автономії. Крим у них тільки російський.
Доктор політичних наук, голова правління Експертної групи «Сова» Михайло Савва зазначає, що в російських республіках національні квоти залишаються лише неформальним принципом.
Система етнічних і національних квот у Росії ніде не закріплена законодавчоМихайло Савва
‒ Система етнічних і національних квот у Росії ніде не закріплена законодавчо. Вона не може бути закріплена, тому що єдине звернення до Конституційного суду людини, незадоволеної появою такої норми, неминуче призведе до того, що закон скасують. Але фактично квотний принцип представництва у владі в деяких суб'єктах Російської Федерації діє, неформально. Це, в першу чергу, Дагестан і Карачаєво-Черкесія, в якійсь мірі Кабардино-Балкарія. Там немає законів про квоти, але система існує. Відхилення від неї призводило до мітингів, хвилювань і сутичок між представниками різних національностей ‒ перш за все, це черкеси і карачаївці. Насправді це говорить про слабкість російської демократії.
Михайло Саваа робить висновок, що Росія, ймовірно, просто не встигла створити видимість квот у кримському парламенті.
‒ Зараз із 75 депутатів троє є кримськими татарами, але там є і євреї, і греки, і грузини. Створена якась картинка етнічного представництва, але, мабуть, недостатнього. Вибори відбувалися в умовах, коли окупаційна влада ще не встигла впорядкувати потрібних людей з-поміж тих же кримських татар і запропонувати їм депутатські мандати.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
