«Не отримав жодного листа». Адвокат Гриба відверто розповідає про його життя в російській тюрмі

Попередні слухання у справі ув'язненого у Росії українця Павла Гриба призначені на 9 липня. Наразі він перебуває у СІЗО Ростова-на-Дону. Під час останнього побачення зі своїм адвокатом Павло заявив, що зазнав жорстокого побиття. За його словами, знущань він зазнав як із боку конвоїрів, так і з боку в'язнів. У інтерв'ю Радіо Свобода захисник українця Марина Дубровіна розповіла, у яких умовах наразі утримується Гриб, а також зазначила, що стан його здоров'я погіршується через відсутність медичної підтримки його хронічної хвороби. Окрім того, адвокат закликала українців писати Павлу, адже, за її словами, протягом усього терміну перебування у російській в'язниці її підзахисний не отримав жодного листа та дуже страждає через інформаційну ізоляцію.

– Я бачила востаннє його у вівторок, 3 липня, в слідчому ізоляторі ФСБ у Ростові-на-Дону, куди його перевели зі слідчого ізолятора Краснодара, де він раніше утримувався. Я зайшла, зателефонувала. Мені сказали приходити з ордером і чекати, хоча мій ордер був уже в справі, що приїхала разом із Павлом у СІЗО, але вони сказали, що їм потрібен інший. Добре, я виписала інший ордер і прийшла чекати. Сиділа, напевно, годину, перш ніж мене провели до Павла. Півгодини була наша зустріч, тому що потім подзвонили в камеру і сказали, що ви не можете більше розмовляти. Його вивели.

– Ви заявляли, що Павло зазнав побиття? Хто саме й у який спосіб його побив?

– Цією інформацією я володію лише зі слів самого Павла. На той момент, коли я у нього була, на ньому видимих слідів побоїв ніяких не було, хоча він був у майці та шортах. Тобто жодної подряпини чи синця я не побачила. Але й самі ці події були, умовно кажучи, не вчора. Це відбувалось під час його етапування, тобто між 9 та 12 червня.

Павло сказав, по-перше, що це був сам конвой, що коли вони дізнались, за якою статтею він іде, то почали казати: «О, то ти – українець, який збирався нам школи підривати?». Тобто спочатку таке ставлення було від них. Павло сказав, що його відвели до того місця, де не було відеокамер і побили.

На жаль, Павло відмовився коментувати, скільки було ударів, хто конкретно був зі співробітників, по яких конкретно частинах тіла його били, тому на ці запитання я не можу відповісти.

Розумієте, він відвертався зі сльозами в очах, говорячи, що: «Я не буду це коментувати». Він просто не хоче повертатись у ці спогади. Можливо, ситуація зміниться, він заспокоїться і ми через якийсь час повернемось до цієї розмови. Тому що тут, звісно, має бути юридична реакція, але я не можу зараз нічого зробити, адже Павло жодних точних даних не дає, а голослівні ствердження ні до чого не приведуть.

– За словами Павла, над ним знущались тільки конвоїри чи й в’язні?

– Коли він повернувся до камери, я не знаю, чи було якесь побиття, чи ні, але так розумію, що теж був якийсь вплив, бо у нього забрали їжу, речі, аж до того, що у нього були якісь штани, і їх теж забрали, бо він тепер говорить, що «Хай мама надішле мені брюки, бо мені немає у чому ходити до суду».

– А як взагалі він себе почуває? Чи отримує належне лікування у зв’язку зі своїм захворюванням?

– У всіх медичних документах написано про те, що він може утримуватись у слідчому ізоляторі. У нас є постанова уряду, де написано, при яких захворюваннях не можна утримувати в СІЗО. Враховуючи, що у Павла таке рідкісне захворювання, воно до цього переліку не входить.

Якщо порівнювати з тим, що було, а що тепер, то, звісно, динаміка негативна.Тобто його стан здоров’я погіршується, але жодних медикаментів йому не виписано, жодних медикаментів він не отримує. І не отримує вже доволі давно, фактично з січня 2018 року. А з урахуванням того, що, живучи в Україні, він постійно приймав якісь препарати підтримуючі, то, звісно, стан його зараз постійно погіршується.

– Його оглядає лікар?

– Лікар СІЗО повинен до нього приходити і якісь рекомендації давати. Від Павла я не почула, що якийсь лікар до нього приходить і щось у нього запитує щодо здоров’я. Відповідно, жодних ліків у нього немає.

​– У яких умовах він взагалі наразі утримується?

– У Ростові спека неймовірна. Вони перебувають у камері удвох. І він говорить, що там дуже душно, що повітря не вистачає взагалі, і ось у такому виснаженому стані він постійно, починаючи з 12 червня. Це і здоровій людині складно витримувати, коли така спека, а зі здоров’ям Павла тим більше.

Він виглядає виснаженим, втомленим. Говорить, що змушений зі співкамерником сидіти на бетонній підлозі вдень, аби бодай якось охолодитись, тому що жодного іншого способу у них немає.

– Як взагалі просувається його справа? На 9 липня запланований її попередній розгляд. У якому режимі буде відбуватись засідання?

– У нас було судове засідання щодо запобіжного заходу. Тепер у нас буде попереднє слухання, тому що ми з Павлом про це клопотали. У нас є клопотання, яке ми хочемо оголосити на цьому слуханні. А, відповідно, вже потім у нас буде якийсь графік судових засідань по суті. Засідання з обрання запобіжного заходу було відкритим у присутності консула, але Павло був по відеоконференц-зв’язку, до суду його не доставляли.

Наступне засідання буде у закритому режимі, бо в законі написано, що попередні слухання закриті. Відповідно, консул не зможе на ньому бути присутнім. Павло буде по відеоконференц-зв’язку. А всі наступні засідання вже мають бути відкритими, Павла будуть привозити до суду. Насправді в режимі відеоконференції дуже поганий зв’язок: то нам його не чутно, то йому нас не чутно, тому, звісно, ми будемо наполягати на тому, щоб він усе-таки перебував у залі засідань, і тоді можна буде реально просуватись у розгляді справи.

– Чи отримує Павло листи, бо, зокрема, 1 липня, коли у нього був День народження, активісти організовували акцію із закликом писати йому.

– Жодного листа він не отримав ні тоді, ні зараз, ні взагалі. Від жодної людини. Я би насправді хотіла, щоб люди надсилали йому листи, щоб ми могли перевірити і сказати, отримав він бодай щось чи ні. Тому що до цього часу жодного листа він не отримав, і він дуже страждає через цей інформаційний голод, тому що у нього є відчуття, що про нього забули, що про нього ніхто не пам’ятає, що про нього ніхто не знає.

Адреса, за якою можна написати Павлу Грибу:

344082, Ростовская обл, Ростов-на-Дону

ул. Большая Садовая, 31

ФКУ СИЗО-4 ФСИН Росии

Павлу Грибу

– Рідні Павла наразі мають можливість із ним зустрічатись чи ні?

– Із батьком ми це обговорювали. І я думаю, що він не приїде на територію Росії з інших причин. До цього на судове засідання приїжджала мама. Я сподіваюсь, що вона приїжджатиме і на засідання по суті, коли вони будуть відкритими. І я думаю, що ми будемо клопотати перед судом про дозвіл на побачення. Раніше такі клопотання відхилялися через «таємницю слідства», але зараз на стадії судового розгляду вже немає сенсу їх відхиляти.

– Чи є якісь перспективи того, що Павла обміняють?

– Це, на жаль, питання не до мене. Тому що питання обміну на дуже високому рівні вирішуються. Звісно, я би дуже хотіла,щоби Павла обміняли, як і інших українських в’язнів у Росії, яких я захищала. Але на жаль, після останнього обміну минуло вже багато часу, а жодних зрушень у цьому питанні ми не бачимо.