Українського активіста, кримського фермера Володимира Балуха Роздольненський суд засудив до п'яти років колонії загального режиму та штрафу в розмірі 10 тисяч рублів за «дезорганізацію СІЗО». Це вже четвертий вирок Балуха. Протестуючи проти звинувачення, він уже 109 днів голодує в СІЗО.
Після того, як у березні 2014 року Росія анексувала Крим, Володимир Балух ‒ фермер із села Серебрянка (Роздольненський район) ‒ розмістив державний прапор України на даху свого будинку та прикріпив табличку: «вул. Героїв Небесної Сотні, 18».
В одному з перших інтерв'ю Володимир Балух розповідав, що йому не раз натякали: пора визначатися і, якщо він виступає на підтримку України, виїжджати з Криму. Володимир залишився. З квітня 2015 року в його будинку російські силовики провели кілька обшуків. Під час одного з таких, за словами активіста, поліцейські його побили й притягнули до адміністративної відповідальності. Тоді його заарештували на 10 діб за «непокору вимозі співробітника поліції» (ст. 19.3 КоАП РФ).
У листопаді 2016 року Володимира Балуха притягнули за схожою статтею, але вже до кримінальної відповідальності ‒ за «образу представника влади» (ст. 319 КК РФ). Суд виніс вирок ‒ 320 годин обов'язкових робіт. Виконувати їх Володимир відмовився, і покарання змінили на 40 днів колонії-поселення.
Через місяць до будинку, де Володимир жив з матір'ю та Наталією Балух, силовики прийшли з черговим обшуком. Тоді на горищі їхнього будинку нібито знайшли 90 патронів і кілька тротилових шашок. Володимира звинуватили за двома статтями ‒ за «Незаконне придбання, зберігання зброї, боєприпасів» (ч. 1 ст. 222 КК РФ) і «Незаконні придбання, зберігання вибухових речовин або пристроїв» (ч. 1 ст. 222.1 КК РФ). Сам він на суді неодноразово наголошував, що зброю йому підкинули. Однак вирок все одно був обвинувальним ‒ три роки і п'ять місяців після апеляційної скарги та 10 тисяч рублів штрафу.
Я ж його вже не дочекаюся – мама українського активіста Балуха
Третю кримінальну справу проти Балуха порушили 22 серпня 2017 року, коли він вже перебував під арештом. Його звинуватили в «дезорганізації діяльності установ, що забезпечують ізоляцію від суспільства» (ч. 2 ст. 321 КК РФ). За версією сторони обвинувачення, Володимир Балух вдарив начальника слідчого ізолятора Валерія Ткаченка флаконом із мийним засобом під час ранкового обходу камер. Після цього «потерпілий» не зміг виконувати свої обов'язки через забруднений одяг ‒ діяльність ізолятора була дезорганізована. Володимир винним себе не визнав. Його засудили до трьох років колонії загального режиму. У сумі вийшло п'ять років колонії загального режиму та 10 тисяч рублів штрафу.
Оголошення вироку призначили на 11 годину 5 липня. Водночас Залізничний райсуд Сімферополя мав розглядати клопотання на умовно-передчасне звільнення Володимира Балуха у «справі за патрони». «Сторона захисту просила, щоб в разі обвинувального вироку покарання призначили окремо від раніше винесеного вироку ‒ оскільки у Балуха мало бути розглянуте клопотання про УПЗ. Але Роздольненський суд, знаючи про ці обставини, призначив оголошення вироку на 5 число та виніс вирок із сукупністю покарання», ‒ каже адвокат Ольга Дінзе.
Перед оголошенням вироку в судовому залі не було вільних місць. Володимира Балуха прийшли підтримати українські та кримськотатарські активісти. Володимир з усіма вітається, адвокату Ользі Дінзе через прути решітки цілує руку. Суддя Тетяна Прикало ігнорує клопотання про фото- та відеозйомку й одразу розпочинає оголошення:
«Балух Володимир Георгійович скоїв злочин ‒ застосування насильства, безпечного для життя або здоров'я, щодо співробітника місця утримання під вартою у зв'язку із здійсненням ним службової діяльності. Доводи захисту про відсутність у діях Володимира Балуха складу злочину ‒ надумані та безпідставні. Докази, що були б невідомі суду та свідчили про невинність Балуха, в матеріалах справи відсутні».
Три роки ‒ занадто суворе покарання. Як правило, за цією статтею виносять покарання у вигляді трьох-чотирьох місяців або покарання умовноОльга Дінзе
Адвокат Ольга Дінзе зазначає, що вирок ‒ надмірно суворий: «Три роки ‒ занадто суворе покарання. Як правило, за цією статтею виносять покарання у вигляді трьох-чотирьох місяців або покарання умовно».
Після оголошення вироку, вже на вулиці, активісти вчитуються в списаний великим почерком лист.
«Це Володя передав усім вам слова подяки за все, що ви всі зробили для нього. Говорити він під час оголошення не мав права, тому ось ‒ на папері», ‒ пояснює Ольга Дінзе.
Люди, які прийшли підтримати Володимира, говорять про те, що вирок був очікуваним. Кримськотатарський активіст Заїр Смедляєв киває на статую Леніна на початку алеї. «Навіть Ілліч до такого правосуддя задом повернутий», ‒ підсумовує він.
